- •Поняття та основні ознаки права .
- •Держава: поняття, ознаки та форми.
- •Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми .
- •8.Поняття джерела права та їх система .
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права .
- •10.Межі дії нормативно-правових актів : в просторі, у часі, за колом осіб .
- •11.Систематизація законодавства : поняття , значення , форми .
- •Поняття галузі права та правового інституту .
- •14.Система права та система законодавства , їх співвідношення .
- •Поняття і форми реалізації норм прав .
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації .
- •Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •12. Поняття, ознаки і структура правовідносин .
- •20. .Правомірна поведінка та її види .
- •14.Правопорушення як підстава юридичної відповідальності.
- •15.Склад правопорушення , зміст його елементів .
- •16. Загальне поняття юридичної відповідальності, її види .
- •17.Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права.
- •31.Об'єкти цивільно-правових відносин.
- •32. Суб'єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •21.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •22.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •23.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •24.Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •25.Умови дійсності цивільно-правових правочинів
- •26.Види недійсних правочинів.
- •28.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання
- •29.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види
- •31.Зобов'язання : поняття та структура.
- •37.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •39.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні
- •40.Види зміни умов трудового договору.
- •43.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •44.Поняття і види робочого часу.
- •45.Поняття і види часу відпочинку.
- •46.Відпустки: поняття та види.
- •47.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність,
- •48.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •49. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності
- •50.Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду.
- •51.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •52.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •53.Органи, що розглядають справи про адміністративні
- •54.Поняття і структура кримінального права України.
- •55.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його
- •56.Склад злочину та зміст його елементів.
- •57.Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві.
- •58.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправні діяння.
- •59.Стадії вчинення умисного злочину.
- •60.Поняття та види співучасті у злочині.
48.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
Надзвичайно важливе місце в забезпеченні дисципліни праці належить оцінці праці. За результатами позитивної оцінки до працівника може застосовуватися заохочення. Заохочення за видами поділяються на моральні й матеріальні, на індивідуальні та колективні. До моральних відносяться такі заохочення, які не пов'язані з виплатою грошей, наданням послуг, продукції, подарунків. Моральне заохочення працівників можна визначити як закріплені нормами трудового права засоби морального визнання працівників та трудових колективів за досягнення високих результатів праці. У відповідності до ст. 143 КЗпП до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватися будь-які заохочення, які містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. Тобто питання заохочення цілком віднесені до сфери локального правового регулювання. Як засвідчує практика, основними видами морального заохочення є: оголошення подяки, нагородження Почесною грамотою, занесення прізвища працівника до Книги пошани, поміщення фотографії працівника на Дошку пошани, до Застосовується також заохочення за досягнення спеціальних показників, наприклад, за бездефектну роботу, за впровадження нових технологій, нової техніки, за високий відсоток реалізації продукції. Питання заохочення працівників тісно пов'язане із преміюванням та оплатою праці. Працівники, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, мають переваги і пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування. Таким працівникам має надаватися перевага при просуванні по роботі. За особливі трудові заслуги працівники представляються до вищих органів для заохочення, нагородження орденами, медалями, Почесними грамотами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань і звань кращого працівника за даною професією. Згідно зі ст. 144 КЗпП заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом спільно або за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Не можна погодитись із такою нормою, бо вона обмежує права власника. Якщо у законодавстві передбачено право власника самостійно вирішувати питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, тобто обмежувати права працівника, то цілком не зрозуміло, чому роботодавець не має самостійного права застосувати заохочення - покращити становище працівника. Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) власника і заносяться в трудову книжку працівника.
49. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності
працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі,
організації.
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шко-ду, заподіяну підприємству, установі, організації внас-лідок порушення покладених на них трудових обов'яз-ків. Ця відповідальність, як правило, обмежується пев-ною частиною заробітку працівника і не повинна пере-вищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винят-ком випадків, передбачених законодавством України. Ознаки шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації: пряма дійсна шкода; протиправність пове-дінки працівника; причинний зв'язок між протип-равними діями та заподіяною шкодою; вина працівника. У відповідності з законодавством України обмежену матеріальну відповідальність несуть: працівники – за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів, у тому числі при їх вигото-вленні, за псування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; керівники підприємств, установ, організацій та їх зас-тупники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступ-ники, шкода підприємству, установі, організації запо-діяна зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи гро-шових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продук-ції, розкраданню, знищенню і зіпсуванню матеріальних чи грошових цінностей. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоди завдано працівником, який був у нетве-резому стані; шкоди завдано недостачею, умисним зни-щенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфаб-рикатів, виробів, у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціаль-ного одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові в користування; відповідно до законодав-ства України на працівника покладено повну відпо-відальність за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків; шкоди задано не при виконанні трудових обов'язків; службова особа винна в незаконному звільненні або переведені працівника на іншу роботу.
Повна матеріальна відповідальність настає в таких випадках:
- зa нaявнocтi мiж пpaцiвникoм i opгaнiзaцiєю пиcьмoвoгo дoгoвopy пpo взяття нa ceбe пpaцiвникoм пoвнoї мaтepiaльнoї вiдпoвiдaльнocтi;
- кoли мaйнo тa iншi цiннocтi бyли oдepжaнi пpaцiвникoм пiд звiт зa paзoвoю дoвipeнicтю aбo зa iншими paзoвими дoкyмeнтaми;
- якщo шкoди зaвдaнo дiями пpaцiвникa, якi мaють oзнaки злoчинy;
- якшo шкoди зaвдaнo пpaцiвникoм, який бyв y нe-твepeзoмy cтaнi;
- кoли шкoди щодо власності орг-ції зaвдaнo yмиcно.
- якщo нa пpaцiвникa зaкoнoдaвcтвoм пoклaдeнo пoвнy мaтepiaльнy вiдпoвiдaльнicть;
- y paзi зaвдaння шкoди нe пiд чac викoнaння тpyдoвиx oбoв'язкiв;
- якщo cлyжбoвa ocoбa є виннoю в нeзaкoннoмy звiльнeннi aбo пepeвeдeннi пpaцiвникa нa iншy poбoтy