- •Лабораторне заняття №1
- •Завдання для самопідготовки
- •Література
- •Лабораторне заняття № 2
- •Хід заняття
- •Теоретичні питання теми:
- •Завдання для самопідготовки
- •Контрольна робота
- •Література:
- •Ф.Ф.Боєчко, в.М.Найдан, в.М.Захарик, н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.С.33-38.
- •Лабораторне заняття № 3
- •Хід заняття
- •Теоретичні питання теми:
- •Методика виконання дослідів
- •1) Одержання метану та вивчення його властивостей: відношення до бромної води та водного розчину перманганату калію, горіння / 4 / № 7 (а).
- •Хід роботи.
- •2) Властивості рідких насичених вуглеводнів
- •III. Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •Література:
- •Ф.Ф.Боєчко, в.М.Найдан, в.М.Захарик, н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.С.10-14, 31-45.
- •Лабораторне заняття № 4
- •Теоретичні питання теми:
- •Лабораторне заняття № 5 Тема: Одержання і хімічні властивості етилену та ацетилену
- •Методика виконання лабораторних дослідів
- •Добування етилену / 4 / № 9 (а), с. 22.
- •Добування етилену.
- •Бромування етилену / 4 / № 9 (б), с. 24.
- •Окиснення етилену / 4 / № 9 (в), с. 24.
- •Горіння етилену / 4 / № 9 (г), с. 24.
- •Добування ацетилену / 4 / № 15 (а), с. 31.
- •Бромування ацетилену / 4 / № 15 (б), с. 32.
- •Реакція ацетилену з kMnO4 / 4 / № 15 (в), с. 32.
- •Горіння ацетилену / 4 / № 15 (г), с. 33
- •Добування ацетиленіду срібла / 4 / № 16 (б), с. 34
- •Висновок заняття
- •Домашне завдання
- •Література:
- •А.А.Петров, х.В.Бальян, а.Г. Трощенко. Органическая химия. –м.: Высшая школа, 1981. С. 69 – 85, 88 – 95
- •Лабораторне заняття № 6
- •Теоретичні питання теми:
- •Контрольна робота
- •Література:
- •Лабораторне заняття № 7
- •Контрольна робота
- •Теоретичні питання теми:
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •Лабораторне заняття № 8
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •Лабораторне заняття № 9
- •Методика виконання лабораторних дослідів
- •Розчинність і нейтральність спиртів / 4 / № 26 (а,б), с. 42.
- •Одержання і властивості етилату натрію / 4 / № 29, с. 44.
- •Хід роботи
- •Добування диетилового ефіру / 4 / № 34 (а), с. 50.
- •Окиснення етилового спирту / 4 / № 45 (б), с. 63
- •Взаємодія спиртів різної атомності з купрум (іі) гідроксидом / 4 / № 30, с. 45
- •Одержання етилового ефіру борної кислоти / 4 / № 33 (б), с. 49
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •Лабораторне заняття № 10
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •Лабораторне заняття № 11
- •Лабораторні досліди
- •Добування мурашиного альдегіду окисненням метилового спирту / 4 / №44, с. 62
- •Добування оцтового альдегіду окисненням етилового спирту / 4/ № 45, с.63
- •Реакція альдегідів з Сu(он)2 в лужному середовищі / 4 / № 51, с. 69
- •Реакція альдегідів з Фелінговою рідиною
- •Реакція “срібного дзеркала” / 4 / № 50, с. 67
- •Реакція альдегідів з фуксинсірчистою кислотою / 4 / № 43 (а), с. 60
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •Лабораторне заняття № 12
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •Література:
- •А.А.Петров, х.В.Бальян, а.Г. Трощенко. Органическая химия. –м.: Высшая школа, 1981. С. 151–169 Лабораторне заняття № 13
- •Теоретичні питання теми:
- •Контрольна робота
- •Методика виконання лабораторних дослідів
- •Порівняння сили карбонових і мінеральних кислот
- •Взаємодія мурашиної кислоти з аміачним розчином гідроксиду срібла (реакція “срібного дзеркала”)
- •Окиснення мурашиної кислоти перманганатом калію
- •Добування оцтової кислоти з її солей
- •Взаємодія оцтової кислоти з карбонатом натрію
- •Відношення оцтової кислоти до дії окислювачів
- •Гідроліз натрієвих солей вищих карбонових кислот
- •Виділення жирних кислот з мила.
