- •Розділ і Мета та завдання курсу
- •Розділ іі Загальна схема та структура курсу
- •Розділ ііі
- •Зміст лекційної частини
- •Вступ: предмет та основні проблеми курсу «філософська антропологія»
- •Тема 2 Огляд основних теорій людини («широкий» підхід)
- •Тема 3 Філософська антропологія як специфічний напрямок в історії філософії
- •Тема 4 Людина як творець та витвір культури
- •Тема 5 Дуальність природи людини
- •Тема 6 Філософські аспекти людської сексуальності
- •Тема 7 Філософська антропологія розуму
- •Тема 8 Соціальні аспекти філософської антропології
- •Тема 9 Доля гуманістичних цінностей в сучасній культурі
- •Тема 10 Людина майбутнього: футурологія та філософська антропологія
- •Розділ іv
- •Зміст семінарських занять
- •Заняття 1
- •Роль та значення людини як суб’єкта та об’єкта творчості
- •Заняття 2 Поняття тілесності в філософії
- •Заняття 3 Метафізика любові Кохання як філософська проблема
- •Заняття 4 Свідомість людини та її межі
- •Заняття 5 Влада та проблема тотального політичного відчуження
- •Заняття 6 Образ-концепт надлюдини: історія та сучасність
- •Заняття 7 Екологія, екологічні проблеми та розвиток людства
- •Заняття 8 Танатологія: філософсько-антропологічні підходи до проблеми смерті та безсмертя
- •Розділ V Завдання та вправи
- •Розділ VI Зміст самостійної міст самостійної роботи студентів
- •Розділ VII Контрольні питання з курсу «Філософська антропологія»
- •Розділ VIII Контрольні питання для студентів дистанційної форми навчання:
- •Розділ IX Списки основної та додаткової літератури
Розділ ііі
Зміст лекційної частини
Тема 1
Вступ: предмет та основні проблеми курсу «філософська антропологія»
Предмет курсу, його мета, завдання та структура. Філософська антропологія як область філософського знання про інваріантні (загальнолюдські) усталені природні й соціокультурні властивості людини та культурну мінливість цих властивостей. Філософська антропологія як спосіб розгляду та вирішення філософських проблем у їх «людському вимірі», оцінки значущості людини. Філософська антропологія як цілісний образ людини та зберігання «меж та границь» цього образу в безмежності буття та досконалості.
Місце філософської антропології в системі філософського знання відносно онтології, гносеології, соціальної філософії, етики, естетики. Міждисциплінарні зв’язки філософської антропології з біологією, антропологією та етнографією й культурологією. Антропологія та філософія. Відношення філософської антропології до конкретних наук про людину (психології, антропології та ін.). Структура філософсько-антропологічного знання: засади філософської антропології, соціально-історична, структурна, культурна та педагогічна антропології як «гілки» загального знання про людину. Методи пізнання людини та методологічні принципи «людинознавства».
Пошук «людського виміру» традиційних філософських проблем та тенденція до гуманізації сучасного філософського мислення. Специфіка філософського підходу до вивчення людини. Людина в її відношенні до світу як стрижнева проблема філософії. Спроби визначення людини. Багатоманітність підходів до сутності людини. Основні чинники цієї багатоманітності. Багатоманітність визначень як відображення багатоманітності людського буття та багатогранності образу людини. Образ людини в певному типі культури. Еволюція визначень людини в різних типах культури, зміна парадигм – тенденція «від об’єктності до суб’єктності» людини, пошук цілісності людського образу. Людина як множинна, суперечлива цілісність.
Основні поняття філософської антропології. Фундаментальні антропологічні категорії: вчинок та подія. Розрізнення поезії та практики. Вчинок як самовизначення людини. Людина та світ. Проблема місця людини в світі. Людина як «мікрокосм». Варіанти вирішення проблеми співвідношення «мікро» та «макрокосму». Людина як об’єкт та суб’єкт цього співвідношення. «Людські виміри» буття світу. Форми буття людини в світі. Персоніфікація буття. Індивід, індивідуальність, особистість, суб’єкт, людина: визначення, розрізнення та порівняння. Людина та час. Сприйняття часу людиною. Людина в історії. Простір людського буття як осередок мешкання та розвитку. Поняття «культурного простору». Антропологічне значення категорії простору в сучасній філософії.
Новітні проблеми філософської антропології. Зростання невідповідності рівня та обсягу людського знання про зовнішній світ та про саму людину. Можливості подолання цієї диспропорції. Людина як суб’єкт та об’єкт новітньої кризи. Пошук моделей розвитку людини та шляхів вирішення протиріч у стратегії виживання. Місце наук про людину та власне філософської антропології у вирішенні цих проблем.