Вправи на ставлення й оцінку факту

Виховання здібності встановлювати задане став-

лення й оцінювати факти, що відбуваються на сцені, до- сягається етюдами на ставлення й оцінку факту. Коли до вправи на увагу додається фантазія, коли виконавець надає предмету, факту якості, яких вони не мають, перетворюючи об’єкт у щось інше, ніж він є нас- правді, - вправа на увагу перетворюється у вправу на ста- влення (шапку сприймати як кошеня, ручку як пістолет, мотузка – змія, коробка сірників – бомба і т. п.).

Другий тип вправ – в основі яких лежить став- лення до місця дії. Пропонується, перебуваючи на сцені, відчути себе в черзі до лікаря, у вагоні, у в’язниці, в му-

зеї і т. п. Найголовніше в цих вправах – виховати у сту-

дентів почуття правди, навчитись відрізняти правду від удавання.

Третій тип вправ – на зміну ставлень. Їхню основу складає ставлення до місця дії плюс та чи інша обста- вина. Наприклад, людина сидить в саду влітку (спекотно) чи взимку (холодно), стоїть перед вітриною гастроному - 117 -

(голодний) і т. п. Слід зауважити, що виконання описаних нами

Слід послідовно спочатку розслабити тіло, потім зосе- вправ на увагу, сценічну свободу, сценічну віру, на став-

редити увагу на конкретному об’єкті, потім досконало виправ- лення й оцінку факту, дають можливість визначити сту-дати місце дії і тільки після цього переходити до виправдання пінь підготовленості, світогляду, здібності й таланту сту-

й оцінки пропонованої обставини (літо чи зима). дентів. А це відповідно дозволить вибудовувати їхнє нав-

Четвертий тип вправ – ставлення до людини на сцені, чання й виховання з індивідуальним підходом.

тобто до партнера. Запрошуються на сцену два виконавці, ви-

значається місце дії. Виконавці сідають поруч, їм ставиться за-

дача на ставлення: а) чоловік і жінка, б)друзі, в) брат і сестра,

г) закохані, д) незнайомі, але зацікавлені один в одному і т. п.

Якість виконання визначається за тим, як глядачі можуть без

пояснень, лише спостерігаючи за виконавцями, визначити іс-

ниючі між ними стосунки.

Вправи на оцінку факту мають своїм основним завдан-

ням розвиток у студентів здібності заздалегідь відоме сприйма-

ти на сцені, як несподіване.

Перша вправа. Студенту пропонується «читати» книгу

цікаву, нудну, гумористичну, трагічну і т. д. Студент має чита-

ти те, що надруковано, але ставитись до нього відповідно до

заданого.

Етюди на оцінку факту. Наприклад:

а) людина приходить додому і знаходить на столі телегра-

му (радісну або трагічну).

б) з випадково почутої розмови дізнався, що близький

друг насправді – ворог (або навпаки).

в) розкрив гаманця, щоб розплатитися, а в ньому порож-

ньо.

г) відкрив креслення, щоб закінчити роботу і випадково

розлив на нього туш.

д) несподівано прочитав у газеті про великий виграш, про

катастрофу з близькими людьми і т. п.

Лише повне, правдиве, життєво вірне виправдання цих

несподіванок вірно сприйметься глядачем. Якщо актор хоч од-

ну мить «готується» до цієї несподіванки, - глядач це обов’яз-

ково відчує. Найстрашніше, коли глядач здогадується, що ак-

тор зробить наступної хвилини.

- 118 - - 119 -