- •Екзаменаційні питання з дисципліни «Історія української культури»
- •Поняття етносу, етногенезу, менталітету.
- •Виникнення писемності в Україні (черти й різи, берестяні грамоти, графіті, кирилиця, глаголиця).
- •Т. Г. Шевченко – видатний український поет та письменник.
- •Поняття нації, національної культури, української культури.
- •Розвиток друкарської справи. Українські першодруки.
- •Боги стародавніх слов’ян.
- •Формування української народності, нації.
- •Полемічна література. І. Вишенський.
- •Митці реалістичного пейзажу хіх ст.
- •Особливості образотворчого мистецтва на українських землях хіv ‑ XVI ст.
- •Національно-культурне відродження України хіх ст.
- •Походження назви “Русь” та теорії походження Київської Русі.
- •Культурна діяльність братств.
- •Образотворче мистецтво хіх ст.
- •Трипільська культура та її вплив на формування національного світогляду українців.
- •Розвиток науки та освіти в Україні у XIV‑XVI ст.
- •Культурна діяльність п. Могили.
- •Освіта хіх ст. Харківський університет – колиска національно-культурного відродження України. Київський університет.
- •Особливості слов'янської культури язичницької доби.
- •Києво-Могилянська академія: минуле і сучасне.
- •Християнство. Причини прийняття та вплив на культуру українців.
- •Література Київської Русі.
- •Архітектура Київської Русі.
- •Образотворче мистецтво Київської Русі.
- •Література українського бароко. І. Вишенський.
- •Українське бароко. Мистецтво.
- •Г. С. Сковорода – просвітитель, філософ, поет.
- •Демократичні тенденції українського театру. Театр корифеїв.
- •Український романтизм.
- •Особливості культури первісної доби.
- •Т. Г. Шевченко – художник.
- •Музичне мистецтво України хіх ст.
- •Козацькі літописи.
- •Особливості архітектури хіх ст.
- •Культура козацтва.
- •Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр.
- •Архітектура доби бароко.
- •«Кобзар» т. Г. Шевченка.
- •Свята та обряди українського народу.
- •Різдво, Великдень, Зелені свята – найурочисті релігійні свята в житті українського народу.
- •Наука та освіта в Київській Русі.
- •М. Лисенко – основоположник української професійної музики.
- •Народний ляльковий театр Вертеп.
- •Феофан Прокопович ‑ видатний діяч просвітництва і культури.
- •Вплив української культури на розвиток культурних процесів Росії.
- •Творчість м. Березовського.
- •Замкове і фортечне будівництво України.
- •Творчість д. Бортнянського.
- •Творчість а. Веделя.
- •Література XIX ст.
- •Розвиток українського театру.
- •Українські вчені XIX ст.
- •Особливості язичницької культури.
- •Музичне і театральне мистецтво Київської Русі.
- •Скульптура XIX ст.
- •Живопис XIX ст.
- •Формування української національної самосвідомості.
- •Архітектурні стилі та основні забудови.
- •Культурні діячі Києво-Могилянської академії.
- •Особливості шкільної драми.
Т. Г. Шевченко – художник.
Тарас Григорович Шевченко, як художник займає одне із самих почесних місць в українському образотворчому мистецтві. Шевченко був одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основоположник критичного реалізму в українському мистецтві.
Бажаючи оволодіти мистецтвом живопису, він звертається до шляхетних дяків-живописців, які в основному заставляють прислужувати їм. Талант художника проявився рано, значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” датований самим автором ще 1830році. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника. У лютому 1831 року на вулицях столиці Російської імперії – Петербурга з’явилася валка втомлених людей. Один хлопчина звертав на себе увагу тим, що незважаючи на зимову пору, був майже босий. На одному чоботі підошва відпоролася і була прив’язана мотузкою. Це був кріпак поміщика Енгельгарда Тарас, який разом з іншими прибув до столиці. У Петербурзі доля Шевченка круто змінилась. Пан вирішив мати власного кваліфікованого майстра і 1832 року він віддав Шевченка у майстерню на навчання до одного з кращих художників-ельфрейщиків. Перші спроби в цьому напрямі були невтішні, однак справжнє систематичне навчання почалося в майстра і це подобалось Тарасу. У 1836 році закінчився термін контракту, але Шевченко залишається у Ширяєва, очевидно, вже в ролі найманого робітника-підмайстра. Звільнення з кріпацта дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова, Тарас переходить з класу в клас в числі кращих учнів. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в академії його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. У 1843 році Тарас Григорович нарешті приїхав в Україну. Під час подорожі, любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин. Повертаючись в Петербург, він завершує навчання в Академії, видає на власні кошти і поширює альбом під назвою “Живописна Україна”.Згодом, Шевченко знайшов роботу в Київській археографічній комісії. Художникові довелося побувати у різних місцях України, де він змальовував й описував історичні пам’ятки. Велике місце в Шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів. Створені ним образи відзначаються невимушеністю, відсутністю нарядності, вдалою композиційною бадьорістю і свіжістю барв, намагання дати психологічну характеристику людині. Шевченко зробив великий внесок у розвиток побутового жанру і став його основоположником в українському мистецтві. Особливо хвилювало художника підневільне, часто трагічне становище жінки
Музичне мистецтво України хіх ст.
Завдяки зусиллям передових діячів культури великі зрушення відбулися і в галузі розвитку музичної культури. Великим надбанням українського мистецтва стало формування самобутньої композиторської школи. Уже в перший пореформений рік славетний співак Семен Гулак-Артемовський (1813 1873) завершив створення першої української опери "Запорожець за Дунаєм", яка стала міцним підґрунтям національного оперного мистецтва. Довге сценічне життя цьому творові забезпечили демократичний характер сюжету, мелодійність музики, що увібрала барви українського пісенного мелосу, колоритність образів, соковитий народний гумор.
Перлиною української класики стала виразна музична картина з народного життя "Вечорниці" Петра Ніщинського (1832 1896).
Палкий відгук слухачів завоювала опера Миколи Аркаса (1853 1909) "Катерина" на текст однойменної поеми Т. Г. Шевченка. Вона відзначалася хвилюючим сюжетом, мелодійним багатством і співучістю.
Головне у творчому доробку Петра Сокальського (1832 1887) опери "Мазепа" (за поемою О. С. Пушкіна "Полтава"), "Майська ніч", "Облога Дубна" (обидві за М. В. Гоголем), фантазії "Українські вечори", "На берегах Дунаю" та інші фортепіанні твори, а також романси і хори.
Михайло Калачевський (1851 1910) написав відому "Українську симфонію", в основу якої було покладено мелодії українських народних пісень.
Цілу епоху в музичному житті України становить творчість Миколи Лисенка (1841 1912) відомого українського композитора, блискучого піаніста-віртуоза, талановитого хорового диригента, педагога, музикознавця і активного громадського діяча демократичного напряму. Він став основоположником української класичної музики.