- •Принципи побудови систем розпізнавання графічних зображень
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2 Перетворення зображень у цифрову форму
- •1.2.1 Дискретизація та квантування зображень
- •1.2.2 Бінарний спосіб подання цифрових зображень в пам’яті еом
- •1.3 Попереднє оброблення зображень
- •1.3.1 Редагування яскравості
- •1.3.2 Фільтрація зображень
- •1.3.3 Бінаризація зображень
- •1.3.2 Способи видалення завад на бінаризованих зображеннях
- •1.4. Мінімізація поворотів поштових відправлень у системах розпізнавання поштових індексів
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок
- •1.5 Пошук та захоплення поштового індексу
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •2. Системи розпізнавання стилізованих цифр
- •2.1. Загальні відомості
- •2.1.1 Характеристика систем оптичного розпізнавання символів
- •2.1.2 Характеристики стилізованих цифр
- •2.2. Виділення і запис ознак стилізованих цифр
- •2.3. Класифікація стилізованих цифр
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •3. Системи розпізнавання нормалізованих цифр
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Виділення і запис ознак нормалізованих цифр
- •3.3. Класифікація нормалізованих цифр
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •4. Системи розпізнавання штрихових кодів
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Засоби зчитування штрихових кодів
- •За конструктивним виконанням портативний сканер може являти собою олівець, пістолет або пзз-сканер.
- •4.3. Декодування штрихових кодів
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •5. Адаптація алгоритмів розпізнавання до афінних спотворень графічних зображень
- •5.1. Загальна характеристика афінних спотворень графічних зображень
- •5.2. Визначення параметрів афінних спотворень графічних зображень
- •5.3. Урахування параметрів афінних спотворень в алгоритмах розпізнавання графічних зображень
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •6. Оптимізація показників якості розпізнавання графічних зображень
- •6.1. Показники якості розпізнавання графічних зображень
- •6.2. Застосування критерію мінімального ризику при розпізнаванні графічних зображень рукописних цифр
- •6.3. Приклад застосування критерію мінімального ризику при розпізнаванні графічних зображень
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •7. Організація автоматизованого оброблення поштових відправлень на базі розпізнавальних систем поштового зв’язку
- •7.1. Організація автоматизованого сортування поштових відправлень
- •7.2. Організація автоматизованого обліку і контролю пересилання поштових відправлень
- •7.3. Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •8. Від розпізнавання адреси до розпізнавання поштового відправлення
- •8.1. Розширення можливостей розпізнавання конфігурацій шрифтів від надрукованих до рукописних
- •8.2. Збільшення кількості рядків зчитування та розпізнавання
- •8.3. Перехід від розпізнавання адрес на листах до всіх видів пошти
- •8.4. Перехід від розпізнавання тільки адрес до розпізнавання та інтерпретації всіх зображень, позначок та текстів на поштових відправленнях
- •8.5. Перехід від розпізнавання алфавіту однієї мови до багатомовного
- •8.6. Перехід від розпізнавання на одній сортувальній машині до об’єднаної обчислювальної системи сортувальних центрів
- •8.7 Удосконалення баз даних поштових адрес
- •8.8 Удосконалення систем відеокодування
- •8.9. Нові поштові коди та засоби ідентифікації
- •8.10 Перехід від позначення розпізнаного листа штриховим кодом до запам"ятовування образу листа як його ідентифікатора для подальшої обробки
- •8.11. Слідкування за проходженням поштових відправлень на кожному етапі від приймання до вручення та удосконалення розрахунків
2.3. Класифікація стилізованих цифр
Класифікація стилізованих цифр при однопороговому виділенні ознак зводиться до віднесення одержаного 7-розрядного коду ознак до однієї зі 128 конфігурацій.
Зазначена класифікація звичайно виконується наступним чином. У 128 послідовно розташованих комірок пам’яті (як правило, постійного запам’ятовуючого пристрою) зазделегідь заносяться результати класифікації кожної зі 128 можливих конфігурацій (комбінацій 7 сегментів). Сформований 7-розрядний код ознак розглядається як відносна адреса відповідної комірки пам’яті. Сама класифікація зводиться до звичайного зчитування інформації, що міститься у комірці пам’яті, за зазначеним 7-розрядним кодом відносної адреси.
Класифікація стилізованих цифр при двопороговому виділенні ознак включає заміну трійкових значень ознак двійковими, класифікацію одержаних двійкових ознак і перевірку сумісності одержаних рішень.
Заміна трійкових ознак двійковими зводиться до заміни по черзі кожної із сумнівних ознак значеннями 0 і 1, наприклад, за наявності двох сумнівних ознак Si i Sj їм по черзі присвоюються значення Si = 0, Sj = 0; Si = 0, Sj = 1; Si = 1, Sj = 0; Si = 1, Sj = 1, внаслідок чого створюються 4 двійкові коди ознак, кожний з яких класифікується як при однопороговому виділенні ознак.
Перевірка сумісності одержаних рішень зводиться до виявлення наявності або відсутності факту подання зазначеними кодами різних арабських цифр.
Якщо один або більше кодів подають одну або декілька конфігурацій однієї і тієї ж арабської цифри, а решта кодів при цьому взагалі не подають конфігурації арабських цифр – сформований набір ознак класифікується як зазначена арабська цифра. У будь-якому іншому випадку сформований набір ознак класифікується як додатковий клас, тобто виноситься рішення про відмову від розпізнавання.
Приймаючи до уваги невелику кількість ознак (7), на практиці класифікація провадиться за умови наявності не більше однієї сумнівної ознаки. За наявності більшої кількості сумнівних ознак виноситься рішення про відмову від розпізнавання.
На рис. 2.9 наведено алгоритм класифікації стилізованих цифр при двопороговому виділенні ознак.
Алгоритм містить 11 блоків.
Рисунок 2.9 – Алгоритм класифікації стилізованих цифр
У блоці 1 виконується підрахунок кількості сумнівних ознак SP у коді ознак.
У блоці 2 аналізується значення SP. При SP = 0 – перехід до блока 3, при SP ≠ 0 – до блока 5.
У блоці 3 виконується класифікація коду ознак КР.
У блоці 4 здійснюється аналіз виконаної класифікації. Якщо результатом класифікації є арабська цифра А – перехід до блока 11, в іншому випадку – до блока 10.
У блоці 5 аналізується одержана кількість сумнівних ознак SP. При SP = 1 – перехід до блока 6, в іншому випадку – до блока 10.
У блоці 6 виконується класифікація коду ознак КР0 (з підстановкою 0) і КР1 (з підстановкою 1).
У блоці 7 перевіряється виконання двох умов: результат класифікації КР0 – арабська цифра А, а результат класифікації КР1 – відмова від розпізнавання. При виконанні умов – перехід до блока 11, при невиконанні – до блока 8.
У блоці 8 перевіряється виконання двох умов: результат класифікації КР0 – відмова від розпізнавання, а результат класифікації КР1 – арабська цифра А. При виконанні умов – перехід до блока 11, при невиконанні – до блока 9.
У блоці 9 перевіряється виконання двох умов: результати класифікації КР0 і КР1 – різні конфігурації однієї і тієї ж арабської цифри А. При виконанні умов – перехід до блока 11, при невиконанні – до блока 10.
У блоці 10 формується відповідь: „Відмова від розпізнавання” і здійснюється перехід до закінчення роботи алгоритму.
У блоці 11 формується відповідь: „Цифра А” і здійснюється перехід до закінчення роботи алгоритму.
