Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы ГОС.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
07.07.2019
Размер:
190.15 Кб
Скачать
  1. Організація виробництва: сутність, принципи.

В умовах підприємства організація виробництва — це раціональна взаємодія працівників, засобів і предметів праці у просторі та часі. Організація процесів виробництва на підприємстві охоплює: організацію науково-дослідної, конструкторської та організаційної підготовки виробництва; організацію основних, забезпечуючих і обслуговуючих процесів виробництва. Ефективне функціонування усіх складових організації процесу виробництва базується на таких загальних принципах: диференціація, спеціалізація, пропорційність, прямоточність паралельність, безперервність, ритмічність, гнучкість.

Принцип диференціації передбачає розподіл процесів виробництва на окремі частини (процеси, роботи, операції та ін.) та їх скоординоване виконання.

Принцип спеціалізації передбачає послідовний розподіл праці на підприємстві, у відділі, бюро, цеху, ділянці, на робочому місці.

Принцип пропорційності обумовлює необхідність відносно однакової пропускної спроможності усіх підрозділів, робочих місць у процесі підготовки виробництва та виробництва продукції.

Принцип прямоточності обумовлює забезпечення найкоротшого шляху проходження виробами усіх стадій виробничого процесу — від запуску матеріалів, напівфабрикатів до випуску готової продукції.

Принцип паралельності обумовлює одночасне виконання робіт, технологічних процесів, операцій при підготовці виробництва і процесу виробництва продукції.

Принцип безперервності передбачає ліквідацію або скорочення часу перерв при виробництві конкретних виробів за рахунок відповідного режиму, раціонального виду руху предметів праці та розмірів їх транспортних партій.

Принцип ритмічності передбачає рівномірний випуск продукції за певні проміжки часу підприємством, його підрозділами і на робочих місцях. Принцип гнучкості передбачає скорочення часу на перебудову виробничого процесу відповідно до змін у виробничих ситуаціях.

  1. Виробнщичий цикл та його структура.

Виробничий цикл — це період, під час якого матеріали (або напівфабрикати) проходять цсі операції технологічного процесу і перетворюються у готовий виріб, тобто це календарний час з моменту запуску матеріалів на першу операцію і до отримання готової продукції. тривалість виробничого циклу розраховують для заготовок, деталей, вузлів, виробу і замовлення. Вона є одним з важливих критеріїв оптимального планування виробництва.

Вона є одним з важливих критеріїв оптимального планування виробництва. Величина тривалості виробничого циклу за видами продукції використовується для визначення виробничої програми підприємства і його виробничих підрозділів; встановлення строків початку і завершення виробничого процесу (останній визначається договірними зобов'язаннями підприємства); розрахунку величини незакінченого виробництва, тобто кількості продукції, яка перебуває на всіх стадіях виробничого процесу; складання графіків матеріально-технічного забезпечення і оперативно-календарного планування виробничим процесом.

  1. Організація виробництва не потоковими методами.

Метод організації виробництва — це спосіб поєднання організації виробничого процесу в часі та просторі. Найважливішим структурним елементом в організації виробництва є дільниця. Для індивідуального виробництва можуть створюватися дільниці з технологічною, предметною та змішаною формами спеціалізації. Перевагою застосування технологічної спеціалізації на дільницях є гнучкість у завантаженні обладнання та робочої сили. Зупинка одиниці обладнання не викликає припинення випуску виробів.

Найбільш ефективним вважається використання предметної спеціалізації. За дільницею закріплюється група однотипних виробів з однаковими чи схожими технологічними процесами. Організація виробництва, у першу чергу, потребує встановлення номенклатури та кількості продукції, що буде виготовлятися, для того, щоб розрахувати кількість необхідного обладнання. Для індивідуального виробництва це зробити досить важко, тому кількість обладнання розраховують, застосовуючи наближені методи розрахунків.