Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы по культуре.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
03.08.2019
Размер:
1.27 Mб
Скачать
  1. Рушники. Їх види, оздоблення.

Рушники оздоблювали по різному: як на ткацькому верстаті так в ручну. Під час ткання жінка добавляла декілька кольорових ниток у відповідному місті і за допомогою ткацького верстата оздоблювала краї рушника. Згодом у місцевості винайшли нові техніки оздоблення рушників, а саме: «занизування», «косий хрестик», «подвійний хрестик», та «прямий хрестик». Занизування було першою технікою оздоблення селянських рушників.

З часом у місцевості набула популярності художня,проста та двобічна гладь, яку на той період використовували для оздоблення рушників. Кожна область,кожний район, навіть кожне село має свої основні кольори,які домінують у тій місцевості.

Рушники ділилися насамперед за призначеням, виділяли: Побутові, Святкові, Подарункові, Ритуальні.

Побутові рушники ділилися на: рушник для посуду, рушник для рук, обличчя, рушник для покривання голови, рушник для прикраси стін, рушник для обрамлення образів, портретів,

Святкові рушники використовували для різноманітних весільних обрядів, вивішували на державні та релігійні свята.

Подарункові рушники дарували родичам, почесним гостям, та пов’язували сватам.

Ритуальні рушники були для ритуальних трапез, обрядів, а також на вишитий рушник повивальна жінка приймала немовлят.

  1. Філософські погляди г.Сковороди.

Григорій Савич Сковорода — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.

Григорій Сковорода мав величезний вплив на своїх сучасників і на дальше українське громадянство, і то не тільки своєю етичною наукою, а головним чином своїм життям, в якому слово ніколи не розходилося з ділом: його вчення було в повній згоді з його життям. Щоб оцінити цей вплив, як писав С. Єфремов, „досить буде сказати, що сучасники бачили в ньому «мандровану академію» і його самого вважали вартим за університет; досить сказати, що коли треба було тоді знайти в Україні ідейну, чесну та чисту людину, шукали її між «сковородинцями», тобто учнями цього чудного чоловіка та прихильниками його науки. І навіть перший на території України університет Харківський не дурно постав на Слобідській Україні, де найбільше жив і навчав Сковорода… Жертви на новий університет, після заклику і «драматичних жестів» Каразина (р. 1802). посипались головним чином од учнів Сковороди, знайомих та приятелів його, і тих жертв зразу ж набралось на велику, як на той час, суму — 400.000 карб. Впливу од Сковороди безперечно зазнав і батько нового українського письменства Котляревський, і батько української повісти Квітка“… (Іст. укр. письменства, І, ст. 255).

Невважаючи на те, що творів Сковороди не друкувалося, вони ширилися через переписування. «Сковороді не треба було шукати читачів, — вони його шукали: в нього знаходились такі гарячі прихильники і пропаґатори, що навіть через газети сповіщали, закликаючії до себе охочих читати твори українського філософа… Ці твори заходили й під сільську стріху:

Сковорода стоїть тут поруч дуже популярних творів напівнародної музи, і, справді, багато псалмів його й тепер ще співають сліпці та лірники, не знаючи й не відаючи нічого про автора…»

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.