2. Держава: поняття, ознаки та форми.

Держава – це особлива політична організація публічної влади, яка виражає інтереси окремої соц. групи, має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства і виступає як суб’єкт міжнародних відносин. Ознаки держави: 1) наявність апарату публічної влади (апарат примусу та управління); 2) територія – це та частина суші, внутрішні моря, озера, які знаходяться в межах держкордону. До державної території відносять морські, космічні, повітряні апарати, а також земельні ділянки, які держава купила на території інших країн і розмістила там дипломатичні представництва і консульства; 3) суверенітет – одна з головних ознак, бо хоча б часткова втрата суверенітету веде до зникнення держави. Суверенітет передбачає незалежність у вирішенні питань внутрішньої і зовнішньої політики; 4) законодавство: лише державній владі належить право приймати закони, які є обов’язковими для виконання усіма суб’єктами сусп відносин. Закони забезпечується держ примусом та гарантією. Норми права, які містяться в законі ділять в межах території держави і розповсюджуються на всіх суб’єктів: громадян, осіб без громадянства, іноземців, представників державної влади, представників іноз організацій; 5) податкова система: держава стягує податки з усіх громадян, підприємств, які є на її території. Використовуються податки на утримання держапарату, розвитку і реалізації загальнонаціональних програм, утримання і захисту верств населення, які потребують соц захисту. (до другорядних ознак держави можна віднести назву, мову, грошову одиницю, державну символіку, географічне положення).

Форма держави – це спосіб організації і здійснення державної влади. Складаються з 3-ох елементів: 1) форма державного правління - структура і правове становище вищих органів державної влади та встановлений порядок взаємовідносин між ними. Визначальною ознакою форми правління є правовий статус глави держави. Види форми правління: президентська, парламентська республіка, змішана президентсько-парламентська республіка, монархія, парламент-ська монархія, дуалістична монархія; 2) форма держ. устрою - порядок територіального поділу держави, взаємо-відносин її складників між собою й державою в цілому та відповідної організації держ органів; 3) форма політ режиму - сукупність засобів і способів реа-лізації держ. влади, що відображають її характер і зміст, зогляду на співвідношення демократ і недемократ засад.

3. Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми .

Норма права – це формально обов’язкові правила фізич-ної поведінки, які мають загальний характер, встанов-люються або санкціоновуються державою з метою регу-лювання суспільних відносин і забезпечуються її органі-заційною, виховною та примусовою діяльністю. До оз-нак правових норм відносять такі: 1) виникають разом із виникненням держави; встановлюються чи санкціоную-ться державою; виражають волю керівної частини с-ва; утворюють внутрішньоузгоджену цілісність, єність (сис-тему права); існують у с-ві як одна система норм; фор-мулюють правила поведінки у вигляді прав та обов’яз-ків; правила поведінки формально визначені за змістом; мають певні форми зовн. виразу і точно визн. межі дії.

Елементами норми права є гіпотеза, диспозиція та санк-ція. Гіпотеза - частина норми права, яка містить умови, обставини, з настанням яких можна чи необхідно здійс-нювати правило, що міститься в диспозиції. Диспозиція - (від лат. розташовую, розмі-щую) – центральна частина правової норми, яка зазначає право або обов’язки суб’-єктів, передбачає дозволену, обов’язкову і заборонену поведінку особи. Санкція - (від лат. непорушна постано-ва) – складова частина норми права, яка в разі невико-нання норми визначає заходи державного впливу, голов-ним чином – у формі примусу.