
- •В.М. Северинюк політологія Курс лекцій
- •Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •1. Поняття політології, її виникнення й основні періоди розвитку
- •2. Предмет політології та інші спеціальні політичні науки
- •3. Структура, категорії, закономірності політології
- •4. Методологія політології
- •5. Функції політології та її завдання
- •Тема 2. Історія політичних вчень
- •1. Зародження та розвиток політичних ідей у стародавніх суспільствах (Єгипет, Індія, Персія, Китай, Греція, Рим)
- •Тема 3. Політика як суспільне явище
- •1. Походження і сутність політики
- •2. Структура політики, її суб’єкти і об’єкти
- •3. Види і функції політики
- •4. Місце політичних відносин у системі суспільних відносин
- •5. Політика як наука і мистецтво
- •6. Мета політики. Політика і мораль
- •Тема 4. Політична діяльність і влада
- •1. Поняття „політична поведінка”, „політична участь”, „політична діяльність”
- •2. Зміст і структура політичної діяльності
- •3. Політична влада: сутність і характерні ознаки
- •4. Структура і типологія політичної влади
- •5. Функціонування політичної влади
- •6. Легітимність політичної влади
- •Тема 5. Політична система суспільства
- •Поняття політичної системи суспільства
- •2. Структура політичної системи та її функції
- •3. Основні закономірності функціонування політичної системи
- •4. Типи політичних систем
- •Основні риси політичної системи України
- •Тема 6. Держава як базовий інститут політичної системи. Політичний режим
- •1. Поняття, сутність та ознаки держави
- •2. Основні теорії й концепції походження держави
- •3. Функції держави
- •4. Система політико-правових інститутів держави
- •Правова держава і громадянське суспільство
- •Форми держави
- •Тема 7. Політичні партії та виборчі системи
- •1. Поняття політичної партії; ознаки; історичні витоки
- •2. Інституціоналізація та функції політичних партій
- •3. Структура політичних партій та їх типологія
- •4. Партійні та виборчі системи: поняття і типи
- •Тема 8. Політична культура та політична соціалізація
- •1. Сутність і структура політичної культури
- •2. Типи політичної культури; поняття політичних субкультур
- •3. Функції політичної культури
- •4. Політична соціалізація: сутність і стадії
- •5. Чинники (“агенти”) політичної соціалізації; типи політичних особистостей
- •Тема 9. Політичне лідерство
- •1. Сутність, ознаки та соціальні рівні політичного лідерства
- •2. Політичний лідер: його властивості та функції
- •3. Теорії виникнення політичного лідерства
- •4. Типи політичних лідерів
- •Тема 10. Політична свідомість та ідеологія
- •1. Політична свідомість як форма суспільної свідомості: поняття та структура
- •2. Функції, види, рівні та форми політичної свідомості
- •3. Політична ідеологія: поняття, походження, сутність
- •4. Структура, функції, класифікація політичної ідеології
- •Тема 11. Основні політичні ідеї і течії сучасності
- •11. 1. Традиційні соціально-політичні теорії та їх модифікації в умовах сучасного світу
- •11.2. Соціально-політичні ідеї й теорії другої половини хх – початку ххі століть
- •Тема 12. Міжнародні відносини та міжнародна політика
- •12.1. Міжнародні відносини та міжнародна політика: поняття, принципи, методи
- •12.2. Тенденції розвитку міжнародних відносин
- •12. 3. Глобальні проблеми людства
- •12.4. Авторитетні міжнародні організації
2. Зміст і структура політичної діяльності
Політична діяльність включає вироблення, формулювання й обґрунтування стратегії і тактики політики, вибір засобів досягнення цілей, процес використання ресурсів влади та результати владних дій, вона характеризується усвідомленими діями суб’єктів, цілеспрямованістю, задовільненням політичних інтересів, основним з яких є завоювання, утримання, вдосконалення і використання влади.
Процес політичної діяльності складається із кількох стадій:
визначення цілей;
артикуляція політичних інтересів;
політичне прогнозування і моделювання;
прийняття політичних рішень та їх ресурсне забезпечення;
реалізація прийнятих рішень та контроль за їх виконанням;
аналіз досягнутих результатів.
Політика існує саме як діяльність, що виявляється у двох формах: теоретичній та практичній.
Теоретична, розумова політична діяльність формує політичну свідомість, мислення, інтелектуальний рівень, науковість політики. Важливою складовою розумової політичної діяльності є теоретичне проектування і планування. Така робота вимагає специфічних умов:
високої загальнонаукової і особливо політологічної, філософської підготовки суб’єктів політики;
достовірної, широкої й своєчасної інформації;
всебічного знання співвідношення політичних сил (союзники, прихильники, супротивники, нейтрали);
організованості, спроможності, достатнього кадрового потенціалу політичної сили, що утримує владу чи прагне до неї;
певного політичного настрою в суспільстві, громадської думки.
Ефективність політичної діяльності багато в чому залежить саме від рівня політичного прогнозування, що, окрім вищезазначених умов, вимагає від провідних політичних діячів, лідерів, керівників держави уміння передбачати хід політичних процесів. Отже, теоретична, розумова складова політичної діяльності включає і такі моменти, як: творчість, інтуїція, уява, емоційний стан. У межах мисленнєвої діяльності політик оцінює проблеми бажаного і реально можливого, істинного і примарливого, правильного і хибного. Зрештою, політична теорія – це ідеальна форма буття політики.
Практична політична діяльність передбачає організаційні і контрольні заходи, конкретне управління – те, що називається „робота з людьми”: добір і розстановка кадрів, їх підготовка, обговорення і прийняття рішень, обмін інформацією, а також формування і функціонування органів влади, політичних партій, проведення виборчих кампаній, громадсько-політичних акцій тощо.
У обох формах – теоретичній і практичній – політична діяльність виступає як інтелектуальна і предметно-практична праця, для якої властиві:
розподіл окремих функцій;
суспільна ефективність (чи неефективність);
висока соціальна відповідальність;
значна ймовірність непередбачених наслідків та двоїстих результатів;
дискусійність рішень;
підвищена конфліктність;
постійний пошук додаткових ресурсів.
Результативність політичної діяльності детермінована не лише особистісними якостями суб’єктів політики, але й об’єктивними умовами, в яких вона розгортається, станом суспільства та його потребами, характером відносин з владою, а також залежить від несуспільних чинників – зовнішньополітичних, природних, екологічних тощо.