5. Енергетична проблема.

Розвиток технічної цивілізації на Землі в ХХст. характеризується стрімким збільшенням енергоспоживанням. За деякими даними,за 1945-1995 рр. населення планети використало 2/3 всього палива, добутого людством за час свого існування. Такі бурхливі темпи розвитку енергетики викликають появу ряду гострих проблем.

На перший план виходить проблема ресурсозабезпеченості енергетичного господарства. Сумарні запаси викопного палива досить великі і кожного року стають відомими нові поклади. Крім того сучасна технологія відкриває доступ до використання нетрадиційних джерел енергії. Це свідчить на користь того, що абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що не існує. Спостерігається б[днисна ресурсна обмеженість, зумовлена можливістю швидкого вичерпання найбільш доступних родовищ і перехід до розробки більш складних, що викликає подорожчання енергоносіїв.

Збільшення населення в країнах, що розвиваються і необхідність подолання їх відсталості вимагає швидкого розвитку енергетики, зростання енергоспоживання.

Заходи, спрямовані на зменшення негативних тенденцій

1 підвищення ефективності використання енергії;

2 зменшення шкідливих викидів у атмосферу за

рахунок нових технологій очищення

відпрацьованих газів;

З зміна структури паливно-енергетичного балансу

за рахунок альтернативної енергетики;

4 вжиття заходів до сповільнення темпів росту

населення.

6. Екологічна криза - одна із глобальних проблем, яка виникла в результаті демографічного вибуху, інтенсивного використання природних ресурсів, масивного забруднення природного середовища, що проявляється в порушенні природних процесів через:

- надмірну антропогенну дію;

- непередбачувані наслідки НТР;

- зростання енергоспоживання і спалювання викопного палива;

- збройні конфлікти;

- техногенні катастрофи та ін.

Забруднення навколишнього середовища в результаті дії людства відбувається в різних формах:

- насичення середовища інертними матеріалами;

- насичення середовища хімічно активними сполуками (інтоксикація);

- радіаційне забруднення;

- електромагнітні впливи.

Часто ці форми діють комплексно і викликають загрозливі порушення природних процесів, що може призвести до повної деградації біосфери та загибелі цивілізації.

На сучасних умовах спостерігаються три небезпечні глобальні тенденції:

1. зміна складу атмосфери;

2. посилення в результаті цього "парникового ефекту" і потепління клімату, що може призвести до таяння льодовиків та катастрофічного підвищення рівня океану;

3. забруднення навколишнього Космосу залишками космічних апаратів.

Чотири інші небезпечні тенденції мають субглобальний масштаб:

- забруднення Світового океану нафтовою плівкою, що порушує обмін речовин і енергії між гідросферою і атмосферою;

- скорочення видового складу флори і фауни та їх генофонду;

- скорочення озонового шару, який захищає житгя Землі від жорсткого ультрафіолетового випромінювання

Сонця;

- деградація лісів, головної "фабрики" кисню, як в результаті їх вирубування, так і пошкодження кислотними дощами. В окремих регіонах екологічна криза досягла рівня екологічного пиха (Приаралля, зона Чорнобиля, багато індустріальних агломерацій). Людство вже значною мірою усвідомило загрозу екологічної кризи. Вихід із критичної ситуації, що склалася може бути лише один: реалізація в глобальному масштабі стратегії самообмеження, ресурсозбереження й запровадження нових технологій природокористування, які не суперечать законам нормального функціонування екосистем біосфери.

7. Ліквідація небезпечних хвороб - актуальна глобальна проблема. За даними ВООЗ кожний п"ятий житель планети зараз хворий, має погане здоров"я або страждає від недоїдання. Внаслідок негативних змін в навколишньому середовищі значно збільшилися онкологічні, злераічні. серцево-судинні, психічні, шлунково-кишкові, шкіряні та інші захворювання. Медицина часто безсила боротися з цими захворюваннями. її зусилля можуть стати успішними лише за умови покращення загального екологічного фону життєдіяльності людей, зміни їхнього способу життя, утвердження справжніх моральних цінностей. Нині екологічна ситуація стала руйнівною для основ життєдіяльності людини, відтворення її як біологічного виду.

Так зростання загального фону мутагенних факторів (радіація, вплив хімічних сполук та ін.) створює можливість порушення генетичної інформації у людини, що спричиняє різні вроджені дефекти.

На початку 80-х рр до розряду найсерйозніших глобальних проблем цивілізації потрапила найстрашніша хвороба людства СНІД, яку образно називають «чумою XX ст». читати далі

8. Подолання відсталості країн, що розвиваються - гостра глобальна проблема сучасності, яка загрожує розвитку і самому виживанню людства. Причинами відсталості цих країн стали нерівноправне становище в світовому поділі праці, обтяжливість етнічних, релігійних, соціальних конфліктів, не відповідність культурно-історичних характеристик великих масивів населення імперативам модернізації і повноцінної участі в глобальних проблемах сучасності. Всі ці негативні фактори рельєфно виступили на фоні науково-технічної трансформації світової економіки та інтернаціоналізації суспільного життя, перетворивши бідність, відсталість і нестабільність відсталих країн у дійсно глобальну проблему. Населення країн, що розвиваються, зростає щорічно приблизно на 2%. Це майже втричі перевищує темпи зростання населення у розвинених країнах (0.7%).

Таке швидке зростання для багатьох країн е серйозною проблемою. Особливо там, де висока репродуктивність поряд з бідністю загрожує не тільки добробуту, а й навіть життю людей, особливо дітей. Через недоїдання та хвороби бідність призводить до збільшення смертності новонароджених і малолітніх, що в свою чергу змушує народжувати більше дітей, щоб гарантувати виживання хоч декількох із них. Висока ж народжуваність супроводжується материнською та дитячою смертністю. Від недоїдання та недостатнього споживання поживних речовин і мікроелементів страждає понад 1млрд. людей, які живуть у бідності в країнах, що розвиваються. У новонароджених та дітей молодшого віку дефіцит поживних речовин та мікроелементів веде до затримування росту, до розумової відсталості. У дорослих це підвищує захворюваність й знижує працездатність. Під економічним розвитком розуміють суттєве підвищення життєвого стандарту, що включає в себе матеріальний добробут, освіту, охорону здоров"я та захист навколишнього середовища. Розвитку країни сприяють такі фактори: нагромадження капіталу, зростання рівня освіти, знань (це підвищує здатність людей сприймати нові ідеї і робить доступнішими нові технології); сприяння розвитку с/г і промисловості: відкритість економіки (це сприяє припливу нових технологій): зростання ролі держави (крім перерозподілу витрат та прибутків, боротьби з бідністю та забезпечення головних потреб, держава частіше стала безпосередньо втручатися у виробництво товарів, розміщення інвестицій і споживання). Поодинокі приклади успішного і динамічного розвитку відсталих країн свідчать про те, що він здійснювався шляхом органічного поєднання загальнолюдських досягнень із самобутньою культурно-історичною спадщиною. Найважливішими складовими успіху ряду країн Півдня була реалістична державна політика, а також відкритість зовнішньому світу, що дозволило їм зайняти вигідні місця в новому міжнародному поділі праці, їх успіхи можуть стати надбанням країн, що розвиваються.