3. Прийняття нормативно-правового акту.

Стадія прийняття проекту нормативно-правового акта властива колегіальному правотворчому органу - офіційне прийняття проекту після його обговорення. Колегіальні правотворчі органи (уряд, державні служби, інспекції, агенції) приймають нормативні акти простою більшістю голосів.

Так, наприклад, постанови та розпорядження КМУ приймаються на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу КМУ. Якщо проект рішення одержав підтримку рівно половини посадового складу КМУ і за цей проект проголосував Прем'єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

Президент держави, міністри та інші органи одноособового керівництва затверджують свої акти (укази, накази, інструкції тощо) у персональному порядку.

4. Реєстрація та набрання чинності нормативно-правовим актом. Оскарження та опротестування.

Засвідчу вальна стадія - підписання нормативно-правового документа.

Треба відзначити, що накази центрального органу виконавчої влади можуть бути скасовані КМУ повністю чи в окремій частині.

Надання нормативному акту реєстраційного коду після включення до Єдиного реєстру нормативних актів України.

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї (далі - Конвенція), міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, і з урахуванням практики Європейського суду з прав людини - прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Держателем Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів є Міністерство юстиції України, яке розробляє організаційні та методологічні принципи ведення Реєстру, приймає рішення про включення нормативно-правових актів до нього, здійснює їх опрацювання, ідентифікацію, класифікацію, відповідає за автентичність і контрольний стан еталонних текстів, забезпечує внесення нормативно-правових актів до еталонного фонду і його збереження та здійснює контроль за наданням інформації з Реєстру.

Державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

До Єдиного державного реєстру включаються:

нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України (24.08.1991 р.), - чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження КМУ, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін'юсті нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, Національного банку, а також міжнародні договори України;

нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України, що не втратили чинності і не суперечать законодавству України;

тимчасові нормативно-правові акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження;

б) не піддягають включенню до Реєстру акти, які не містять правових норм, зокрема:

про призначення на посаду та звільнення з посади; скликання нарад, конференцій, семінарів тощо; розгляд проектів нормативно-правових актів; спорудження пам'ятників, бюстів, монументів конкретним особам і на честь певних подій, нагородження грамотами, відзнаками тощо; затвердження стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, іншої нормативно-технічної документації, тарифно-кваліфікаційних довідників, форм звітності, а також з питань організації виконання раніше прийнятих нормативно-правових актів;

в) рішення про включення нормативно-правового акта до Реєстру приймається протягом п'яти робочих днів з дня його подання. Після чого органу, яким подано цей акт, направляється повідомлення щодо прийнятого рішення;

г) до Реєстру вносяться такі дані про нормативно-правовий акт: дата і номер; назва; текст; реєстраційний код; дата присвоєння реєстрацінного коду; дата реєстрації в Мін'юсті, реєстраційний номер; класифікаційний індекс;

д) юридичні або фізичні особи можуть одержати копії еталонних текстів нормативно-правових актів з інформаційного фонду Реєстру на електронних чи паперових носіях шляхом звернення до адміністратора Реєстру або безпосереднього санкціонованого доступу до інформаційного фонду Реєстру. Кожному користувачеві видається унікальний програмно-технічний ключ-ідентифікатор для забезпечення контролю за доступом до інформаційного фонду Реєстру;

є) центральні органи виконавчої влади одержують інформацію з Реєстру безоплатно.

5. Інформаційна стадія - офіційне опублікування прийнятого нормативно-правового акта в засобах масової інформації, доведення його до відома виконавців.

Аналіз нормативно-правового регулювання процедури офіційного опублікування прийнятого нормативно-правового акта дає можливість виокремити такі особливості:

- акти Президента України (укази та розпорядження), акти КМУ (декрети, постанови і розпорядження) не пізніш як у 15-денний строк після їх прийняття в установленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню, тобто офіційному опублікуванню в пресі чи - в окремих випадках - офіційному оголошенню по телебаченню і радіо з використанням державної мови (в "Офіційному віснику України", газеті "Урядовий кур'єр", на офіційному сайті);

- нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними;

офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється тільки після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду;

- офіційне опублікування нормативно-правових актів дозволяється в таких друкованих виданнях: "Офіційний вісник України", "Відомості Верховної Ради України", газета "Урядовий кур'єр". Причому остання має пріоритет перед першими двома, якщо в ній нормативно-правовий акт опублікований раніше;

- акти Президента України набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні;

- акти КМУ набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах;

- акти КМУ, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше їх опублікування в офіційних друкованих виданнях;

- ненормативні акти Президента України, КМУ можуть не публікуватися і доводитись до відома підприємств, установ, організацій та заінтересованих осіб через відповідні державні органи та органи місцевого самоврядування;

- нормативні акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, з 01.01.1993 р. підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, управліннях юстиції на місцях з обов'язковим складанням ними відповідних державних реєстрів і набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання чинності;

- нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують кримінальну відповідальність особи.

Аналіз конкретних нормативно-правових актів дає можливість визначити особливості дії нормативно-правових актів у часі, оскільки положення про загальний порядок включають застереження, що цей порядок застосовується тоді, коли сам нормативно-правовий акт не передбачає іншого порядку.

У більшості нормативно-правових актів з цього приводу застосовується просте формулювання: акт діє з дня його опублікування.

Деякі нормативно-правові акти містять дещо складніші положення: акт набирає чинності з дня його опублікування і діє до певної дати або події.

АПП 7