МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

НН ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ

ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ КУЛЬТУРИ

Навчальна програма

Черкаси – 2010

УДК

ББК

Історія та теорія зарубіжної культури: Програма навчальної дисципліни /Розробник: О.А.Пушонкова; Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси: Вид. від. Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 2010 рік. - 20 с.

ISBN

Розробники:

О.А.Пушонкова, канд. філос. наук, ст.викл. каф.філософії.

Рецензенти:

Панченко В.І., доктор філософських наук, професор, зав. каф. етики, естетики та культурології КНУ ім. Т.Шевченка

Кулешов О.В., канд. філ. наук, доцент каф. філософії ЧДТУ

Затверджено Вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 1 від 30 серпня 2010 року)

© Черкаський національний університет, 2010

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ КУЛЬТУРИ»

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс: Підготовка (бакалаврів, магістрів, підвищення кваліфікації)	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів Національних : 2, 25 ECTS: 3, 38 Модуль: 1 Змістових модулів:3 Загальна кількість годин: 135 Тижневих годин: 4	Шифр та назва напряму 6.020301 – філософія Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр	Обов’язковий Рік підготовки: семестр: 2 Лекції 28 Семінари (практичні): 26 Лабораторні заняття: немає Самостійна робота: 81 Індивідуальна робота Вид підсумкового контролю: екзамен

Мета та завдання вивчення дисципліни

Однією з головних умов становлення державності України є її входження у світ сучасних культурних надбань. Адже саме сфера культурних знань сприяє формуванню у особистості широкого світобачення, орієнтованого на загальнолюдські гуманістичні цінності. Культура відіграє все більшу роль у формуванні та зміцненні громадянського суспільства, поглибленні демократизації, розвитку творчих здібностей людини.

Останні роки поглиблюється інтерес до культурологічної проблематики, який значно активізувався у зв’язку з введенням у навчальних закладах курсів історії світової та вітчизняної культури. Курс історії та теорії культури дає можливість не тільки прилучити студентську молодь до скарбниці мудрості й досвіду, надбаних людством протягом тисячоліть, а й сформувати навички для виявлення закономірностей культурно-історичного процесу та його особливостей на різних етапах, удосконалити системне мислення студентів, сприяти створенню багатовимірної особистісної картини світи і розвиненої професійної культури.

Вивчення курсу має за мету висвітлити фундаментальні досягнення світової культури, розкрити єдність і різноманітність культур світу, показати значимість культури в життєдіяльності людини і соціальних груп, її роль у творчості та вдосконаленні особистості, гуманізації суспільних відносин.

Програма курсу передбачає висвітлення історії і теорії зарубіжної культури з найдавніших часів до сьогодення. В основу програми покладено концепцію взаємозв’язку та взаємодії культур, основою якої є діалог ціннісних систем із визначеними національними та історичними картинами світу.

Курс історії та теорії зарубіжної культури дає можливість навчити студентів науково осмислювати культурні процеси, бачити і розуміти зв’язки та взаємну обумовленість між різними складниками культурної системи, розглядати різні типи культур в процесі їх історичного розвитку і співіснування, впливу на формування цивілізованого суспільства та окремої особистості,  толерантно ставитися до етнонаціональної та суспільної різноманітності культурних форм.

Опанувавши курс «Історія та теорія культури», студенти повинні знати основні методологічні підходи до вивчення світової культури, представлені у наукових дослідженнях; орієнтуватися в історичних типах культур і культурних регіонах; вміти використовувати джерела з історії культури для збагачення своїх знань, демонстрації власної думки і у порівняльних дослідженнях; самостійно поновлювати, систематизувати і застосовувати здобуті знання, вміння та навички у своїй професійній діяльності.

Змістовий модуль 1. Культура як об’єкт теоретичного аналізу Тема і. Культура як об’єкт теоретичного аналізу

Культура, історія культури, культурологія. Актуальність культурологічної проблематики у сучасному соціогуманітарному знанні. Взаємозв’язок історії, етнографії, етики, естетики, історії релігії, мистецтвознавства в системі культурологічного знання. Аспекти вивчення культури як суспільного явища. Поняття культури, його полісемантичність. Сфери прояву культури. Проблема розподілу матеріальної та духовної культури. Функціонування духовної культури в суспільстві. Діяльність як спосіб розвитку культури. Культура як історична категорія. Наступність в розвитку культури та культурні надбання. Завдання курсу історії та теорії зарубіжної культури.

