Тема 9 Доля гуманістичних цінностей в сучасній культурі

Модерна переоцінка цінностей. Індивідуалізм як передумова переоцінки цінностей. «Цінність життя» та «сенс життя». Переоцінка цінностей як переоцінка поняття «цінність». Психологія проти метафізики. Соціальна обумовленість потреби в істині. Людина як істота, що оцінює. Культ культури. Справедливість як міра. Справедливість та милість. Поняття ressentiment. Відносність права. Активність та реактивність як цінності. Негативні аспекти справедливості. Критика пам’яті як засади справедливості. Значення обіцянки в політиці та культурі. Політика як засіб культури. Фундаментальні антропологічні підвалини політики та права.

Феноменологічна установка на буття як цінність. Духовне життя як антропологічна константа. Філософія переживання. Пересічність трансцендентального філософа: рефлексія проти пафосу. Меланхолія як наслідок рефлексії. Творчість як сурогат життя. Переживання та реальність. Негативні сторони орієнтації на переживання. Пошук середнього шляху між раціональною наукою та метафізичним світоглядом. Проблема розрізнення пізнавального та ціннісного. Етична думка про об’єктивність цінностей. Особливості етичного та естетичного вибору. Специфіка ціннісного висловлювання. Формальна етика та динаміка дії. Шелерівська критика «формально-логічного» тлумачення апріоризму. Етичне апріорі: Я як носій цінностей. Диференціація морального пізнання, жаги та етики. Світ цінностей та світ значень. Сучасне розрізнення буття та цінностей. Особливий порядок царства цінностей.

Чесність та справедливість. Теорія справедливості Д. Роулза. Почуття справедливості як двигун розвитку держави та права. Об’єкт та суб’єкт справедливості. Взаємодоповнення утилітаризму та обов’язку. Рівність як вихідний стан справедливості. Філософсько-антропологічний зміст поняття «чесність». Честь та чесність. Справедливість як форма морального визнання. Проблема дискурсу про справедливість. Протистояння права та моралі. Поєднання морального визнання та інших типів «абсолютної дії» в межах комунікативної парадигми. Сила закону та справедливість як об’єктивність. «Дух закону». Справедливість як вища цінність. Безпідставність справедливості. Нігілізм дискурсу справедливості. Втілення справедливості. Справедливість та позитивна дія. Переваги та вади спроб теоретичного осмислення справедливості. Можливості деконструкції при обговоренні справедливості. Ототожнення справедливості та деконструкції. Деконструкція питання про справедливість. Децентрація та гетерогенність як засади гнучкого уявлення про справедливість. Межовість справедливості. Деконструкція як варіант переоцінки цінностей. Проблема адресації справедливості. Деструкція та деконструкція.

Філософія відповідальності. Антропологічний зміст категорії «відповідальність». Проблема відповідальності та проблема життєвого вибору. Духовно-особистісний вимір відповідальності. Дифузність відповідальності особистості. Дискурсивний принцип відповідальності. Відповідальність, толерантність та ризик. «Ековідповідальність». Відповідальність як глобальна проблема виживання людини. Індивідуальна свобода та відповідальність у світлі теорії можливих світів. Відповідальність у гіперреальності. Відповідальність та вітчизняна ментальність.