3.Слаборазвітие країни.

Дохід на душу населення не, перевищує 900 дол. Це більша частина країн Африки, Карибського басейну островів Тихого океану. Їх економіка характеризується моно продуктивністю . Їх називають «банановими республіками» сировинними - придатками великих країн-покровительки. Як правило, ці країни зберегли економічну або політичну залежність від колишніх метрополій, а їхня економіка повністю контролюється ТНК.

ООН до найбідніших країн відносить: 46 - в Азії, 31 - в Африці, 4 - в Океанії та Латинській Америці. Зокрема, це Афганістан, Бангладеш, Бутан, Гвінея, Лаос, Малі, Нігер, Чад, Непал, Сомалі, Ефіопія, і ін

4. Нафто експортної країни.

Це, перш за все країн ОПЕК: Саудівська Аравія, Венесуела, ОАЕ, Кувейт, Іран) ні виділяються високим показником ВНП на душу населення (понад 30 тис. дол.), переходом від монофункціональних економіки (нафто - і газовидобуток) до полу функціональної господарству (машинобудування, електроємна галузі металургії, хімічна промисловість).

З. Наші країни «квартиросдатчики».

Це країни «зручного» прапора - Ліберія, Панама; «країни-готелі» - центри

міжнародного туризму та рекреації - Канарські острови, Кіпр, Мальдіви,

Сейшели та ін; країни - банківські та страхові центри - Бермудські,

Багамські острови та ін. Вони розвивають одну чи кілька функцій, маючи від

них чималий дохід і забезпечуючи собі таким чином досить високий рівень життя.

ІІІ. Країни з перехідною економікою складно вписуються у попередні групи, тому, що існують диспропорції в їхньому розвитку: Україна та Росія за виробничим потенціалом входять до десятки європейських країн, а за рівнем ефективності його використання і доходів на, душу населення відносяться до країн, що розвиваються. Країни Східної Європи більше тяжіють до країн середнього рівня розвитку (Угорщина, Чехія, Естонія, Латвія), хоч ряд ознак більше відповідає країнам, що розвиваються.

Більшість цих країн, з одного боку, тяжіють до розвинених: вони мають досить високий економічний потенціал, кваліфіковані кадри, високий освітній рівень, в них представлені всі основні галузі виробництва, притаманні розвиненим країнам. З іншого боку, в цих країнах низький ВНП на душу населення (менше 2-3тис. Дол), спад виробництва, інфляція, безробіття, застаріле обладнання, низька продуктивність праці, екстенсивне сільське господарство - як у більшості країн, що розвиваються. Перехід цих країн від планового соціалістичного господарства до ринкового капіталістичного дає можливість виділити їх в окрему групу країн перехідної економіки: країни Східної Європи, Прибалтики, СНД, Монголія, В'єтнам, Китай. Хоча останній повинен розглядатися окремо з такими соціалістичними країнами, як Куба і КНДР, бо ринкові реформи тут під керівництвом компартії Китаю, а роздержавлення власності недостатнє. Тим не менш, сучасні темпи ринкових відносинах в зокрема в Східному поясі з зонами спільного підприємництва, дають змогу не ставити цю країну на один рівень з іншими соціалістичними країнами.

2) Регіональні економічні союзи

Європейський Союз утворений в, 1992 р., до його складу увійшли 12 країн ЄЕС і 3 країни з ЄАВТ. Європейський економічний союз - ЄЕС - заснований в 1957 р. Римським договором, в якості основної ідеї задекларовано: постійна збалансований зріст, гармонійний економічний розвиток і підвищення рівня життя населення. При цьому був створений спільний ринок промислових і сільськогосподарських товарів, лібералізований вивезення капіталу, створено єдиний ринок робочої сили, усунуто митні бар'єри.

ЄЕС - регіональна організація, до якої входять 12 країн: Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Великобританія, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія.

Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) створена в 1960 р. Для задоволення інтересів країн, які не увійшли до «Загальний ринок». До асоціації входять: Ліхтенштейн, Швейцарія, Норвегія та Ісландія.

