7. Методи оцінки товарно-матеріальних запасів.

При відпуску чи продажу запасів, їх оцінка здійснюється за такими методами:

1. Ідентифікованої собівартості одиниці запасів

Використ при невеликій номенклатурі товарів на торг. Підпр. та при виконанні спец. Замовлень. Вартість запасів визначається як сума залишку на початок та сума надходжень.

2. Собівартості перших за часом надходжень (FIFO)

Ґрунтується на прямій послідовності надходження запасів, але залишки запасів на кінець періоду оцінюються за цінами.

3. Нормативних затрат

Використання норми витрат на од. продукції, але необхід. Регулярно переглядати ціни на запаси

4. Ціни продажу середньої торг. Націнки

Застосов. На підпр. з великою номенклатурою і націнкою.

В умовах стабільної економіки запаси доцільно обліковувати за вартістю їх придбання, але така вартість не відображає реальну ринкову вартість.

8. Методи розрахунку та облік амортизації основних засобів.

Нарахування амортизації починається з місяця наступного за місяцем в якому ОЗ визнані активом(прийняті на баланс)і припинення з місяця наступного за місяцем вибуття.Також нарах амортизації призупиняється при переведенні ОЗ на реконструкцію,модернізацію.

До методів: Прямолінійний(полягає в тому,що сума амортиз. Залежить тільки від терміну використання об’єктів ОЗ.Річна норма аморт. Визначається,як первісна вартість – ліквідна вартість/термін корисного використання) ,зменшення залишкової вартості(новий об’єкт ОЗ більш активно використовується на початку терміну експлуатації. Ручна сума амортиз.визначається як добуток залишкової(первісної) вартості ОЗ на річну норму Зв+Нар), прискорене зменшення залишкової вартості(при застосуванні цього методу річна сума аморт. Визнач як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного періода і річної норми амортизації,що обчислюється, виходячи з терміну корисного використання та подвоюється ),кумулятивний(цей метод,як і два попередніх дозвол протягом перших років експлуатації накопичити Макс.суму амортизації, річна сума амор визн, як добуток амор вартості та кумулятивного коефіціетну,кумулятивний коеф визн,як ділення кількості років,що залишились до кінця терміну корисного використання об’єкта на суму чисельності років його корисного використання) ,виробничий(Нарах не річну а місячну суму амор,що дорівнює добутку фактичного обсягу продукції за місяць і виробничої ставки аморю Ввиробнича ставка розрах як частка відділення аморт вартості на загальний обсяг продукції ),податковий(сутність полягає в тому,що всі ОЗ умовно поділяються на 4 групи,для кожної з яких встановлена квартальна норма амортиз(2%-будів. Сноз.,10% маш.облад. 6%-облад.виробниче 15%-) .

Проектом стандарту 7 передбачено, підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації. В цьому проекті рекомендовано 4 методи: 1) лінійний(або прямолінійний); 2) метод прискореної амортизації; 3) метод суми чисел років експлуатації; 4) метод нарахування по кількості виробленої продукції.

Відповідно до Стандарту 7 амортизується первісна вартість за вирахуванням ліквідної вартості.

Ліквідна вартість – це вартість МЦ , які будуть одержані при списанні (ліквідації) цього об’єкту. Але підприємство може і не визначити таку ліквідну вартість

Лінійний метод передбачає, що амортизація нараховується в однаковій сумі кожен рік протягом строку використання об’єкту.

Метод прискореної амортизації – вибирається підприємством в тих умовах, коли воно передбачає, що виробництво, для якого придбані ОЗ, буде працювати не довгий час. Тому в найближчому майбутньому потрібно буде замінити обладнання. Проектом стандарту 7 передбачено, що в умовах прискореної амортизації норма амортизації збільшується, але не більше як у 2 рази. І враховується, що амортизація кожен рік нараховується від залишкової вартості (первісна вартість – знос), тобто прискорено амортизується залишкова вартість.

Метод суми чисел років експлуатації об’єкту – це також різновид методів прискореної амортизації. За цим методом сумуються роки експлуатації, амортизується ліквідна вартість, яка множиться на відношення кількості років на загальну суму років експлуатації.

Метод амортизації за кількістю виробленої продукції практично в нинішній умовах застосувати неможливо, сьогодні застосовується у добувних галузях (наприклад, коли будується шахта, то відома кількість вугілля, що там залягає і вартість гірничих виробів ділиться на кількість вугілля, що там залягає і визначається сума амортизації на 1 т.

За стандартом 7 нарахування амортизації починається зі слідуючого за місяцем введення. Нарахування амортизації припиняється зі слідуючого місяця за місяцем вибуття із експлуатації.

Для відображення в обліку нарахованої амортизації використовується рахунок 13, який має 3-и субрахунки:

1. знос ОЗ

2. знос інших необоротних матеріальних активів

3. знос нематеріальних активів.