Тема 8 Соціальні аспекти філософської антропології

Феномен соціального буття особистості. Абстрактність ізольованого індивіда. Типи визначень підпорядкування окремого суб’єкта та суспільства. Критика крайніх позицій. Міжособистісність та інтерсуб’єктивність. Соціальні акти, соціальні відносини, соціальні структури та антропний фактор. Філософська діалогіка та філософська антропологія.

Ідеологія та комунікація як епістемологічна проблема. Поняття «тканини суспільних взаємодій». Спілкування та цінності. Проблема моральної комунікації. Взаємодоповнюваність між формами духовної єдності та соціальної інтеграції. Діяльностний підхід до проблеми людини. Відповідність між формами діяльності та типами свідомості. Людина та влада. Вольові та інституціональні форми вияву влади. Влада та моральність. «Деідеологізація» суспільства та критика науки й техніки як ідеології. Науково-технічне знання як інструмент влади. Ідеологія як міфологія та система концептів. Дискурс сили та дискурс справедливості. Типи дискурсу сили за Р. Бартом.

Людина маси та людина унікальна: проблема індивідуації. Ф. Ніцше про надлюдину та людину маси: надто людське як масове. «Я», Інший, Інакший: проблема діалогу. Маса та влада у світлі антропології Е. Канетті. Принцип «соціального перетворення». Х. Ортега-і-Гассет про розподілення «еліти» та «маси». Маса як основний політичний феномен ХХ ст. «Масове суспільство» як наслідок загальної дезорієнтації суспільства. «Маса» як суб’єкт культури. Міфологізм масової культури. Активізація «усередненої людини». Головні особливості «людини-маси» як певного культурно-антропологічного типу. Критичні та апологетичні концепції масової культури.

Дисциплінарні простори культури. Реконструкція історії у світлі критики розуму. Місто як специфічний простір формування людини. Сакральна, моральна та політична топографія. Ідея та образ тіла в полі влади. Агора, храм, ринок. Ґетто: спроба компромісу страху перед іншим та економічного інтересу. Простори репресії та їх перехрещення з гуманними та моральними просторами. Мікро- та макрофізика влади за М. Фуко.

Феномен колективного тіла. Колективне тіло як запорука становлення нації. Простори індивідуальності. В. Беньямін та А. Токвіль про ізольованого індивіда. Принцип дистанції. Публіка як новітня форма соціалізації. Нові моральні місця. Буржуазна сім’я як дисциплінарний простір. Постсучасні тлумачення зв’язку міста та тіла. Специфіка мультікультурних міст.

Сучасні засоби масової комунікації та особливості зміни людської свідомості за їх допомогою. Медійні методи формування свідомості. Міфи масової комунікації. Філософсько-антропологічні аспекти телематики та комп’юникації. Аналоги психопатологій та технологій. Нові психичні хвороби, пов’язані з поширенням психотехнологій. Масова комунікація у світлі системної теорії суспільної еволюції Н. Лумана. Засоби як повідомлення та роль людини у формуванні їх специфіки за М. МакЛюеном. Феномен самодостатності комунікації: антропологічні аспекти. Інтерсуб’єктивність та інтертекстуальність. Внутрішня соціальність індивідуальної свідомості. Теза про «взаємозалежність перспектив». Гетерогенність свідомості та текстуальна гетерогенність. Спілкування як «спілкування дискурсів»: проблема особистістного висловлювання. Багатоособистісність та трансперсональність.