Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pitannya_do_ispitu.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
03.08.2019
Размер:
330.75 Кб
Скачать
  1. Замкове і фортечне будівництво України.

Україна - одна з найбільших країн Європи, різні регіони якої мали свої особливості історичного розвитку. Традиційно вважається, що замки на території України можна побачити тільки в західній частині країни, проте, це помилкова думка. Замки, фортеці та палаци зустрічаються майже по всій території Україні, особливо в тих її частинах, які активно розвивалися в період Пізнього Середньовіччя та Ренесансу.

Такі фортеці як Аккерманська фортеця або Кам'янець-Подільська фортеця є пам'ятками архітектури, які вивчають у всіх спеціалізованих установах Європи. Численні замки і фортеці Західної України були побудовані за сприяння аристократичних сімей Угорщини, Польщі та Україні, в той час як фортеці південній Україні будувалися при посильному участю італійців, греків, козаків і росіян.

Найбільша кількість замкових споруд збереглося в Тернопільській області. Тут у багатьох селах стоять руїни замків, фортець, костьолів. Але воістину замки-музеї збереглися у Львівській області (Золочів, замки в Підгірцях, Олеську, Свіржі), Хмельницькій області (місто-музей Кам'янець-Подільський, Меджибіж), прекрасна фортеця в Хотині на Буковині, мукачівський замок в Закарпатті. Про них, і не тільки, на сторінках цього сайту.

  1. Творчість д. Бортнянського.

Дмитро Степанович Бортнянський (28 жовтня 1751 Глухів, Україна — †10 жовтня 1825, Петербург) — український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів. Створив новий тип хорового концерту. Музична спадщина Бортнянського величезна. Він написав 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двохорових концертів, 14 чотириголосних концертів «Тебе Бога хвалимо», 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, духовні твори для жіночого хору з рефреном мішаного хору, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів та багато інших. Церковно-вокальний стиль Бортнянського є вершиною тогочасного мистецтва. Інструментальна музика Бортнянського мала великий успіх ще в Італії, де в театрах Болоньї, Венеції, Рима й Неаполя ставилися його опери «Алкід», «Креонт», «Квінт Фабій». Ці твори мали беззаперечне визнання при царському дворі, але неоднозначно сприймалися російськими музикантами. Деякі з них закидали Бортнянському, як і пізніше Чайковському, його палкому прихильникові, «італьянщину», «м’якість і солодкавість». А Михайло Глінка іронічно називав Бортнянського «Сахар Медович Патокін». Більшою популярністю за життя композитора користувалася хорова музика. Незважаючи на прикладне призначення концертів, які створювалися здебільшого з нагоди придворних урочистостей, вони мають велику художню цінність та відзначаються глибокою змістовністю. Для ранніх концертів Бортнянського характерний парадний блиск, урочистість, звукова барвистість святкувань при дворі Катерини II. Духом своїм вони нагадують одичну поезію тих часів, зокрема поезію Г.Державіна.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]