III. Взаємозв'язок глобальних проблем

Глобальні проблеми сучасної людської цивілізації становлять єдину взаємозв'язану систему. Так, екологічні катастрофи згубно діють на демографічні процеси. здоров"я та генофонд па\у. На перспективах вирішення всіх глобальних проблем людства дуже позначається «демографічний вибух», тобто швидке зростання кількості населення на планеті. Щоб прогодувати, одягнути, забезпечити житлом населення, кількість якого зростає, постійно, необхідно прискорити темпи економічного розвитку. Чи вистачить продовольства, палива, сировини, енергії при сьогоденішніх темпах зростання населення Землі? Це гостре питання, в якому напрямку будуть розвиватися глобальні проблеми. Канадський біолог Клод Вільнев вказує, що швидке зростання світової людності поглиблює глобальну екологічну проблему. Таким чином, демографічні та екологічні ролблеми тісно пов"язані між собою, як на рівні окремих регіонів, так і в планетарному масштабі. Стрімке зростання кількості населення веде до погіршення екологічної ситуації, через споживання природних ресурсів для задоволення всезростаючих потреб людини. В процесі цього споживання людське суспільство виснажує як невідновлювані (щорічно з надр землі видобувається понад 120 млрд.тон мінералів), так і відновлювальні ресурси, повертаючи у навколишнє середовище величезну масу відходів, здебільшого шкідливих для здоров"я і життя. У сучасному світі швидко зростає залежність окремих країн: регіонів від цілого, від людства, світової спільноти. Народи дедалі глибше усвідомлюють цілісність світу. Як зазначає відомий вчений соціолог Богдан Гаврилишин ."ми не можемо покинути нашу планету. Ми не бажаємо її руйнації. Жодна частина людства не в змозі її привласнити. Нам спід пристосуватися до правил співжиття, якими будемо керуватися в умовах майбутнього єдиного світового ладу, нашої спільної долі ". Спільність інтересів та дій народів і країн у розв'язанні апобальних проблем, єдино можлива умова прогресу.

Лекція 5

Тема: Екологічні наслідки соціально - економічного розвитку людства. План: 1. Науково-технічний прогрес та проблеми екології.

2. Форми та механізми деградації біосфери

3. Забруднення природного середовища

4. Порушення природної рівноваги.

1. Науково - технічний прогрес та проблеми екології.

Наприкінці XX століття людство реально опинилося перед реальною загрозою екологічної катастрофи. Внаслідок стихійної неконтрольованої діяльності людей природні багатства планети - повітря, земля, вода втратили свою життєдайну силу, значно посилився негативний вплив господарської діяльності людини на біосферу. Планета вже не спроможна утримати біологічну і екологічну рівновагу. Екологічні катастрофи та стихійні лиха значно посилились у другій половині ХХст.: Чорнобиль, трагедія Аральського і Чорного морів, скорочення біологічного різноманіття флори і фауни, виснаження озонового прошарку атмосфери, кислотні дощі, "парниковий ефект", проблема промислових відходів... і перелік цей можна продовжити.

За останніх 500 років на планеті знищено дві третини лісів, площа пустель зросла на 15%; міліють річки й озера, що веде до незворотних змін у кліматі. Внаслідок виробничої діяльності людини в атмосферу Землі щороку потрапляє до 10 млрд. т. вуглекислого газу. Сотні тисяч тон отруйних речовин. Надмірне використання у сільському господарстві мінеральних добрив та пестицидів спричиняє отруєння харчових продуктів та води, які через трофічні ланцюги потрапляють в організм людини, викликаючи отруєння, зростання онкологічних захворювань та генетичних змін.

К.Ріттер в 30-ті роки один із перших назвав землю "Загальнолюдським домом" але діяльність на користь благополуччя в цьому "домі" має досить довгу історію. Це історія науково-технічного прогресу будь - якою ціною, історія попереджень, які не були почуті, історія самоосліплення людства уявною могутністю своїх можливостей "перетворення" природи.

Розвиток деградаційних процесів на планеті передбачався давно. Великий мислитель Ібн Сіна (Авіцена) ще десять століть тому зрозумів, що хід суспільного розвитку та господарської діяльності згубний для природи та небезпечний для людства. Адже символами прогресу та добробуту людства став розвиток техніки та потужність промислового виробництва, а не якість життя та збалансованість взаємин людства з навколишнім середовищем.

Каналів впливу людства на навколишнє середовище чимало. Це безпосередній вплив людини як біологічної істоти на середовище (використання кисню для дихання, використання біомаси тварин та рослин у їжу та ін.), а також опосередковані зміни, що виникають як віддалені, та є не завжди явними наслідками виробничої діяльності людини.

Протягом другої половини XX ст.. зібралося достатньо прикладів негативної дії на біосферу антропогенних впливів. Але для широких верств населення вагомими сигналами неблагополуччя природного середовища та господарської діяльності є екологічні катастрофи, за яких стан довкілля стрибкоподібно змінюється у несприятливий бік.

Моделями найбільш великих екологічних катастроф виявилися Чорнобильська аварія, Аральська екологічна криза, війна в Ірані. На жаль, число та частота великих екологічних катастроф у світі зростають: за період з 1960 до 1970 р. їх трапилося 14, а за десятиріччя з 1980 до 1990р таких катастроф зареєстровано вже 70. Тільки протягом одного 1989 р. у світі трапилось 1773 великі аварії з викидами нафти та інших токсичних речовин в навколишнє середовище.

Однак головна небезпека для людства полягає не в окремих екологічних катастрофах, якими б трагічними вони не були, а в поступовій деградації природного середовища під впливом немовби малопомітних результатів виробничої діяльності.