Загальний обсяг торгівлі країн ЄС становить 40% світового. Для розв'язання фінансових питань створений Європейський банків Франкфурті-на-Майні.

Теоретики Об'єднаної Європи розроблено концепцію «технологічної Європи», яка передбачає поглиблення науково-технічної інтеграції. Основою її стане спільна науково-технічна політика країн - членів союзу. Членами ЄС є: Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція - всього 15 країн. В майбутньому до ЄС можуть приєднатися ще 25 країн Західної та Східної Європи, а в перспективі - всі європейські країни. Норвегія після референдуму з цього питання не вступили в ЄС, вважаючи, що - цей інтеграційний союз обмежить її економічні та національні інтереси

Співдружність незалежних держав (СНД) створена в 1991р., Входять 12 країн; мета - координація діяльності країн - членів Співдружності.

З 1 січня 1994 стало діяти зоні між США, Канадою, та Мексикою Північно - Атлантична зона свобідної торгівлі 20 млн. км2 з населенням 360 млн. чол. У світі є чимало інших економічних, політичних, фінансових спілок. Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛААІ) створена в 1980р. входять; входять Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі та Еквадор. Чилі - ліквідація торговельно-митних обмежень усередині регіону стимулювання індустріалізації, формування передумов для спільного ринку. Штаб-квартира в Монтевідео.

Латиноамериканська економічна система - Панамський договір »(ЛАЕС) - створений у 1975 р. 27 з ранами Латинської Америки. Штаб-квартира у Каракасі (Венесуела). Організація африканських держав (ОАД) - створена в 1948 р. Входить 35 латиноамериканських держав, США і Канада. Мета - координація торгівлі співробітництво, штаб-квартира у Вашингтоні. Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) - заснована в 1981 р. Мета - координація та інтеграція країн, зміцнення зв'язків в економіки, політики, освіту і культуру. Входять: Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія. Штаб - квартира в Ер - Ріяді. Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) створена в 1967 р.; входять Індонезія, Сінгапур, В'єтнам, Камбоджа, Таїланд, Малайзія, Бруней. Мета - сприяння розвитку співробітництва країн. Штаб-квартира в Джакарті.

Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК) - створена в 1985 р. Входять: Бангладеш, Бутан, Пакистан, Індія, Мальдівських Республіка, Непал, Шрі-Ланка. Мета-сприяння соціально-економічному та культурному розвитку країн, розширення багатосторонньої співпраці. Штаб-квартира в Катманду.

У сучасній геополітичній та економічній обстановці актуальним стало створення нового економічного об'єднання - Чорноморського економічного союзу (ЧЕС). Сучасна економічна ситуація в Чорному морі створила передумови для формування нового економічного простору, в межах якого можливо вирішувати проблеми вільної торгівлі, змішаної економіки, поліпшення екологічний сітуаціі. 23 лютого 1992 р. у Стамбулі підписана Декларація про створення Парламентських асамблей Чорноморського економічного співробітництва. У ЧЕС входять 11 країн: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Болгарія, Греція Румунія, Україна, Туреччина, Молдова, Росія.

У 1993 р. створено карпатський Єврорегіон. До нього увійшли Угорщина, Польща, Україна, Словаччина. Мета - координація господарської та зовнішньоекономічної діяльності, створення сприятливих умов для інтеграції.

В останні роки обладнати ще одне об'єднання - ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова) - з метою розширення транспортного коридору «Схід - Захід».

3) Транснаціональні корпорації (ТНК) - концерни або трести, національні за капіталом і контролю, міжнародні за масштабами та характером діяльності. Вони функціонують у десятках країн, створюючи там дочірні, внучата компанії, філії, опорні пункти. Прикладом можуть служити «Дженерал моторі», «Ексон», «Дюпон де Немур», «Сіменс», «Філіпс»,

«Крайслер» (США) з «Даймиле-Бені» (Німеччина). Транснаціональні компанії не підзвітні жодному уряду, контролюють при цьому економічне, політичне, і соціальне положення в ряді країн і регіонів.

