Показники ефективності роботи підприємства

В умовах ринкової економіки значно підвищуються вимоги до ефективності роботи підприємств. Неефективне під­приємство неминуче потерпить банкрутство. Великим лихом адміністративно-командної економіки було те, що роками Існували не тільки малоефективні підприємства, а й просто нерентабельні, збиткові. Існували вони за рахунок тих підприємств, які добре працювали.

Ефективність підприємств вимірюється системою показників. Маса прибутку і валового доходу характеризує розмір ефекту підприємства. Які ж головні шляхи збільшення цього ефекту? Це зростання випуску продукції, поліпшення її якості, краще ви­користання ресурсів.

Важливе значення має показник зростання випуску продукції. Економічно обгрунтована ціна, яка виникла внаслідок сприятли­вого співвідношення попиту і пропозиції, вигідних витрат виробництва і обігу, передбачає, що підприємство, яке нормально пра­цює, має нормальний прибуток. Цей прибуток забезпечує успіш­ний розвиток підприємства. Отже, чим більше виробляється про­дукції, тим більша маса прибутку.

278

Продукція більш високої якості має, як правило, і більш ви­соку ціну на ринку. Поліпшення якісних характеристик продукції забезпечує зростання валового доходу і прибутку підприємства.

Великі резерви зростання ефективності підприємств закладені у поліпшенні використання ресурсів. Зниження витрат сировини, палива, енергетичних ресурсів у розрахунку на одиницю про­дукції, тобто зниження питомої матеріало- і енергоємності, призводить до зниження витрат виробництва і зростання при­бутку:

Досягнення високих кінцевих результатів при використанні меншої кількості працівників, а також меншого обсягу основних фондів, збільшує частку прибутку, що залишається у розпоряджен­ні підприємства.

Для оцінки рівня ефективності роботи підприємства одержаний ним результат (валовий доход або прибуток) порівнюють а ви­тратами або використаними ресурсами.

З іставлення прибутку і витрат показує рентабельність або норму рентабельності. Є два варіанти визначення норми рента­бельності. Це відношення прибутку до поточних витрат—витрат підприємств (собівартості) або до авансованих вкладень (основ­них виробничих фондів і оборотних засобів). Обидва ці виміри пов'язані між собою через показник швидкості обороту авансова­них вкладень.

де Р—прибуток; Р’₁ , Р'₂— перший і другий варіанти норми рен­табельності; Фв, Фа — фонди використані і авансовані.

Враховуючи, що (ф^в / ф^а) = n (число оборотів авансованих фондів зa певний період), маємо:

Р'₂ = Р’₁ * n

При одному обороті авансованих фондів протягом року норми рентабельності, обчислені обома способами, збігаються. Якщо час обороту перевищує рік, то норма рентабельності, обчислена за авансованими фондами, буде меншою, ніж норма рентабельності за поточними витратами. При кількох оборотах на рік норма рен­табельності за фондами перевищить норму рентабельності за поточними витратами.

Якщо взяти прибуток на одиницю продукції як різницю між ціною на неї Ц і собівартістю С, позначити обсяг продукції як П, вартість основних виробничих фондів. Ф_осн., а матеріальних обо-

279

ротних фондів Ф_об, то розгорнута формула норми рентабельності Р' матиме такий вигляд:

Рівень рентабельності прямо пропорційний обсягу виробленої продукції та обернено пропорційний вартості використаних фондів і оборотних засобів. У зв'язку з цим рентабельність є інтеграль­ним показником ефективності роботи підприємства. Зростання рентабельності відповідає інтересам як підприємства, так і су­спільства в цілому.

Рівень роботи підприємства характеризують також показники використання робочої сили, засобів праці та матеріальних ресур­сів (сировини, матеріалів, палива тощо).

Ефективність виробничої діяльності працівників характеризує продуктивність праці й визначається кількістю часу, витраченого на виготовлення одиниці продукції або кількістю продукції, що вироблена за одиницю часу.

Ефективність використання основних виробничих фондів по­казують такі показники, як фондоємність і фондовіддача.

Фондоємність — це вартість основних виробничих фондів з роз­рахунку на 1 крб. виробленої продукції.

Фондовіддача—це обсяг продукції, що припадає на 1 крб. діючих основних виробничих фондів.

П оказником використання оборотних фондів є матеріалоєм­ність продукції. У масштабі підприємства цей показник визнача­ють як відношення вартості спожитих оборотних фондів А під­приємства до вартості виробленої продукції П.

Зниження матеріалоємності продукції дає можливість уникну­ти надто великих капітальних вкладень на виробництво енергії та сировини. А це для України має виключно важливе значення.