4. Демографічна ситуація та стан здоров 'я населення України.

Сьогодні в Україні швидко розвивається демографічна криза. Починаючи з 1991 року в Україні припинилося природне відтворення населення, (смертність випереджує народжуваність). У 1993-1994 роках смертність перевищувала народжуваність на кілька сотень тисяч чоловік. Дитяча смертність у нас одна з найвищих у світі. На тисячу новонароджених в Україні вмирає в містах 13, в селах - 14 дітей, 80% вагітних жінок мають ті чи інші відхилення в здоров'ї. З 1986 р„ щорічно на 5% зростає кількість новонароджених дітей мутантів.

Нині домінуюче місце в структурі захворюваності та смертності населення посіли хронічні неінфекційні хвороби серцево-судинної системи, органів дихання, злоякісні новоутворення. Значно зросли травматизм, нервово-психічні, ендокринологічні захворювання, які відбивають вплив усієї багатоманітності умов життя населення на його здоров'я.

Протягом останніх років відбулися певні зміни в структурі захворюваності населення, пов'язані з забрудненням навколишнього середовища радіонуклідами та впливом на людину стресових ситуацій, зумовлених різким погіршенням соціально-економічного становища країни та інші.

Статистичні дані свідчать, що в даний період відзначається зростання захворюваності населення на хвороби крові та кровотворних органів - на 51,3%, природжені аномалії розвитку - на 21,5%, хвороби органів кровообігу - на 54 %, хронічний бронхіт - на 21%.

За даними Українського НДІ педіатрії, акушерства і гінекології та Українського НДІ соціальної гігієни та управління охороною здоров'я, кількісна та якісна оцінка здоров'я дітей свідчить про стійке погіршення їх фізичного розвитку, що ставить під загрозу існування нації.

Значно зросла інвалідність серед дорослого населення і дітей.

Зміни, які відбулися в рівнях захворюваності, інвалідності, смертності, свідчать про шкідливий вплив комплексу чинників на здоров'я: це і важке соціально-економічне становище населення країни і забруднення навколишнього середовища шкідливими відходами промислових підприємств, інтенсивне с/г виробництво із застосуванням токсичних пестицидів та гербіцидів, забруднення значної території України радіонуклідами. На здоров'я населення згубно впливають стреси, неякісне і неповноцінне харчування, руйнівну дію чинять важкі метали, отрути, радіонукліди.

Окрім названих чинників неабияку роль у формуванні здоров'я населення відіграє спосіб життя.

ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ Лекція № 7

Тема: Шляхи розв'язання екологічних проблем. План.

1. Пріоритети стійкого розвитку людської цивілізації у контексті нової доби.

2. Міжнародне співробітництво в галузі збереження й відновлення довкілля та забезпечення стійкого розвитку людства.

3. Міжнародні екологічні організації, угоди.

4. Стратегія і тактика виживання людства.

1. Пріоритети стійкого розвитку людської цивілізації у контексті нової доби.

В останні два десятиліття люди почали усвідомлювати, що в світі, де так багато негараздів і де навколишнє середовище забруднене, неможливе здорове суспільство і економіка.

Саме тому в червні 1992 року в Ріо-де-Жанейро відбулася конференція ООН з природного середовища і розвитку, яка задекларувала принципи стійкого розвитку суспільства і прийняла 2 дуже важливі документи:

"Декларацію у справі природного середовища і розвитку", "Глобальну програму дій - Порядок денний на 21 ст."

Програма всесвітнього співробітництва направлена на гармонійне досягнення двох цілей:

1) високої якості навколишнього середовища;

2) здорової економіки для всіх народів світу.

Згадувана конференція ООН розробила рекомендації й принципи, керуючись якими кожна країна й світ зможуть збалансовано розв'язувати соціально-економічні завдання та зберегти природне середовище і природно-ресурсний потенціал у наступному столітті. Передбачається, що цього можна досягти спільними зусиллями людства.

Економічний розвиток не може зупинитись, але він повинен піти по другому шляху, переставши нищити довкілля. Економіка повинна задовольняти потреби людей, але її зростання має вписуватись в рамки екологічних можливостей планети, яка б виключала незворотні зміни в навколишньому середовищі. Йдеться про закінчення епохи панування монополізму людини в природі, що безперервно утверджувалась, починаючи від неоліту.

Англійський філософ Ф.Бекон вважав, що наука повинна дати людині владу над природою, збільшити її могутність і поліпшити її життя. Це гасло через три століття було підтверджено Мічурінським закликом: "Нам нечего ждать милости от природи".

На зміну епохи беззастережного монополізму людини має прийти інша філософія життя, екологічний світогляд, етика, мораль, культура, які, на думку аналітиків, домінуватимуть у XXI ст.

Людство здатне зробити розвиток стійким - забезпечити, щоб він задовольняв потреби сучасні і не піддавав ризику здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

Конференція в Ріо-де-Жанейро визначила 27 загальних принципів, дотримання яких є обов'язковою умовою переходу кожного суспільства до стійкого розвитку.

Спираючись на матеріали конференції інтелектуали, об'єднані Римським клубом, узагальнили "Програму дій" у вигляді обов'язкових для підготовки програм національних концепцій стійкого розвитку:

1. Основною турботою кожного суспільства проголошено забезпечення нормального психічного розвитку і збереження здоров'я людини. Це пов'язано з прогресуючим погіршенням якості природного середовища з одного боку і стресогенним та імуннознижуючим впливом екологічно зміненого довкілля на організм людини - з другого.

2. Важливим з погляду стійкого розвитку є визначення розумної (достатньої) межі задоволення власних потреб, тобто обмеження споживацьких інстинктів. Повинні появитися маловідходні і ресурсозберігаючі технології, які мають призвести до розвитку економіки країн при зменшенні обсягу використання енергії і сировини.

3. Прийняти засаду, що середня родина має 2 дитини.

Реалізація принципів стійкого розвитку можлива в іншій, ніж досі, економічній системі.

Діюча світова економічна система налаштована на максимальний зиск за будь-яку ціну. Критерієві зиску в екологічну епоху мають протистояти поняття партнерства, паритетності і справедливості.

Перехід на ці принципи - одна з найскладніших проблем, яку доведеться розв'язувати вже тепер.

Якщо взяти до уваги, що із 185-ти країн -членів ООН 179 (серед них і Україна) - підписали згадані документи, то без перебільшення можна сказати, що людство стоїть на порозі нової доби - глибокої перебудови всіх основ сучасної цивілізації.