58. Архітектурні стилі та основні забудови.

Твори мистецтва - безцінне надбання людства, без якого неможливо уявити собі світову культуру. Важливе місце в цьому посідає архітектура — це «кам'яний літопис світу», в якому втілилися провідні ідеї минулого і сучасності, колективний геній народів, їх слава і гордість.

1 Стародавня архітектура

2 Середньовічна архітектура

3 Готика України

4 Ренесанс у Львові

5 Фортеці та замки

6 Дерев'яна архітектура українських земель

7 Бароко

8 Класицизм

9 Неоготика

10 Українська сецесія (модерн)

11 XX століття

12 Сучасність, 21 століття

13 Народна архітектура

1)Архітектурна традиція на теренах України пройшла довгий історичний шлях розвитку. Найстарші пам'ятки монументальної, мурованої архітектури на українських землях походять із побережжя Чорного моря — з колишніх грецьких колоній, які сягають VIII — VII ст. до н. е. До таких більших міст належали Тіра над лиманом Дністра, Ольвія над лиманом Південного Буга, Херсонес коло сучасного Севастополя, Феодосія, Пантікапей (сучасна Керч), Фанагорія напроти Керчі, Тамань, Танаїс коло сучасного Ростова-на-Дону й багато інших. Рештки архітектурного комплексу Більського городища (VII—III ст. до н. е.) вчені ідентифікують з прадавнім містом Гелон, описаним Геродотом.

2)Церква Івана Предтечі, місто Керч

Кирилівська церква, Київ, поземний план

П'ятницька церква у Чернігові, побудована у XII-XIII ст. у візантійському стилі, реконструйована арх. П.Д.Барановським у 1962 р.

Собор Св. Михаїла, Видубицький монастир, Київ

Оборонна Покровська церква 15-18 ст. Хмельницька обл., Сутківці

Десятинна церква

3) Латинський катедральний костел, м. Львів

Каплиця Св. Мартина, залишки розібраного готичного собору.м. Мукачеве

Костел Св. Миколая, пізня готика, Куликів (смт), Львівська обл.

4) Збаразький замок, арх. Вінченцо Скамоцци

Фортеця, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.

Корецький замок.

Генуезька Фортеця, м.Судак, Крим

59. Культурні діячі Києво-Могилянської академії.

Видатні вчені та діячі Академії

Серед них відомі - Іоаникій Галятовський - один із найталановитіших українських учених другої половини XVII ст., вихованих Київською колегією. По закічненні її І. Галятовський деякий час перебував на Волині, потім повернувся до Києва, де з 1655 р. працював викладачем, а з 1657 р. він - професор риторики і ректор Колегії. На цій посаді Галятовський доклав багато зусиль, аби відродити Київську колегію, що була в тяжкому становищі в роки Визвольної війни (1648-1654).

У 30-х роках XVII ст. в Київській колегії навчався Інокентій Гізель (бл.1600-1683), закінчив її в 1642 р. В числі кращих учнів він був посланий за кошти Петра Могили за кордон. Слухав лекції в Замойській академії (м. Замостя), а також - в Англії, де вивчав історію і юриспруденцію*. Після повернення на Україну І. Гізель був призначений учителем, потім професором філософіїі за протекцією П. Могили, який високо цінував його як молодого вченого, - ректором (11646-1656 рр.).

Значний вклад у розвиток філософської науки на Україні внесли такі видатні вчені як Ясинський Варлаам (п.1707 р.) - вихованець Київської колегії, завершував свою освіту за кордоном в Ельбніці й Ольмюці, де отримав "філософський ковпак", тобто диплом доктора філософії. Після повернення призначений професором філософії й ректором Академії (1665р.). Сучасники Ясинського високо цінували його вченість, любов до освіти.

Іоасаф Кроковський (п. 1718 р.), вихованець Київської колегії. Слухав курс філософії і богослов'я в Римській академії. Після повернення був учителем риторики й піїтики в 1683-1685 рр., пізніше - префектом і професором філософії до 1690 р., з 1690 р. - богослов'я. В 1693-1694 рр. - ректор Академії.

Стефан Яеорський (1658-1722). Після закінчення Київської колегії слухав філософію та богослов'я в Познанській та Віденській академіях. Повернувшись з-за кордону, тримав екзамен перед професорами Київської академії, а також читав власні вірші латинською, польською та руською мовами. Одержав високу оцінку й звання "лавроносного поета". Викладав в Академії риторику, філософію, богослов'я.

Великий внесок у розвиток філософської науки вніс визначний український вчений, політичний і громадський діяч, письменник Феофан Прокопович (1681-1736). Після закінчення Академії їде за кордон, де слухає лекції в уніатській колегії у Володимир-Волинському, а потім - в Римській католицькій академії св. Афанасія. Повернувшись, викладає в Київській академії в 1706-1716 рр. риторику, піїтику, арифметику, геометрію, філософію та богослов'я. В 1711-1716 р.- ректор Академії.

Серед відомих громадських і освітніх діячів, які навчались в Академії був - Григорій Савич Сковорода (1722-1794) - видатний український філософ, демократ-просвітитель, життєвий і творчий шлях якого описаний численними дослідниками, письменниками й поетами.