- •Тема I. Основні економічні поняття. Предмет економічної теорії(с.1-11)
- •Тема 2. Економічні відносини та їх структура(с.12-16) План
- •Тема 3. Типи організації господарства. Трудова теорія вартості(с.17-20) План
- •1. Натуральне та товарне виробництво.
- •2. Економічні форми продуктів.
- •3. Трудова теорія вартості.
- •Тема 4. Гроші як економічна категорія(с.21-23) План
- •1. Сутність економічної категорії «гроші».
- •2. Особливості сучасних грошових коштів.
- •3. Інфляція.
- •Тема 5. Основи функціонування ринку(с.24-32) План
- •1. Характеристика ринку та його функції.
- •2. Ринок як соціальний інститут.
- •3. Закон попиту та пропозиції. Динаміка цін, попиту та пропозиції.
- •Тема 6. Конкуренція і монополія(с.33-37) План
- •Розділ 2. Мікроекономіка
- •Тема 7. Соціально-економічні основи підприємницької діяльності(с.38-44) План
- •Тема 8. Ринок економічних ресурсів і система первинного розподілу доходів(с.45-51) План
- •Розділ 3. Макроекономіка
- •Тема 9. Національне господарство: рівні і макропоказники(с.52-57) План
- •9.2. Основні показники макроекономіки
- •9.3. Національні рахунки.
- •Тема 10. Економічне зростання національного господарства(с.58-65) План
- •10.2. Умови збалансованості економічного зростання національного господарства.
- •10.3. Динамічні зміни структури макроекономіки.
- •Тема: 11. Макроекономічна нерівновагу(с.66-70) План
- •11.2. Криза: сутність і види.
- •11.3 Економічний цикл, його фази та особливості протікання.
- •Тема 12. Регулювання макроекономіки(с.71-78) План
- •12.2.2. Держава в системі регулювання макроекономіки.
- •12.2.3. Змішана система регулювання макроекономіки.
- •12.3.Командно-адміністративне управління та проблеми його реформування.
- •Тема 13. Проблеми досягнення макроекономічної рівноваги. Економічна політика.(с.79-91) План
- •13.2.Безработіца і соціальна політика сфері зайнятості.
- •13.3.Фактори і макроекономічні регулятори інфляції в системі антиінфляційної політики.
- •13.4.Фіскальная політика і державний бюджет .
- •Розділ 4. Світова економіка
- •Тема 14. Міжнародна економіка(с.92-102) План
- •14.1 Міжнародна економіка як підсистема світового господарства.
- •14.2 Суб'єкти міжнародної економіки.
- •14.3 Структура міжнародної економіки.
- •14.2. Суб'єкти міжнародної економіки.
- •II. Країни, що розвиваються.
- •3.Слаборазвітие країни.
- •14.3. Структура міжнародної економіки
- •Тема 15. Зовнішньо економічної діяльністі і політики в контексті глобалізації.(с.103-109) План
- •1.Глобалізація економіки та її наслідки.
- •2.Внешнеекономіческая діяльності: сутність і форми.
- •15.1 Глобалізація економіки та її наслідки.
- •15.2 Зовнішньоекономічна діяльність сутність і форми.
9.2. Основні показники макроекономіки
Формування системи макроекономічних показників проходить тривалий період розвитку. Класична політична економія розглядає тільки галузі матеріального господарства, сфери послуг. Звідси виникнення таких макроекономічних показників, які оцінюють сукупний обсяг продукції матеріального виробництва.
Одним з найважливіших макроекономічних показників виступає національне багатство країни. Цей показник визначається як сукупність всіх накопичених національною економікою матеріально-речових благ: виробничих і невиробничих фондів; оборотних коштів; особистого майна громадян.
Сукупний або валовий суспільний продукт, обчислюється відповідно в натуральному або вартісному вираженні і включає вартість продукції галузей матеріального виробництва за певний період часу (звичайно за рік).
