- •Молекулярна фізика і термодинаміка
- •1 Молекулярно-кінетичний і термодинамічний підходи (методи) при вивченні речовини
- •2 Ідеальний газ. Рівняння Менделєєва-Клапейрона. Ізопроцеси в газах
- •Розв’язок:
- •3 Основне рівняння мкт
- •4 Ступінь вільності молекул. Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності. Енергія складної молекули
- •5 Теплоємність. Види теплоємності
- •6 Перший закон (начало) термодинаміки. Вічний двигун першого роду
- •7 Елементарна теорія теплоємності ідеального газу
- •8 Робота при ізопроцесах
- •9 Розподіл молекул Максвела
- •10 Розподіл молекул в потенціальному полі. Розподіл Больцмана
- •11 Види кінетичних явищ. Явища дифузії, в’язкості (внутрішнє тертя), теплопровідності
- •12 Оборотні і необоротні процеси. Цикли. Теплові двигуни. Ккд теплових машин
- •13 Цикл Карно та його ккд. Холодильні машини
- •Розв’язок:
- •14 Другий закон термодинаміки та його статистичний зміст
- •15 Ентропія та вільна енергія як однозначні функції стану системи
- •Розв’язок:
- •Загальна зміна ентропії
- •16 Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •17 Зрідження газів та застосування зрідженних газів
- •17.1 Метод Пікте
- •17.2 Турбодетандерний метод
- •17.3 Метод зрідження газів, що базується на ефекті Джоуля-Томсона
- •Розв’язок:
- •18 Фази. Фазові перетворення
- •18.1 Означення фази. Агрегатні стани речовини. Рівновага фаз
- •18.2 Рівняння Клапейрона-Клаузіуса
- •18.3 Поверхневий натяг. Формула Лапласа. Надплинність
- •Розв’язок:
- •18.4 Дальній та ближній порядок
- •18.5 Типи кристалічних граток. Моно- і полікристали
- •18.6 Теплове розширення твердих тіл
- •18.7 Теплоємність твердих тіл. Закон Дюлонга і Пті
- •Програмні питання
Розв’язок:
1) Розглянемо на різних ізотермах два стани – А і В, яким відповідає однаковий об’єм V і запишемо рівняння Менделєєва-Клапейрона для цих станів:
а) ,
б) .
2) Розділивши почленно рівняння (а) на (б), отримаємо:
.
3) Поскільки p1<p2, то 2<1. Значить, ізотерма 2 відповідає газу, що має меншу молярну масу.
Ізотерма виражається формулою
.
Значить, чим більше ця константа, тим дальше від початку координат pV вона розташована. А її величина має різні значення при різних m, , Т.
3 Основне рівняння мкт
Це рівняння зв’язує макро- і мікропараметри газу, тобто тиск і середню енергію молекул, або температуру і середню енергію молекул.
Розглянемо дію молекул, що знаходяться всередині куба, на його стінку.
За другим законом Ньютона:
1) ;
2) Кількість молекул, що передають свій імпульс стінці площею S за час t при ударі:
.
3) Зміна імпульсу однієї молекули:
.
4) Зміна імпульсу N молекул:
.
5) Із 2-ї та 4-ї формул:
.
Оскільки:
6) ;
7) .
Після підстановки отримаємо:
8) ;
9) .
- основне рівняння МКТ.
- рівняння стану ідеального газу.
-
зв’язок між середньою кінетичною енергією молекули і температурою.
Температура є мірою середньої кінетичної енергії молекул речовини і характеризує ступінь нагрітості тіла.
Якщо молекули складаються з декількох атомів, їх середня енергія враховує не лише поступальний рух, але і обертовий та (в деяких випадках) коливний рух молекул.
4 Ступінь вільності молекул. Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності. Енергія складної молекули
Ступінь вільності – кількість незалежних координат, за допомогою яких можна задати положення молекул.
Матеріальна точка має 3 ступеня вільності, тобто 3 координати задають її положення в просторі (і=3). Абсолютно тверде тіло має 6 ступенів вільності. Відповідно для:
одноатомної молекули – і = 3;
двохатомної молекули – і = 5;
трьохатомної молекули – і = 6.
Система із N матеріальних точок, між якими відсутні жорсткі зв’язки, має 3N ступенів вільності.
В статистиці доводиться, що на кожен ступінь вільності, внаслідок їх рівноцінності, припадає енергія
.
Це - закон рівномірного розподілу енергії по ступенях вільносіті.
- для багатоатомної молекули ( із всієї енергії припадає на енергію поступального руху).
5 Теплоємність. Види теплоємності
Внутрішня енергія газу U складається з енергії молекул, що входять до складу цього газу.
Для N молекул:
.
Для одного кіломоля газу, в якому NA молекул:
(R=kNA).
Внутрішня енергія тіла може збільшуватися за рахунок виконання над ним роботи, або шляхом теплопередачі. При теплопередачі робота виконується на мікрорівні, шляхом обміну енергіями окремих молекул, і не пов’язана з переміщенням зовнішніх тіл.
Кількість енергії, що передається тілу шляхом теплопередачі, називається кількістю теплоти.
Кількість теплоти, яка необхідна для зміни температури тіла на один градус (Кельвін), називається теплоємністю тіла.
,
де Q - елементарна кількість теплоти, надана тілу, T - відповідна зміна температури.
Питомою теплоємністю називається кількість теплоти, яку необхідно надати одиниці маси тіла, щоб змінити її температуру на один градус (К).
,
[c]=Дж/(кгК).
Молярною теплоємністю називається кількість теплоти, необхідна для нагрівання одного кіломоля, або одного моля речовини на один градус (К)
.
В залежності від умов теплопередачі, кількість теплоти, необхідна для нагрівання тіла на 1 К, відрізняється, тому розрізняють теплоємність при сталому тиску (cp) і теплоємність при сталому об’ємі (cV).
Для ідеального газу
тобто cp>cV (доведення цього дано далі).