Тема 4 Людина як творець та витвір культури

Взаємозв’язок антропогенезу та культурогенезу. Генно-культурна еволюція. Феномен коеволюції. Головні гіпотези походження людини. Трудова теорія антропосоціогенеза та її критика. Діяльностний підхід до антропо- та культурогенеза. Роль знарядь праці у формуванні людини. Людина як невдатне створення: еволюційні аспекти теорії А. Гелена.

Психоаналітичне тлумачення проблеми походження людини. Тотем і табу як фактори антропогенезу. Амбівалентність психіки як сутнісна ознака людини. Совість та свідомість: поняття гріха в культурі. Спроба поєднання психоаналітичної та трудової теорій походження людини. Проблема «незручності культури». Розкриття руйнівних потенцій людини в культурі. Анатомія людської деструктивності за Е. Фромом.

Гра як засада формування людини та ігровий характер культури. Багатоманітність версій ігрової концепції культури. Ігри тварин та людські ігри: спільне та відмінне. Змістовна та смислова функції гри. Символічний характер ігрової діяльності. Асиміляція гри сакральною сферою. Практична безцільність гри як засада появи духовної культури.

Людина як символічна істота. Віталізм та філософія символічних форм. Сигнали та символи. Культура як процес послідовного самозвільнення людини. Спроба створення цілісного погляду на символічні форми людського буття. Символічне як «узагальнений інший». Е. Канетті про здатність людини до перетворення як фактор еволюції. Передчуття, перекинення та перетворення. Фігура та маска як кінцеві продукти перетворення. Зворотне перетворення та заборона на перетворення. Значення спроможності людини до створення мережі неінстинктуальних зв’язків. Символізація як спроба подолання людської недостатності.

Архетиповість культурного несвідомого. Антропологічні міфи. Людина всередині міфології. Людинознавчий потенціал міфології. Міфологія як інтуїтивна антропологія. Традиційні уявлення про людину та відкриття новітньої фізики. Злитність природного, людського та божественного в найдавнішій міфології. Її антропоморфізм. Взаємозв’язок питань про походження світу та походження людини. Міф про «розчиненість» першолюдини в космосі. Образ першолюдини як відображення переходу від єдиної цілісності до множинної розчленованості. Епічний герой як архетип людини. Героїчний шлях як символ внутрішнього розвитку людини. Міфологія смерті й відродження та трансформація людської свідомості. Самобутність національних міфологічних підходів до сутності людини. Від космології до філософської антропології. Християнська культурна антропологія. Людина як спеція. Ренесансний антропоцентризм як культурне явище.

Інкарнат антропоморфізму в культурі. Людина як інтеграл культурної «плюралії». Культура як динамічна вселюдина. Феномен втілення культури в одній особистості. Культурне значення геніїв. Геній та талант. Проблематичність реалізації творчого потенціалу людини. Протофеномени, що визначають смисл культурної творчості. Від природності до універсальності. Універсальність як запорука антиномії інтуїція–дискурсія. Культурні прояви цієї антиномії. Від антиномічного до неможливого. Неможливість та бесперечність «довершеного індивіда».