- •Лабораторне заняття № 14
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •Література:
- •А.А.Петров, х.В.Бальян, а.Г. Трощенко. Органическая химия. –м.: Высшая школа, 1981. С. 176–188
- •Лабораторне заняття № 15
- •Теоретичні питання теми:
- •Методика виконання лабораторних дослідів
- •Порівняння основних властивостей сечовини і аміаку
- •Утворення солей сечовини
- •Гідроліз сечовини
- •Утворення із сечовини біурету
- •Контрольна робота
- •Література:
- •Лабораторне заняття № 16
- •Теоретичні питання теми:
- •Контрольна робота
- •Література:
- •Лабораторне заняття № 17
- •I. Теоретичні питання теми:
- •Методика виконання лабораторних дослідів
- •Утворення кислих і середніх солей щавлевої кислоти
- •Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з н2so4 (конц.)
- •Окиснення щавлевої кислоти
- •II . Контрольна робота
- •III. Література:
- •Лабораторне заняття № 18
- •Теоретичні питання теми:
- •Література:
- •Лабораторне заняття № 19
- •Теоретичні питання теми:
- •Література:
- •Лабораторне заняття № 20
- •Методика і техніка експерименту, які розкривають хімічні властивості ароматичних вуглеводнів
- •Реакція бензену з Br2, kМnO4
- •Реакція толуену з Br2, kМnO4
- •Бромування бензену на світлі
- •Нітрування бензену
- •Відношення стирену до бромної води і розчину перманганату калію
- •Висновок заняття
- •IV. Контрольна робота
- •V. Література:
- •Лабораторне заняття № 21–22
- •Теоретичні питання теми:
- •Лабораторне заняття № 23
- •Лабораторні досліди. Методика і техніка експерименту, які роз-кривають хімічні властивості фенолів:
- •2. Реакція фенолу з FeCl3
- •3. Бромування фенолу
- •4. Окиснення фенолу
- •5. Відновні властивості гідрохінону
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •Контрольна робота
- •Лабораторне заняття №24
- •Теоретичні питання теми:
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •IV. Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 25.
- •Теоретичні питання теми:
- •1. Доведення основних властивостей аніліну
- •3. Ацилування аніліну
- •4. Бромування аніліну
- •5. Окиснення аніліну
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •V. Контрольна робота
- •VI. Література:
- •Лабораторне заняття № 26
- •Теоретичні питання теми:
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •IV Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 27
- •Теоретичні питання теми:
- •II. Висновок заняття
- •III. Домашнє завдання
- •IV. Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 28-29
- •Теоретичні питання теми:
- •Висновок заняття
- •Домашнє завдання
- •Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 30
- •I Теоретичні питання теми:
- •II Висновок заняття
- •III. Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 31
- •I Теоретичні питання теми:
- •II Висновок заняття
- •III. Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 32
- •I Теоретичні питання теми:
- •II. Методика виконання хімічного експерименту, що сприяє закріпленню властивостей білків.
- •1).Висолювання білків
- •2)Денатурація білка
- •III. Висновок заняття.
- •Лабораторне заняття № 33
- •II Висновок заняття
- •Лабораторне заняття № 34
- •Методика виконання лабораторних дослідів
- •1.Реакція рідких жирів з бромом і йодом
- •2.Омилення жирів.
- •III. Висновок заняття
- •IV. Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 35
- •I Теоретичні питання теми:
- •II. Висновок заняття
- •III. Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 36
- •I Теоретичні питання теми:
- •Висновок заняття
- •III. Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 37
- •I Теоретичні питання теми:
- •II. Висновок заняття
- •Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 38
- •I Теоретичні питання теми:
- •II. Методика виконання хімічного експерименту, що сприяє закріпленню знань про хімічні властивості глюкози і фруктози.
- •III. Висновок заняття
- •IV. Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 39
- •I Теоретичні питання теми:
- •II. Висновок заняття.
- •III. Контрольна робота.
- •Лабораторне заняття № 40
- •I Теоретичні питання теми:
- •II. Методика виконання хімічного експерименту, що сприяє закріпленню знань про хімічні властивості цукрози і мальтози.
- •III. Висновок заняття.
- •IV. Контрольна робота.
- •Лабораторне заняття № 41
- •I Теоретичні питання теми:
- •II. Висновок заняття
- •III. Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 42
- •I Теоретичні питання теми:
- •Методика проведення хімічного експерименту, який сприяє закріпленню знань поданій темі.
- •1.Реакція крохмалю з йодом
- •2.Кислотний гідроліз крохмалю
- •3.Перетворення целюлози в амілоїд
- •4. Кислотний гідроліз целюлози
- •III. Висновок заняття.
- •IV. Контрольна робота.
- •I Теоретичні питання теми:
- •II. Висновок заняття
- •III. Контрольна робота
- •Лабораторне заняття № 44
- •I Теоретичні питання теми:
- •II. Висновок заняття.