Валовий суспільний продукт як агрегований показник має серйозний недолік - при його розрахунку виникнення матеріалів, комплектуючих, незавершене одного циклу виробництва до іншого. В результаті спотворюється, тому що неодноразово включає вартість. Тому вартість проміжного продукту виключається з величини валового суспільного продукту. У результаті ми отримуємо показник кінцевого продукту, який враховує сукупну вартість кінцевої продукції, призначеної для продуктивного чи особистого споживання (вартість вироблених засобів «виробництва і предметів споживання). Якщо з показника кінцевого продукту відняти минулу працю, матеріалізовану в амортизаційному фонді, то ми отримаємо величину доданої, чи знову створеної вартості-національний дохід.
Примітка: відомо, що предмети і засоби праці не однаково переносять свою вартість на готовий продукт. Предмети праці, тобто сировина, матеріали, електроенергія, комплектуючі, малоцінні і швидкозношувані предмети, цілком переносять свою вартість на новостворений продукт, тобто споживаються в процесі одного виробничого циклу.
Засоби праці, тобто верстати, машини, переносять свою вартість на готовий продукт по частинах. Тобто в процесі одного виробничого циклу на готові продукти переноситься певна частина первісної вартості засобів праці. Ці відрахування включаються в собівартість продукції і накопичуються в амортизаційному фонді. Як правило, норма амортизаційних відрахувань розраховується, виходячи з первісної вартості засобу праці та терміну його служби. Наприклад, якщо верстат придбаний за $ 10000 і термін його служби складає 10 років, то щорічно в амортизаційному фонді накопичується $ 1000. Амортизаційний фонд використовується для ремонту обладнання та технічного переозброєння виробництва.
Результуючим показником виступає національний дохід, величина якого дорівнює різниці між кінцевим продуктом і сукупним амортизаційних фондом.
Національний дохід у вільному вигляді представляє всі трудові доходи, отримані працівниками матеріального виробництва. Національний дохід є одним з найважливіших показників, який оцінює можливості економічного зростання країни.
Показники класичної політичної економії не враховували нематеріальне виробництво і сферу послуг. Сучасна система макроекономічних показників охоплює всі галузі народного господарства.
Найважливішим показником, що оцінює діяльність національної економіки, виступає валовий національний продукт (ВНП).
ВНП являє собою сумарну вартість (за ринковими цінами) кінцевої продукції, створюваної продукції, яка створюється всіма галузями народного господарства країни за певний період часу (звичайно за рік).
Для того щоб макроекономічні показники різних країн були порівнянними, необхідно абстрагуватися від зовнішніх поставок, товарів, послуг, капіталів, тобто отримати показник, що оцінює внутрішнє виробництво даної національної економіки. Таким показником виступає валовий внутрішній продукт (ВВП). Величина ВВП являє собою сумарну вартість за ринковими цінами кінцевої продукції, виробленої всередині даної країни за певний період часу. Величина ВВП дорівнює: ВНП-сальдо платіжного балансу країни (ПБ).
Якщо з показника ВВП відняти сукупний амортизаційний фонд, то ми отримаємо показник чистого національного продукту (ЧНП):
ЧНП = ВВП - Σ (амортизаційні відрахування)
ЧНП показує величину новоствореної вартості в масштабах народного господарства. Він вільний від вульгарного праці, матеріалізованої в сукупному амортизаційному фонді.
Якщо з величини ЧНП відняти непрямі податки (податки з продажів), то ми отримаємо величину національного доходу:
НД = ЧНП - Σ (непрямі податки)
У складі НД представлені всі доходи, що отримуються від трудової діяльності, і доходи від власності. Національний дохід включає суму заробітної плати, підприємницький прибуток як трудові і доходи від власності: відсоток на капітал, дивіденди та земельну ренту.
ВНП |
Сальдо платіжного балансу |
||
ВВП |
Сума амортизації |
||
ЧНП |
Непрямі податки
|
||
НД |
При аналізі величини ВНП необхідно пам'ятати, що він розраховується за ринковими цінами, звідси, для того щоб оцінити реальний стан національної економіки, застосовують показник дефлятора ВНП.
Дефлятор ВНП визначається як відношення ВНП у цінах поточного року, або номінального ВНП до ВНП у цінах базового року, або реального, помножене на 100%
Дефлятор ВНП = ВНП номінальний / ВНП реальний * 100%
Дефлятор ВНП дозволяє скоригувати показник ВНП, щоб абстрагуватися від зміни цінового фактору.