- •Принципи побудови систем розпізнавання графічних зображень
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2 Перетворення зображень у цифрову форму
- •1.2.1 Дискретизація та квантування зображень
- •1.2.2 Бінарний спосіб подання цифрових зображень в пам’яті еом
- •1.3 Попереднє оброблення зображень
- •1.3.1 Редагування яскравості
- •1.3.2 Фільтрація зображень
- •1.3.3 Бінаризація зображень
- •1.3.2 Способи видалення завад на бінаризованих зображеннях
- •1.4. Мінімізація поворотів поштових відправлень у системах розпізнавання поштових індексів
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок
- •1.5 Пошук та захоплення поштового індексу
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •2. Системи розпізнавання стилізованих цифр
- •2.1. Загальні відомості
- •2.1.1 Характеристика систем оптичного розпізнавання символів
- •2.1.2 Характеристики стилізованих цифр
- •2.2. Виділення і запис ознак стилізованих цифр
- •2.3. Класифікація стилізованих цифр
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •3. Системи розпізнавання нормалізованих цифр
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Виділення і запис ознак нормалізованих цифр
- •3.3. Класифікація нормалізованих цифр
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •4. Системи розпізнавання штрихових кодів
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Засоби зчитування штрихових кодів
- •За конструктивним виконанням портативний сканер може являти собою олівець, пістолет або пзз-сканер.
- •4.3. Декодування штрихових кодів
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •5. Адаптація алгоритмів розпізнавання до афінних спотворень графічних зображень
- •5.1. Загальна характеристика афінних спотворень графічних зображень
- •5.2. Визначення параметрів афінних спотворень графічних зображень
- •5.3. Урахування параметрів афінних спотворень в алгоритмах розпізнавання графічних зображень
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •6. Оптимізація показників якості розпізнавання графічних зображень
- •6.1. Показники якості розпізнавання графічних зображень
- •6.2. Застосування критерію мінімального ризику при розпізнаванні графічних зображень рукописних цифр
- •6.3. Приклад застосування критерію мінімального ризику при розпізнаванні графічних зображень
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •7. Організація автоматизованого оброблення поштових відправлень на базі розпізнавальних систем поштового зв’язку
- •7.1. Організація автоматизованого сортування поштових відправлень
- •7.2. Організація автоматизованого обліку і контролю пересилання поштових відправлень
- •7.3. Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •8. Від розпізнавання адреси до розпізнавання поштового відправлення
- •8.1. Розширення можливостей розпізнавання конфігурацій шрифтів від надрукованих до рукописних
- •8.2. Збільшення кількості рядків зчитування та розпізнавання
- •8.3. Перехід від розпізнавання адрес на листах до всіх видів пошти
- •8.4. Перехід від розпізнавання тільки адрес до розпізнавання та інтерпретації всіх зображень, позначок та текстів на поштових відправленнях
- •8.5. Перехід від розпізнавання алфавіту однієї мови до багатомовного
- •8.6. Перехід від розпізнавання на одній сортувальній машині до об’єднаної обчислювальної системи сортувальних центрів
- •8.7 Удосконалення баз даних поштових адрес
- •8.8 Удосконалення систем відеокодування
- •8.9. Нові поштові коди та засоби ідентифікації
- •8.10 Перехід від позначення розпізнаного листа штриховим кодом до запам"ятовування образу листа як його ідентифікатора для подальшої обробки
- •8.11. Слідкування за проходженням поштових відправлень на кожному етапі від приймання до вручення та удосконалення розрахунків
Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)
Враховуючи, що конверти (картки) транспортуються в листосортувальних машинах у вертикальному положенні на довгому ребрі, існує чотири можливі позиції розташування міток, наведені на рис. 1.18 (пунктиром зазначені позиції, розташовані на зворотній стороні конвертів (карток)).
Рисунок
1.18 – Позиції розташування
міток на конвертах (картках)
На рис. 1.19 наведено граф G ( 4, 6 ), який відповідає будь-яким можливим поворотам конверта (картки) при розташуванні міток на позиціях рис. 6.
Рисунок 1.19 – Граф можливих поворотів конверта (картки)
Ребра графа (1, 2) і (3, 4) відповідають поворотам конверта (картки) на 180 навколо осі Х; ребра (1, 3) і (2, 4) – поворотам на 180 навколо осі Y; ребра (1, 4) і (2, 3) – поворотам на 180 навколо осі Z.