Багатонаціональні корпорації (МНК) - концерни та трести, які є міжнародними не тільки за масштабами, але й за особливостями об'єднання міжнародних коштів. Вони є власністю фінансових магнатів двох і більше країн. Прикладів можуть служити англо - нідерландські концерни:

«Ройял - Датч Шел» та хіміко-харчовий «Юнілевер» бельгійсько - франко-люксембурзький металургійний концерн «Арбед» та ін Міжнародні монополістичні спілки створюються на виробничій, науково-виробничої та комерційній основі (картелі, консорціуми). Прикладом може служити ОПЕК.

Широкий розвиток ТНК одержали у тих сферах, де необхідні чималі витрати на проведення науково - дослідницьких рйобіт. Ці тенденції проявляється передусім у аерокосмічній, атомні промисловості, машинобудування.

У межах ТНК широко розвинена внутрішньогалузева кооперації. ТНК прагнуть зосередити в одних руках постачання, виробництво та збут своєї продукції як усередині країни, так і за кордоном. За даними ООН, у світі є з вище 500 ТНК з оборотом капіталу понад 1 млрд. дол.

4) Міжнародні економічні організації можуть бути:

• регіональними (наприклад, регіональні банки та фонди розвитку, які існують в Азії, Африці, Європі, Латинській Америці). Типовим прикладом може бути Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) - створений у 1990 р., 57 членів (в тому числі Україна). Штаб-квартира в Лондоні.

Мета - підтримка країн Центральної та Східної Європи у переході до ринкової економіки;

• глобальними (інститути системи ООН наприклад, ГАТТ (СОТ) - Генеральна угода з тарифів і торгівлі, що набула чинності в 1948 р. і спочатку об'єднало 8 країн, трансформувалося в січні 1995 р. до Світової організації торгівлі, що включає більше 120 країн - учасниць. Мета - лібералізація міжнародної торгівлі. Штаб-квартира в Женеві (Швейцарія). ЮНКТАД - Конференція ООН з торгівлі та розвитку, орган Генеральної Асамблеї ООН, створений в 1964 р. - Об'єднує понад 180 держав і міжнародних організацій. Мета - вивчення і рішення проблем міжнародної торгівлі у зв'язку з економічним розвитком світового господарства з урахуванням інтересів всіх груп країн штаги квартира в Женеві (Швейцарія), Україна - член ЮНКТАД.

Економічна і соціальна рада ООН - створений в 1946 р., складається з 54 країн (входить Україна), керує діяльністю 6 регіональних комісій ООН.

МОП - міжнародна організації праці. Створена в 1919р. З метою регулювання проблем міжнародної трудової міграції, захисту соціально - економічних прав мігрантів.

МВФ - Міжнародний валютний фонд - спеціалізована організація при ООН, заснована в 1944 р. Ланцюг - координація валютно-фінансової політики країн-членів та надання позик. Входить 181 країна, в тому числі Україна. Штаб-квартира у Вашингтоні (США). Світовий банк (МБРР-МАР, МФК, блимає).

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) - створений в 1945 р., 180 членів (в тому числі Україна), штаб-квартира у Вашингтоні. Мета-стимулювання довгострокового збалансованого розвитку країн,

Міжнародна асоціація розвитку (MAP) - заснована в 1960 р. Входять 134 країни. Мета - надання кредитів урядам країн, що розвиваються на пільгових умовах. Допомога MAP надається переважно країнам з річним доходом менше 480дол. Штаб-квартира у Вашингтоні.

Міжнародна корпорація (МФК) створена в 1956 р. для залучення приватного капіталу в країни, що розвиваються.

Багатостороннє інвестиційне - гарантійне агентство (блимає) було засновано в 1988р. для стимулювання іноземних інвестиції в розвивається країни шляхом їх страхування від некомерційних ризиків та ін

Існує багато інших міжнародних організації (в т.ч. неофіційних).