III. Висновок заняття.

IV. Контрольна робота.

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986. – С. 277 – 280.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.- С. 294- 299.

Лабораторне заняття № 41

Тема: Хімічні властивості дицукридів

Мета: Поглибити і закріпити знання про будову, хімічні властивості та біологічну роль дицукридів

I Теоретичні питання теми:

1.Що називається дицукридами? Навести приклади.

2.Класифікація дицукридів на відновлюючі і невідновлюючі.

3.Невідновлюючі дицукриди:

а) Будова цукрози(сахарози);

б) Гідроліз(інверсія) цукрози;

в) Біологічна роль цукрози

4.Відновлюючі дицукриди:

а) Будова мальтози;

б) Гідроліз мальтози;

в) Окиснення мальтози;

г) Біологічна роль мальтози;

д) Будова целобіози;

є) Гідроліз целобіози;

ж) Окиснення целобіози;

з) Біологічна роль целобіози

II. Висновок заняття

III. Контрольна робота

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986. – С. 277- 280.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.

Лабораторне заняття № 42

Тема: Хімічні властивості крохмалю і клітковини

Мета: Закріпити знання про хімічні властивості крохмалю і клітковини

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається поліцукридами? Навести приклади.

2. Будова крохмалю.

3. Властивості крохмалю( розчинність, реакція з йодом, гідроліз крохмалю).

4. Будова клітковини

5. Хімічні властивості клітковини( розчинність, гідроліз клітковини, реакція з нітратною кислотою та ангідридом ацетатної кислоти).

6. Біологічна роль крохмалю і клітковини.

4. Методика проведення хімічного експерименту, який сприяє закріпленню знань поданій темі.

1.Реакція крохмалю з йодом

У пробірку вносять 1 мл розчину крохмального клейстеру і краплями – розведений розчин йоду в йодиду калію. Розчин крохмалю забарвлюється йодом у синій колір. Одержану забарвлену суміш нагрівають на полум”ї. Забарвлення при цьому зникає. При охолодженні синє забарвлення з”являється знову. Реакція з йодом є якісною на крохмаль

2.Кислотний гідроліз крохмалю

У колбу вносять 25 мл 1%- го крохмального клейстеру, 5 мл 10 %- го розчину сульфатної кислоти і кілька кип”ятильних камінців. Одночасно у 7-8 пробірок наливають по 1 мл розведеного розчину йоду в калій йодиді. У 1 пробірку вносять 5 крапель підготовленої реакційної суміші і звертають увагу на забарвлення реакційної суміші. Потім колбу з реакційною сумішшю ставлять на електроплитку і нагрівають до кипіння. Через 30 с. після початку кипіння з реакційної суміші відбирають піпеткою другу пробу, яку вносять в іншу пробірку з розчином йоду. Таку процедуру проводять декілька разів, звертаючи кожний раз увагу на забарвлення реакційної суміші.

Після того як реакційна суміш перестане давати забарвлення з йодом, її охолоджують, і нейтралізують розчином NaOH, додаючи його краплями до лужного середовища. Потім у пробірку вносять 2 мл лужного розчину прогідролізованого крохмалю і 2 мл реактиву Фелінгу. Суміш нагрівають. Спостерігають за жовтим забарвленням, яке змінюється на червоне.

H₂O H₂O H₂O

(C₆H₁₀O₅)_n (C₆H₁₀O₅)_x n/2C₁₂H₂₂O₁₁ n C₆H₁₂O₆

крохмаль декстрин мальтоза α-Д- глюкоза

х<n