Тема 6 Філософські аспекти людської сексуальності

Людина як еротична істота. Культуротворчий потенціал енергії еротичного почуття. Раціональний об’єктивізований дискурс про секс та специфіка цього дискурсу. Диспозитив сексуальності за М. Фуко: еротична жага та жага пізнання. Секс та сексуальність. Синтез фігур насолоди, пізнання та влади. Іномовлення, натяк та кодифікуюча мова. Scientia sexualis vs. ars erotica: вербалізація проти переживання. Секс як відкрита суспільна проблема. «Ортопедія» інфантильної сексуальності. Роль психіатрії у розвитку дискурсу про сексуальність. Узурпація правом визначення сексуальної норми та патології. Поняття периферійної сексуальності. Медицина як система керування сексуальністю. Наука про секс як засада маніпулювання особистістю. Контроль за насолодою як підвалина влади. Чинники зацікавленості влади в парадоксальних формах насолоди. Визнання та знання. Раціональність та карні інституції. Розвиненість сексуальної дискурсивності як механізм цивілізації.

Філософсько-культурологічні аспекти психоаналізу. Психоаналіз та сповідь: спільне та відмінне. Сексуальна та творча діяльність. Сублімація як культурний фактор. Сексуальність як продукт тілесного та душевного. Структура сексуального потягу. Розрізнення статевого потягу та сексуальності. Стадії розвитку сексуальності та стадії розвитку культури: проблематичність ототожнення. Чоловічий протест як засада активності. Сексуальність та колективне несвідоме. Оргазмена та природно-соціальна сутність людини за В. Райхом. Оргон як життєва енергія.

Сексуальна перверсивність як філософська проблема. Критика «медицинофікації». Перверсія та піднесена ідеологія. В. Розанов про перверзивність духу християнства. Генеза збочення за Г. Саксом. Культурне значення певних форм збочення. Соціальні передумови поширення перверсій. Філософсько-антропологічне значення ідеї андрогінії. Природа андрогіна за Платоном. Андрогін та ерот. Проблема андрогінії в західноєвропейській філософії. Російська релігійно-філософська думка про «цілу» людину. Роль андрогінізації у становленні боголюдства. Проблема сублімації любові. Значення образу Софії у філософії. Софійність російської релігійно-філософської думки.

Постструктуралістська критика психоаналізу. Емансипація від натуралістичних понять. Шизоаналітична думка про взаємовідносини сексуальності та культури. Гра та сексуальність. Маленька дівчинка як уособлення постсучасної людини за Ж. Дельозом. Метафізичний та сексуальний контексти поняття поверхні. «Ню» й «травесті» у повторенні та розрізненні. Традиційна сексуальність в контексті деконструкції. Критика логоцентризму як фалоцентризму. Деконструкція чоловічого/жіночого як базової аксіологічної опозиції. Філософське тлумачення понять «фалос» та «гімен». Сексуальні конотації поняття сhora. Принципова фемінність письма.

Гендерна антропологія. Гендерні дослідження як один із провідних напрямків культурних досліджень. Феміністська антропологія. Поняття жіночої культури. Культурне значення концепції «другої статі». Критика сексизму в культурі. Діалектика статі С. Файєрстоун. Текстова структура фемінності. Історія жіночого як історія сексуальності. Теорія суб’єктивності: символічне у формуванні гендерної ідентичності. Філософське значення теорії М. Кляйн. Філософія радикального фемінізму. Антропологічні засади постфемінізму.