Покази до застосування емп увч

• Запальні процеси будь-якої локалізації, включаючи головний і спинний мозок, ендокринні залози і інші регулюючі системи.

• Різні порушення кровообігу (облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно, атеросклеротична оклюзія артерій, тромбофлебіт.

• Патологія периферичної нервової системи: травми периферичних нервів і сплетень, больові явища (невралгії, каузалгії, фантомні болі, болі при невритах, поліневритах, плекситах).

• Захворювання лор-органів: риніт, синусит.

• Захворювання органів дихання: підгостра і хронічна пневмонії (легенево-серцева недостатність не вища за II ступінь), бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, абсцес легень (за наявності дренажу) і др.

• Трофічні виразки, рани, що довго не гояться, відмороження, фурункульоз.

Протипокази

Протипокази: гарячкові стани, схильність до кровоточивості і кровотеч, виражена гіпотонія, гнійні процеси за відсутності відтоку гною, злоякісні новоутворення, системні захворювання крові, недостатність кровообігу III стадії, вагітність, при наявності імплантованого кардіостимулятора, нижній відділ живота і області тазу.

Техніка і методика проведення процедур

Електричне УВЧ-поле пронизує тканини, наскрізь проникаючи на будь-яку глибину, і розповсюджується в навколишній простір на відстань до 150 метрів. Напруженість і поглинута енгергія електричного УВЧ-поля, що створюється в області впливу є неоднаковою і залежить від відстані між тканинами та електродами. Електроди - конденсаторні пластини. При неглибоких вогнищах ураження - зазор між пластинами і поверхнею шкіри складає 1-2 см, при глибокому розташуванні вогнища - 3-4 см. Величина зазору в сумі не повинна перевищувати 6 см при використанні портативних апаратів і 8 см - при використанні стаціонарних апаратів (наприклад, 2 см під однією пластиною і 4 см - під іншою). Іноді для створення зазору використовують войлочні прокладки. При малому зазорі потужність електричного поля концентрується в поверхневих тканинах, при великому зазорі вона розподіляється більш рівномірно в поверхневих і глибоких тканинах. Отже, величина зазору визначається глибиною розташування патологічного процесу. Процедури можна проводити і через одяг, але не через вологі пов'язки.

Правильність налаштування вихідного контура в резонанс, перевіряють за допомогою міліамперметра, шкала якого є на панелі апарату, або індикатора налаштування (неонової лампочки). У останньої, при розміщенні в УВЧ-полі, виникає тліючий розряд. Низькоінтенсивне УВЧ-поле застосовують переважно в гостру (ексудативну) стадію запалення, а високоінтенсивне - в стадію розрішення (проліферативну) запального процесу або після дренування гнійного вогнища запалення. Опромінюванню електричним УВЧ-полем не піддають ділянку серця, щоб уникнути провокації порушень його ритму.

Металеві тіла, що потрапили в зону дії, «накликають» на себе електричне поле. Ці властивості використовують для захисту медичного персоналу від дії електричного поля, поміщаючи апарати з вихідною потужністю більше 100 Вт в екрановані кабіни.

Розрізняють три основних положення електродів стосовно об'єкту впливу:

1. Поперечне розташування електродів з обох боків об'єкту. При цьому реалізується дія на глибоко розташоване вогнище патології.

2. Повздовжнє розташування електродів в одній площині, з одного боку об'єкту, внаслідок чого досягається дія на область великої протяжності і малої глибини.

3. Одноелектродне розташування, при якому перший електрод розміщений поблизу області дії, а другий - максимально віддалений. При цьому досягається локалізація області дії при невеликій глибині проникнення.

Дозування:

1) за вихідною потужністю електричного поля, вимірюваною у ватах. Не рекомендується дія: на область голови і шиї більше 40 Вт; на область грудної і черевної порожнин - більше 100 Вт; на суглоби плечові, ліктьові, кистей рук - більше 40, 70, 80 Вт відповідно; на суглоби кульшові і колінні - більше 70 і 100 Вт відповідно;

2) за відчуттям тепла:

3) за тривалістю процедури (від 7-и до 15-ти хвилин);

4) за кратністю проведення процедур (щодня або через день);

5) за кількістю процедур на курс лікування (від 5-и до 15-ти, в середньому - 7-10 процедур).

Апаратура

Апаратура: Екран-1, Екран-2, УВЧ-66, УВЧ-30, УВЧ-5-1 «Мінітерм», «Ундатерм», «Імпульс»

МАГНІТНЕ ПОЛЕ

Під впливом магнітних полів у макромолекул (ферменти, нуклеїнові кислоти, протеїни…) відбувається виникнення зарядів, зміна їхньої магнітної сприйнятливості, відбуваються орієнтаційні і концентраційні зміни біологічно активних макромолекул, що відображається на кінетиці біохімічних реакцій і швидкості біохімічних процесів.

Вплив магнітного поля на біооб’єкт

Вплив магніту на клітини:

• Орієнтаційна перебудова різних кристалів (основа клітинної мембрани, внутрішньоклітинних структур).

• Деформація рідко-кристалічних структур (мембрани мітохондрій).

• Непроникність рідко-кристалічних структур.

• Регуляція біохімічних процесів.

• Вплив на елементарні струми в атомах і молекулах зовнішньо- і внутрішньоклітинної води – зміна квазікристалічної структури.

• Зміна властивостей води (в’язкість, електропровідність…).

• Виконання специфічних функцій молекулами білків, полісахаридів, що утворюють з водою єдину систему (транспорт, метаболізм залежить від зв’язаного з водою стану).

• Компоненти системи (іон-вода, білок-іон, білок-іон-вода) будуть здійснювати коливальні рухи, параметри яких можуть не співпадати.

• Звільнення частини іонів із зв’язку з макромолекулами, зменшення їх гідратації, зростання іонної активності.

• Поштовх до стимуляції клітинного метаболізму.

Вплив на організм: