4. Порушення природної рівноваги.

До проявів екологічної кризи XX ст.., що спричинюють глобальний вплив на всю біосферу планети земля належать чотири феномени, що проявились у повному обсязі лише наприкінці минулого століття:

• Потепління клімату

• Кислотні дощі

• Руйнування озонового екрану, атмосфери

• Запустелювання

Потепління клімату. Зміни клімату протягом тривалої історії земної кулі походили поступово. Тільки у другій половині XX ст. з'явилося нове явище - швидка зміна клімату під впливом антропогенної діяльності.

Антропогенні зміни клімату Землі відбуваються під впливом великої кількості чинників. Згідно з М.Мюллером (1992) потепління клімату викликається, головним чином, тепличним ефектом, якому на 46% сприяє виробництво енергії внаслідок спалювання викопного палива з викидами в атмосферу вуглекислого газу, на 24% забрудненням атмосфери іншими хімічними речовинами, зокрема метаном, на 18%, вирубкою лісів та ерозією ґрунтів, що призводить до зниження біологічного зв'язування вуглекислого газу , на 9%інтенсифікацією с/г, з якою пов'язане надходження до атмосфери підвищеної кількості оксидів азоту та на 3% спалюванням сміття. Вуглекислий газ, як і інші тепличні гази, має здатність утримувати теплове випромінювання у поверхні планети і тим самим викликати підвищення температури.

Шведський вчений С. Арреніус ще в 1896 р. висловив думку, що викиди в атмосферу антропогенного вуглекислого газу призведуть до потепління клімату, оскільки океан не може поглинути увесь антропогенний вуглекислий газ.

Саме потепління клімату може викликати зміну режиму погоди на території великих регіонів планети і в першу чергу, вплинути на сільськогосподарське виробництво.

Під впливом потепління почнеться танення льоду Антарктики, Арктики та високогір'я . Зростання стоку води призведе до підняття рівня світового океану. Як застерігав у 1987р. прем'єр-міністр Норвегії Г.Х. Брундтланд "....будуть затоплені низько розташовані міста та сільськогосподарські райони, більшість країн повинні враховувати, що їхні економічні, соціальні та політичні структури можуть бути серйозно порушені". Існує небезпека, що до 2100 року рівень світового океану підніметься якнайменше на 65 см., а за максимальними оцінками навіть на 3,45 м.

Потепління клімату загрожує серйозними змінами всього живого населення планети. В умовах потепління клімату почався перерозподіл опадів: їхній максимум з квітня - червня почав переміщуватись на вересень - листопад, що несприятливо відбивається на с/г виробництві.

У світового потепління клімату є ще й інша небезпека, воно може викликати прискорення метаболізму , в першу чергу у мікроорганізмів, підвищити темпи їхньої біологічної еволюції і призвести до виникнення нових епідемій серед людей та тварин, боротися з якими буде непросто.

У 1998 р. ООН була прийнята резолюція "Охорона глобального клімату для сучасності та майбутніх поколінь людства", яка орієнтує всі держави на розробку та впровадження конкретних заходів у цій сфері.

Кислотні опади. Кислотними називають будь - які види опадів - дощ, сніг, туман тоді, коли їх РН нижче від 7.0, тобто вони мають кислу реакцію. Вперше кислотні дощі були зареєстровані в 1972 р. в англійському місті Манчестері.

Основною причиною випадання кислотних дощів було надходження до атмосфери окисів азоту та сірки. Кислотні опади випадають всюди. Високою кислотністю характеризуються опади у Західній Європі, в 1990 р. вони коливалися в межах від 3,8 до 6,8.

Типовими стали кислотні опади і для України. У Черкаській області опади закислені азотною кислотою, в Сумській - сірчаною. На високогір'ї Карпат кислотність талої снігової води сягала 4,2-4,6, РН дощових опадів дорівнювала 5,7 - 6,8. Вони відрізнялися високою концентрацією нітратів (10 - 20 мг / л ). Частота випадання кислотних дощів швидко зростає.

Під впливом кислотних дощів іде швидке закислення води в річках озерах ставках та інших континентальних водоймах. У закислених водоймах видове різноманіття знижується, най скоріше вимирають молюски, раки земноводні, деякі водорості, під впливом кислотних дощів зростає кислотність ґрунтів. У багатьох регіонах вона досягає РН 4,1-4,5. Це завдає збитків сільському господарству та природній рослинності.

Найбільш чутливі до кислотних опадів ялинкові та смерекові ліси в Європі почали всихати, тільки у Німеччині з 1982 р. по 1990 рік кількість вражених кислотними опадами шпилькових лісів зросла з 8% до 75%.

Кислотні дощі згубно впливають на культурні та архітектурні пам'ятки. Руйнування озонового екрану атмосфери.

Життя на Землі залежить від енергії сонця, що надходить у вигляді різних випромінювань. Серед них переважають промені видимого світла, а також довгохвильові (інфрачервоні або теплові) й короткохвильові (ультрафіолетові) Ультрафіолетове (УФ) випромінювання має найбільшу енергію, є фізіологічно активним - діє на живу матерію, спричинюючи розриви молекул білків і викликаючи мутації в організмі.

Що ж захищає нас і всю біосферу від згубної дії короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця? Це озоновий шар атмосфери, який знаходиться на висоті 20 - 50 км. в атмосфері та захищає поверхню планети від жорсткої ультрафіолетової радіації.

Як же озон утворюється в атмосфері? Виявляється за рахунок молекул звичайного, двоатомного кисню О:, що поглинає жорстке високо енергетичне випромінювання УФ - В (довж. хвилі 315 - 280 мм) і УФ - С (менше 280). Енергія цих променів витрачається на фотохімічну реакцію утворення озону з кисню. В результаті УФ - В і УФ - Є до поверхні Землі не доходять. Озоновий шар для них такий же непрозорий, як чорний папір. Цікаво, що озону в цьому шарі міститься дуже мало. Незважаючи на малу густину, озоновий щит надійно захищає все живе від дії УФ - променів. Деяка кількість озону утворюється під час грози.

До поверхні Землі доходять довгохвильові УФ - промені діапазону УФ - А (довж. хвилі 400 - 315 мм. ) Від їх негативної дії наш організм вміє захищатися, синтезуючи в шкірі шар темної речовини -меланіни (засмага). Проте тривале перебування на сонці, коли в шкірі ще немає меланіну, викликає її почервоніння, запалення, головний біль тощо.

Процес руйнування озону ініціюється різного орду речовинами. Як вперше показали вчені США М. Молінк та Ш. Роуленд, це хлор та бром похідні, які називаються фреоном, а також тетрахлорид вуглецю, метил хлороформ та інші речовини.

Але основний внесок роблять фреони, що широко використовуються в холодильних установках різних типів, в аерозольних балончиках та миючих засобах. Виробництво фреонів у світі на початку 90 -х років перевищило 1 млн 360 тис. тонн у рік.

У руйнуванні озону стратосфери певний внесок має космічна та ракетна техніка. Завдяки викидам продуктів згорання їхнього палива.

За оцінками НАС А (США), за період з 1978 до 1990 р. кількість озону в озоновому екрані скоротилася на 45%.

Зменшення товщі озонового екрану та розриви в ньому ведуть до зростання УФ - випромінювання, що досягає поверхні землі. Це призводить до збільшення кількості захворювань раком шкіри, катарактою очей. Доказано, що підвищене УФ - випромінювання знижує імунітет, стають більш важкими та частими інфекційні захворювання людини та сільськогосподарських тварин.

Враховуючи стоншення озонового екрану над Україною, Україна приєдналася до Конвенції 1985 р. з охорони озонового екрану та скорочення викидів та виробництва фреонів та інших речовин, що руйнують озон.

Запустелювання. Запустелювання - це виснаження азидних та напіваридних екосистем під впливом діяльності людини та посух. Запустелювання відбувається в основному в посушливих зонах. Воно проявляється в сильній деградації природних біомів та втрат родючості фунтів. Території на яких проявляється Запустелювання, вже не можуть самовідновлюватись. Цього процесу у світі вже зазнали 4 млрд. 616 млн. га і ці площі продовжують зростати. Темпи Запустелювання дуже високі: щорічно за його рахунок площі пустель світу зростають на 60 тис. кв. км.

Сучасне людство вперше зіткнулося з цим явищем в 1968 - 1973 рр., коли Запустелювання південного р-ну Сахари спричинило голод серед місцевого населення.

Аналогічний процес відбувся в районі Аральського моря, де на відстані до 250 км. від Аралу рівень ґрунтової води знизився на 5 м. Аральська катастрофа завершилася аридізацією клімату на великій території. Арал для людини виявився прикладом рукотворної крупно регіональної катастрофи, що була викликана народногосподарською діяльністю.

ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ Лекція 6

Тема : Екологічні проблеми в Україні План :

1. Загальні відомості про природні умови.

2. Природні ресурси та їх використання.

3. Екологічний стан довкілля в Україні.

4. Демографічна ситуація і стан здоров'я населення України.

1.Загальні відомості про природні умови.

Україна - одна з найбільших за територією, чисельністю населення й ресурсним потенціалом країн Європи. Вона займає досить вигідне географічне положення. Близько 95% території України є рівниною, 5% території займають гори Карпат та Криму.

Річкова сітка України досить густа й розгалужена і налічує близько 73 тисячі річок. Найбільшою є Дніпро - третя (після Дунаю і Волги) за величною у Європі. Великими річками є Дністер, Південний Буг, а також притоки Дніпра - Прип'ять, Десна, Сула, Ворскла, Псел.

Режим більшості річок України у наш час значно змінений господарською діяльністю людини (водозабір для зрошення, промислових потреб і питного водопостачання, зарегульованість через будівництво водосховищ, ставків, гребель, каналів), переважна більшість малих водостоків (близько 20 тисяч) взагалі перестали існувати.

На території України є близько трьох тисяч великих і малих озер, які займають 0,3% території держави.

Україна завжди була щедро обдарована рослинним і тваринним світом. Ще якихось 200 років тому іноземні мандрівники дивувалися її казково багатим лісам, степам, річкам і озерам. Вони відмічали незвичайні природні багатства краю, казкову родючість його земель.

У першому тисячолітті площа лісів у порівнянні з XIX ст. була більшою в 4,5 рази. Навколо Києва були дрімучі ліси й величезна кількість звірини, птаства і всілякої риби. Але сьогодні чисельність видів рослин і тварин під впливом погіршення екологічного стану довкілля і людської діяльності швидко зменшується.

Таким чином, до XVIII ст. Україна була однією з найбагатших і екологічно благополучних країн світу, а за неповних два століття перетворилась в зону екологічного лиха і є однією з найбрудніших у світі.