Дозування

Дозують процедури по величині вихідної напруги, яка може бути слабкою, середньою і сильною; одночасно орієнтуються на відчутті хворого. Тривалість процедури залежить від площі дії (з розрахунку 3-5 хв на кожних 200-300 см²), проте зазвичай вона не перевищує 15 хв. Загальна площа процедурного поля не повинна перевищувати 500-600 см². Процедури призначають щодня або через день. Курс лікування складає від 5-8 до 16-20 процедур. Дітям місцеву дарсонвалізацію призначають з 2-ох років, використовуючи слабкі і середні дозування. Тривалість процедур не повинна перевищувати 10-12 хв, курс лікування не більше 12 процедур. Послідовність імпульсів складає 50.

Апарати: для проведення місцевої дарсонвалізації - апарат “Іскра-1”,2.

ЗАСТОСУВАННЯ З ЛІКУВАЛЬНОЮ МЕТОЮ ЕЛЕКТРИЧНОГО І МАГНІТНОГО ПОЛІВ

ЕЛЕКТРИЧНЕ ПОЛЕ

Ультрависокочастотна терапія

Ультрависокочастотна (УВЧ) терапія - дія на певні ділянки тіла хворого з лікувальною метою змінним безперервним або імпульсним електромагнітним полем ультрависокої частоти, переважно електричним (ЕМП УВЧ). До ультрависоких частот відносять електромагнітні коливання з частотою 30-300 МГц, що відповідають довжинам хвиль від 1 до 10 м (ультракороткі хвилі). У більшості країн для УВЧ-терапії використовують частоту 27,12 МГц (довжина хвилі 11 м).

Основні біофізичні процеси – вплив на біооб’єкт

Разом з внутрітканинним утворенням тепла і його впливом на життєві процеси, ЕМП УВЧ надає організму і нетеплову (осциляторну, екстратермічну) дію. УВЧ-терапія володіє також нетепловою (інформаційною) дією. Реалізується ця дія при малих потужностях УВЧ-поля і обумовлена подразнюючою дією. Особливо цей ефект виявляється при дії імпульсних УВЧ-полів.

Енергія електричного поля поглинається, головним чином, в тканинах, що володіють великим ємнісним опором, тобто в тканинах, які погано проводять електричний струм. Відбувається взаємодія з молекулами, що мають дипольну структуру. Ці молекули повертаються навколо власної осі відповідно до змін полярності електричного поля. Крім того, відбувається взаємодія з електронами, зовнішній шар яких зміщується в межах молекули або атома, що приводить до електронної поляризації без утворення електричного струму. Спостерігаються і інші види поляризації: іонна, дипольна, макроструктурна.

При значній частоті змінного електричного поля дипольні молекули не встигають зробити повний поворот, а тільки коливаються навколо свого середнього положення. Одночасно відбувається маятникоподібний рух іонів, але порушення іонної концентрації при дії вказаної частоти не відбувається, подразнююча дія відсутня.

Різні молекули мають різну власну частоту коливань. У найбільшій мірі коливатимуться ті молекули, власна частота коливань яких співпадає з частотою змінного електричного поля - ефект резонансу. Коливання молекул називають осциляціями, а ефект, пов'язаний з цими коливаннями, називають осциляторним. При УВЧ-терапії осциляторний ефект реалізується, головним чином, на рівні білкових молекул, від яких відщеплюються амінокислоти. Дисперсність білків підвищується, рН середовища відхиляється в кислу сторону.

Осциляторний ефект нерозривно пов'язаний з тепловим. Виділення тепла найбільш виражене в тканинах, що володіють високим питомим опором. Електропровідні тканини прогріваються за рахунок магнітної складової електромагнітного поля, але цей ефект невеликий унаслідок її малої потужності.

Основні фізіологічні реакції і лікувальна дія пов'язані із специфічним осциляторним і неспецифічним тепловим ефектами.

Осциляторний ефект є найбільш важливим в УВЧ-терапії. Його вплив вивчався більше всього при запальних процесах. З осциляторною дією пов'язані активація клітинних реакцій, формування захисного бар'єру навколо вогнища запалення, що складається з клітин і елементів сполучної тканини, збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів і макрофагів. Спостерігається також бактеріостатична дія. Вказані реакції, визначають використання УВЧ-терапії при гострих запальних процесах, у тому числі, і при гнійному запаленні. Для отримання протизапальної дії, тепловий ефект зводять до мінімуму, певним чином дозуючи процедуру. У пізніших стадіях гнійного запалення УВЧ-терапія сприяє дозріванню гнійника, відмежуванню його від навколишніх тканин, потім очищенню його порожнини (необхідна умова - наявність відтоку гною). При багатократних діях активується утворення сполучної тканини.

Електричне поле УВЧ надає розслабляючу дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів. При дії на обмежену ділянку нервового стовбура, відмічено блокування, перш за все, чутливих волокон, з чим пов'язаний знеболюючий ефект. Прискорюється регенерація пошкодженого нервового стовбура.

При УВЧ-терапії спостерігаються різноманітні загальні реакції, перш за все, з боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, брадикардія, уповільнення предсердно-шлуночкової і внутрішньошлуночкової провідності, зменшення інтенсивності коронарного кровоплину.

Високі дози УВЧ, що перевищують рекомендовані лікувальні, пригнічують клітинну активність, можуть викликати стійке паретичне розширення судин, крововилив. При високих дозуваннях пригнічується регенеративна здатність нервових стовбурів, посилюється біль у вогнищі запалення.