Природа та культура. Специфіка культурної еволюції. Вплив природи та суспільства на людину як продукт біологічної та культурної еволюції. Єдність космічної, біологічної та культурної еволюції. Расова, етнічна, національна, культурна, соціально-економічна різноманітність людства і його єдність як біологічного виду. Вирішальне значення культурної еволюції в становленні сутності людини. Культура як носій видової інформації, як соціальний зв’язок поколінь і критерій прогресивного розвитку людства. Соціальний прогрес і специфіка культурної еволюції. Вплив культурної еволюції на біологічну еволюцію: в період збирання, полювання, землеробства, промислового поступу та НТП. Протиріччя між біологічною та культурною еволюцією.

Варіативність історичного процесу. Поняття культурної епохи. Основні етапи історичної еволюції культури. Культурно-історична типологізація. Принципи класифікації культурної еволюції. Ранні форми культури. Культурно-етнічна класифікація народів світу.

Багатоманітність та єдність світової культури. Методологічні основи регіональної класифікації зарубіжної культури. Поняття культурного регіону. Культурне надбання та культурна наступність. Поняття культурної самобутності. Культурні регіони та їх кордони. Взаємодія та взаємовпливи культурних регіонів: синтез, симбіоз, зближення, конфронтація.

Методологія дослідження культур. Синхронний і діахронічний зрізи існування культури. Системно-структурний, структурно-функціональний та культурно-історичний аспекти дослідження культур. Філософський, аксіологічний, семіотичний, інформаційний, соціологічний, психологічний, системно-структурний, мистецтвознавчий методи дослідження культур. Порівняльно-історичний, типологізації, реконструктивний, польових досліджень – методи дослідження культур.

Сучасна типологія світової культури. Типи культур. Основні напрямки світової культурологічної думки. Й.Г. Гердер, Дж. Віко – основоположники культурологічної думки. Еволюціонізм (Е.Тайлор, Г.Спенсер, Л.Морган). Дифузіонізм (Ф. Ратцель, Фробеніус, Гребнер). Соціологічний підхід до розгляду культури Е.Дюркгейма. Концепція первісного мислення Л.Леві-Брюля. Функціональний підхід до історії культури Б. Малиновського і А. Радкліф-Брауна. Американська школа культурології (Ф. Боас, А.Крьобер, М.Хесковиц). Структуралізм К.Леві-Строса. Неоеволюціонізм Л.Уайта. Концепції локальних цивілізацій (М.Данилевського, О.Шпенглера, А.Тойнбі). Філософсько-історична концепція культури К.Ясперса. Розвиток психологічної антропології (З.Фрейд, К.-Г.Юнг, Р.Бенедікт, М.Мід, Е.Фром). Моралістичні напрямки в культурології (А. Швейцер, Т. Манн, Г. Гессе). Культура як етап розвитку людської природи в концепції Тейяра де Шардена. Критика аксіологічних концепцій культурного процесу Кіплінга та Габіно. Концепції кризи сучасної культури (Г.Маркузе, Т.Адорно, Ортега-і-Гассет). Теологічні концепції розвитку культури (Марітен, М.Бердяєв, П.Флоренський, Тілліх).

Структурні елементи культури. Культура та економіка. Зміст економічної культури, її структура та тенденції розвитку. Політична культура: традиції та новації. Політична культура та політична свідомість. Зміст та тенденції розвитку політичної культури. Правова культура. Право, правосвідомість та правова культура. Структура правової культури. Правова культура особистості. Мораль та культура поведінки. Етика та мораль. Моральний прогрес в світі культури людських відносин. Культура поведінки та професійна етика. Естетика в контексті культурології. Релігія в системі культури. Філософська культура як основа світогляду та діяльності. Культура мислення.