III. Висновок заняття

IV. Контрольна робота

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.

Лабораторне заняття № 39

Тема: Будова і хімічні властивості моноцукридів

Мета: Поглибити і закріпити знання про будову та хімічні властивості моноцукридів

I Теоретичні питання теми:

1. Класифікація моноцукридів.

2. Ізомерія моноцукридів:

а)міжкласова;

б)оптична (стереоізомерія);

в)таутомерія

3. .Будова глюкози, фруктози, рибози, дезоксирибози. Проекційні формули Фішера та перспективні формули Хеуорса.

4. Пояснити поняття антиподи, хіральні (дзеркальні) ізомери, діастероізомери, епімери, α,β-аномери.

5. Мутаротація глюкози.

6. Хімічні властивості глюкози, характерні для карбонільної форми.

7. Хімічні властивості глюкози, характерні для циклічної форми.

8. Хімічні властивості фруктози.

9. Хімічні властивості рибози, дезоксирибози.

10. Біологічна роль моноцукридів.

II. Висновок заняття.

III. Контрольна робота.

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.

Лабораторне заняття № 40

Тема: Хімічні властивості цукрози і мальтози

Мета: Закріпити знання про хімічні властивості цукрози та мальтози

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається дицукридами? Навести приклади.

2. Будова цукрози.

3. Гідроліз цукрози.

4. Будова мальтози.

5. Гідроліз і окиснення мальтози.

6. Біологічне значення цукрози і мальтози.

II. Методика виконання хімічного експерименту, що сприяє закріпленню знань про хімічні властивості цукрози і мальтози.

А)Взаємодія цукрози і мальтози з Сu(ОН)₂ у лужному середовищі

У 2 пробірки наливаємо: в першу - 1 мл розчину цукрози, в другу- 1 мл розчину мальтози. Після цього в кожну пробірку спочатку добавляємо по 1 мл розчину натрій гідроксиду, а потім розчин купрум (II) сульфату. Спостерігають, утворення осаду купрум (II) гідроксиду. При перемішуванні реакційної суміші осад розчиняється. При цьому розчини цукрози, мальтози набувають голубого забарвлення внаслідок утворення комплексних сахаратів.

Б) Взаємодія цукрози і мальтози з реактивом Фелінга

У 2 пробірки наливаємо: у першу – 1 мл розчину мальтози, в другу-1 мл розчину цукрози. Потім у кожну пробірку добавляють по 2 мл реактиву Фелінга і верхні частини одержаних реакційних сумішей нагрівають у полум”ї до початку кипіння. Нижні частини розчинів не нагрівають і залишають для порівняння. Спостерігають, як у пробірці, яка містять розчини мальтози утворюється червоний осад купрум(I) оксиду, а реакційна суміш, яка містить розчин цукрози, свого кольору а процесі нагрівання не змінює. Отже, на відміну від цукрози розчини мальтози і лактози мають відновні властивості.

В) Якісні реакції на цукрозу

У 2 пробірки наливаємо по 2 мл розчину цукрози і по 2 мл розчину гідроксиду натрію. Потім до суміші цукрози і лугу в одній пробірці добавляють кілька крапель розчину сульфату кобальту, а в іншій – кілька крапель розчину сульфату нікелю. Спостерігають у пробірці з сіллю кобальту за фіолетовим забарвленням, а в пробірці із сіллю нікелю – за зеленим забарвленням внаслідок утворення розчинних у воді комплексних цукридів кобальту і нікелю.

Г)Гідроліз цукрози

У колбу на 50 мл наливають 15 – 20 мл розчину цукрози і 6 мл 10 %-го розчину сульфатної кислоти. До одержаної суміші добавляють кип”ятільні камінці. Реакційну суміш нагрівають на електроплитці протягом 10 хв., а потім охолоджують .

Далі у пробірку наливають 1 мл розчину, який містить продукти гідролізу цукрози, і до нього при перемішуванні добавляють невеликими порціями натрій гідрокарбонат (порошок). Обережно!!! Рідина спінюється через виділення СО₂. Після нейтралізації(коли перестане виділятися СО₂) до розчину в пробірці добавляють 1 мл реактиву Фелінга і одержану реакційну суміш нагрівають. Спостерігають за випадання червоного осаду. Отже, продукти, які утворюються в процесі гідролізу цукрози, мають відновні властивості.