Поняття «культура». Структура, складові частини та форми існування культури.

Поняття "культура" складне і багатогранне. Саме слово "культура" латин­ського походження і означає "обробіток", "догляд". У світовій літературі можна знайти більш як 500 визначень поняття “культура”. Ось деякі з них: Культура – все те, що є результатом людської історії. Культура – як міра людяності людини. Культура – все те, що людина створила власним розумом, а не отримала від природи. Складові частини культури : матеріальна діяльність , духовна діяльність і культура людини (матеріальна і духовна культури ). Розрізняють два основні напрямки культури – матеріальний і духовний. Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби зв'язку, пам’ятники і монументи тощо. Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини. Сюди також належать релігія і міфологія, світоглядні, політичні, моральні та інші уявлення людей. Між матеріальною і духовною культурою існує тісна органічна єдність. Структура культури являє собою цілий макросвіт. Вона охоплює освіту, науку, мистецтво, літературу, міфологію, мораль, політику, право, релігію. При цьому всі її елементи взаємодіють між собою, утворюючи єдину систему такого складного явища, як культура.

Походження мистецтва та його функції в первісному суспільстві.

Питання про походження мистецтва до цих пір вирішується неоднозначнло. Так, існує магічна концепція гене¬зису мистецтва, згідно якої джерелом мистецтва є магічні вірування та обряди. З нашої точки зору, викладений вище матеріал дозволяє зробити висновок на користь наступної концепції, наведеної радянським вченим Д.Угріновичем у його книзі «Мистецтво та релігія». «Хоча мистецтво і релігія породжені принципово різни¬ми соціальними потребами, виникли вони одночасно і реалізувалися спочатку в єдиній, нерозмежованій систе¬мі духовно-практичної діяльності, яку являв собою первісний міфологічний обрядовий комплекс». Істотним є те, що джерелом естетичного відношення до світу, скон¬центрованого в образотворчій діяльності, танках, музиці та ін., служить трудова діяльність. Однак виникнення мистецтва пов'язане не лише з трудовою діяльністю, а й з розвитком спілкування індивідів. Членороздільна зву¬кова мова — форма висловлення логічного понятійного мислення, але спілкування може існувати завдяки малюн¬ку, жесту та співу, які часто виступають елементами ритуалу. Традиційне родоплемінне мистецтво завдяки своїй синкретичності (воно переплітається з усіма іншими еле¬ментами культури—міфологією, релігією, обрядами тощо) є поліфункціональним. Насамперед воно являє собою поряд з іншими формами культури втілення за¬гальних усталених уявлень даного соціуму, тобто виконує ідеологічну функцію.В основі творів мистецтва дописемної й особливо передписемної епохи лежить пластична ідеограма. Риту¬альні маски, статуетки, натільні та наскельні малюнки й інші образотворчі форми та художні предмети, які використовувалися під час здійснення таких обрядів ініціації, як ігри, танки, театральні вистави, становлять один із зв'язків, що поєднує різні покоління і служить для передачі культурних надбань з роду в рід . У первісному та традиційному мистецтві соціокультурні функції тісно переплітаються з магіко-релігійними. На¬приклад, статуетки містили, душі померлих, вони були призначені для культу предків й відігравали певну соці¬альну роль, адже в них відбивалася реально існуюча структура суспільства, бо ієрархія у царині духів відпо¬відала земній.