У табл. 1.2 наведено матрицю переходів міток між позиціями конверта (картки) при його поворотах на 180 навколо осей координат Х, Y, Z.
Таблиця 1.2 – Матриця переходів міток між позиціями конверта (картки)
Первинна позиція |
Наступна позиція |
||
Х |
Y |
Z |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
2 |
1 |
4 |
3 |
3 |
4 |
1 |
2 |
4 |
3 |
2 |
1 |
Будемо вважати позицію 1 позицією зчитування індексу, отже, при початковому розташуванні міток на позиціях 2, 3, 4 вони повинні бути переведені на позицію 1.
З рис. 1.18, 1.19 і табл. 1.2 випливає, що при знаходженні міток на позиції 1 ніяких поворотів конверта (картки) не потрібно; при знаходженні міток на позиції 2 потрібний поворот конверта (картки) на 180 навколо осі Х; при знаходженні міток на позиції 3 потрібний поворот конверта (картки) на 180 навколо осі Y; при знаходженні міток на позиції 4 потрібний поворот конверта (картки) на 180 навколо осі Z.
За наявності одного пристрою для пошуку міток він розміщується на позиції 1, а для виявлення міток, розташованих на інших позиціях, можуть використовуватися, наприклад, такі послідовності поворотів:
1 – 2 – 3 – 4 (повороти Х, Z, Х);
1 – 2 – 4 –3 (повороти Х, Y, Х);
1 – 3 – 2 – 4 (повороти Y, Z, Y);
1 – 3 – 4 – 2 (повороти Y, Х, Y);
1 – 4 – 2 – 3 (повороти Z, Y, Z);
1 – 4 – 3 – 2 (повороти Z, Х, Z).
Середня кількість поворотів конверта (картки) в усіх варіантах складає:
N1 = 0,25(0 + 1 + 2 + 3) = 1,5;
N2 = 0;
Nc = N1 + N2 = 1,5.
Підкреслимо, що в будь-якому з варіантів використовуються повороти лише навколо двох з трьох осей координат, завдяки чому пристрої для поворотів конвертів (карток) суттєво спрощуються.
За наявності двох пристроїв для пошуку міток можуть використовуватися, наприклад, такі послідовності поворотів:
1 – 2,
3 – 4
при розташуванні пристроїв на позиціях 1, 3 і повороті конверта (картки) навколо осі Х;
1 – 3,
4 – 2
при розташуванні пристроїв на позиціях 1, 4 і повороті конверта (картки) навколо осі Y;
1 – 4,
2 – 3
при розташуванні пристроїв на позиціях 1, 2 і повороті конверта (картки) навколо осі Z.
Середня кількість поворотів конверта (картки) в усіх варіантах складає:
N1 = 0,5(0 + 1) = 0,5;
N2 = 0,5(0 + 1) = 0,5;
Nc = N1 + N2 = 1,0.
За наявності трьох пристроїв пошуку міток можуть використовуватися, наприклад, такі послідовності поворотів:
1 – 2,
3 – 4,
4 – 3
при розташуванні пристроїв на позиціях 1, 3, 4 і повороті конверта (картки) навколо осі Х;
1 – 3,
2 – 4,
4 – 2
при розташуванні пристроїв на позиціях 1, 2, 4 і повороті конверта (картки) навколо осі Y;
1 – 4,
2 – 3,
3 – 2
при розташуванні пристроїв на позиціях 1, 2, 3 і повороті конверта (картки) навколо осі Z.
Підкреслені позиції є такими, що повторюються, і тому не враховуються.
Середня кількість поворотів конверта (картки) в усіх варіантах складає:
N1 = 0,750 + 0,251 = 0,25;
N2 = 0,50 + 0,51 = 0,5;
Nc = N1 + N2 = 0,75.
За наявності чотирьох пристроїв пошуку міток вони розташовуються на всіх позиціях конверта (картки).
Середня кількість поворотів конверта (картки) складає:
N1 = 0;
N2 = 0,250 + 0,751 = 0,75;
Nc = N1 + N2 = 0,75.
З останнього результату випливає, що уведення четвертого пристрою для пошуку міток є зайвим, оскільки не приводить до зменшення середньої кількості поворотів.
Алгоритм керування автоматичним поворотом конвертів (карток) практично збігається з алгоритмом керування автоматичним поворотом посилок.