- •III. Контрольна робота.
Методика виконання дослідів
1) Одержання метану та вивчення його властивостей: відношення до бромної води та водного розчину перманганату калію, горіння / 4 / № 7 (а).
Реактиви: суміш для добування метану – ацетат калію або ацетат натрію (безводний, плавлений), натронне вапно свіжо приготовлене (1:2), перманганат калію (1%-й розчин); бромна вода, мило, гліцерин, аміак (25%-й розчин).
Обладнання: прилад для добування метану, фарфорова чашка; кристалізатор.
Хід роботи.
Підготовка до виконання досліду:
Складаємо прилад згідно малюнку. Прилад перевіряємо на герметичність.
Готуємо дві пробірки, в які попередньо наливаємо:
а) в одну – 1-2мл бромної води;
б) в другу – 1-2 мл 1% розчину перманганату калію.
Ставимо пробірки з налитими розчинами в штатив для пробірок.
Хід досліду
На аркуш паперу насипаємо 1 частину ацетату натрію і 2 частини натронного вапна, перемішуємо скляною паличкою і насипаємо у суху пробірку на ¼ її вмісту. Пробірку закриваємо пробкою з газовідвідною трубкою, закріплюємо у лапці штативу з невеликим нахилом у бік пробки. Це роблять для того, щоб пробірка не тріснула під час потрапляння на неї води, що може виділитися з недостатньо прожарених ацетату натрію і натронного вапна.
Кінець газовідвідної трубки підводимо під перевернуту догори дном пробірку з водою, яку вміщуємо у кристалізатор.
Спочатку прогріваємо у полум’ї спиртівки усю пробірку, а потім сильно нагріваємо суміш на дні пробірки. Нагріваючи, поступово переміщуємо полум’я так, щоб нагрілася вся суміш. Перш, ніж збирати метан у пробірку, перевіряємо, чи виділяється він. Для цього кінець газовідвідної трубки опускаємо в кристалізатор з водою і до бульбашок газу, що виділяються, підносимо запалений сірник. Якщо газ спалахує, то метан можна збирати у пробірку.
Метан пропускаємо через бромну воду протягом 10-15 секунд, а потім через розчин перманганату калію. Жодних змін у пробірках не спостерігається, реактиви не знебарвлюються.
В іншу пробірку збираємо метан над водою, виймаємо із кристалізатора, відразу закриваємо її. Відкриваємо пробірку, яку заповнили метаном, до отвору пробірки підносимо запалений сірник і одночасно наливаємо в неї воду з промивали або з іншої пробірки.
Спостерігаємо горіння метану голубим полум’ям.
Висновок. Метан – безбарвний газ, легший за повітря. Не знебарвлює бромну воду і розчин перманганату калію. Метан – насичений вуглеводень.
2) Властивості рідких насичених вуглеводнів
Реактиви: н-гексан або інші рідкі насичені вуглеводні, бром, бромна вода (насичений розчин); перманганат калію (1%-й розчин); сірчана кислота (концентрована); аміак (25%-й розчин).
Обладнання: електрична лампочка (200-300Вт) або фото лампа з матовим склом (500Вт); скляна паличка, мікро піпетка; синій лакмусовий папірець.
а) відношення рідких насичених вуглеводнів до бромної води та водного розчину перманганату калію: у дві пробірки наливають по 1мл н-гексану або іншого рідкого насиченого вуглеводню. Після цього до одної з них добавляють 0,5мл бромної води, а до іншої – 0,5мл 1%-ного розчину перманганату калію. Реакційні суміші в пробірках інтенсивно перемішують. Ніяких змін кольору розчинів у пробірках не спостерігається.
Бром і водний розчин перманганату калію не знебарвлюються. У пробірці з бромною водою гексан екстрагує бром із водного розчину. Тому верхній шар суміші, в якій міститься гексан, забарвлюється бромом.
б) бромування рідких аланів на світлі: у суху пробірку наливають 1 мл н-гексану або іншого рідкого насиченого вуглеводню і до нього мікро піпеткою добавляють одну краплю брому. Бром розчиняється в гексані і забарвлює його в бурий колір, який не зникає при стоянні реакційної суміші. Потім реакційну суміш у пробірці інтенсивно освітлюють електричною лампочкою. Спостерігається поступове знебарвлення брому і утворення бромоводню, який виявляють, вносячи в отвір пробірки пінцетом змочений водою синій лакмусовий папірець або скляну паличку, змочену концентрованим (25%-м) розчином аміаку (утворюється білий туман броміду амонію).
Отже, для насичених вуглеводнів характерними є реакції заміщення водню, які легко відбуваються на світлі.