- •Поняття та основні ознаки права .
- •Держава: поняття, ознаки та форми.
- •Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми .
- •8.Поняття джерела права та їх система .
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права .
- •10.Межі дії нормативно-правових актів : в просторі, у часі, за колом осіб .
- •11.Систематизація законодавства : поняття , значення , форми .
- •Поняття галузі права та правового інституту .
- •14.Система права та система законодавства , їх співвідношення .
- •Поняття і форми реалізації норм прав .
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації .
- •Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •12. Поняття, ознаки і структура правовідносин .
- •20. .Правомірна поведінка та її види .
- •14.Правопорушення як підстава юридичної відповідальності.
- •15.Склад правопорушення , зміст його елементів .
- •16. Загальне поняття юридичної відповідальності, її види .
- •17.Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права.
- •31.Об'єкти цивільно-правових відносин.
- •32. Суб'єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •21.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •22.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •23.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •24.Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •25.Умови дійсності цивільно-правових правочинів
- •26.Види недійсних правочинів.
- •28.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання
- •29.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види
- •31.Зобов'язання : поняття та структура.
- •37.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •39.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні
- •40.Види зміни умов трудового договору.
- •43.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •44.Поняття і види робочого часу.
- •45.Поняття і види часу відпочинку.
- •46.Відпустки: поняття та види.
- •47.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність,
- •48.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •49. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності
- •50.Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду.
- •51.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •52.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •53.Органи, що розглядають справи про адміністративні
- •54.Поняття і структура кримінального права України.
- •55.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його
- •56.Склад злочину та зміст його елементів.
- •57.Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві.
- •58.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправні діяння.
- •59.Стадії вчинення умисного злочину.
- •60.Поняття та види співучасті у злочині.
30.Поняття, предмет та метод цивільного права.
Цивільне право – одна з провідних галузей нац. права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб та держави в цілому. Предмет правового регулювання Ц.п. скл. правові відно-сини, що регулюються цивільно-правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин: майнові відносини; особисті немайнові відносини.Систему Ц.п. України ви-значає розміщення його складових у певній системі, обумовленій взаємозв’язком її елементів – юридичних норм та інститутів. Вона поділяється на дві частини: за-гальну та особливу. Загальну частину Ц.п. скл. правові норми та інститути, що стосуються всіх цивільно-право-вих відносин, а саме: положення про суб'’ктів та об’єкти цивільного права, угоди, представництво й довіреність, позовна давність. Особливу частину Ц.п. скл. норми права, які регулюють окремі групи спеціальних цивіль-но-правових відносин. Вона криє в собі такі інститути: право власності; зобов’язальне право; авторське право; право на відкриття; право на винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, раціона-лізаторську пропозицію; спадкове право; правоздатність іноземних громадян та юридичних осіб; застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних до-говорів. Як частина юридичної науки, цивільне право вивчає закономірності цивльно-правового регулювання суспільних відносин, історію його становлення й розви-тку, а також розробляє способи його подальшого вдос-коналення.
31.Об'єкти цивільно-правових відносин.
Правові відносини між фізичними особами виникають, як правило, з приводу матеріальних, духовних та інших потреб. З урахуванням зазначеного об’єктами цивільних правовідносин можуть бути: речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги,результати інтелектуальної діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
32. Суб'єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
Суб”єктами цивільних правових відносин є фіз та юр особи, які вступають між собою в цивільно-правові відносини з приводу майна та особистих немайнових благ. В окремих випадках суб”єктами зазначених відносин може бути держава, АР Крим, територ гроиади, інозем держави та ін суб”єкти публічного права. Людина як учасник цивільних відносин вважається фіз особою. До фіз осіб належать громадяни Укр. Інозем громадяни та особи без громадянства. Для визнання осіб суб”єктами цивіль права необхідна наявність їх правоздатності та дієздатності. Цивіль првоздатністю назив здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов”язки. Правоздатність у громадянина Укр виникає у момент його народження і припиняється з його смертю.Цивіль дієздатність – здатність іфз особи своїми діями набувати для себе цивіль прав і самостійно їх здійснювати , а також здатність своїми діями створювати для себе цивіль обов!язки, самостійно їх виконувати та відповідати у разі їх невиконання. Цивіль дієздатність поділяється ена такі види:-повна дієздатність настає з досягненням повноліття, у разі одруження до досягнення повноліття з моменту реєстрації шлюбу-неповна дієздатність – мають фіз особи від 14 до 18 років-часткова цивіль дієздатність характерна для осіб віком до 14 років, які не несуть цивіль-прав відповідальності за заподіяну ними шкоду-обмежена цивіль дієздатність визначається судом щодо фіз осіб, які ситраждають на психічний розлад здоров”я.Громадянам, які внаслідок хронічного стійкого психічного розладу здоров”я не здатні усвідомлювати значення своїх дій чи керувати ними, може бути визнаним судом недієздатним.