5. Розрахунок лінії машинного доїння корів

5.1. Вибір (розробка) технологічної схеми доїння, обґрунтування вибору

Залежно від способу утримання корів, їх продуктивності, розмірів ферми та екологічних особливостей господарства для кожної ферми вибирають відповідну технологію та організаційну схему машинного доїння, а на їх основі - доїльне обладнання певного типу.

У господарствах України експлуатуються наступні установки для доїння корів:

• у стійлах із збиранням молока в переносні відра (АД-100А, АД-100Б, ДАС‑2Б, ДАС-2В), а також із транспортуванням молока загальним молокопроводом у молочне відділення (АДМ-8А);

• у залах в індивідуальних (УДТ-8, УДА-8А “Тандем-автомат”) та групових (УДЕ-8А, УДА-16 “Ялинка-автомат”) станках;

• на пасовищах і в літніх таборах (пересувні УДС-3А, УДС-ЗБ,УДЛ-12).

Ці доїльні установки уніфіковані між собою, що створює певну зручність їх монтажу та експлуатації.

Уніфікованим елементом будь-якої доїльної машини є вакуумна установка. Крім того, доїльні установки з молокопроводом (АДМ-8А, УДТ-6, УДЕ-8А) мають уніфіковані дозатори АДМ-52.000 та лічильники молока УЗМ-1, а також молокозбірник АДМ-24.000. Всі автоматизовані доїльні установки обладнані маніпуляторами доїння МД-Ф-1.

Якщо спосіб утримання прив'язний, стійлово-пасовищний або стійлово-табірний, віддають перевагу доїнню корів у стійлах, за таких умов молоко збирається у переносні відра або молокопровід й за допомогою останнього транспортується на первинну обробку і тимчасове зберігання. При цьому способі доїння відсутні операції переміщення корів до місць доїння, більше уваги можна приділити індивідуальному догляду за тваринами.

Доїння молока в переносні відра дозволяє мати найпростіший набір технічних засобів, але у цього варіанта найбільші затрати праці через ручні операції у переміщенні доїльних апаратів уздовж фронту доїння і транспортуванні молока до молочної. Технологія доїння у відра може бути рекомендована для нетипових приміщень, невеликих ферм із низьким рівнем механізації, а також у випадку надлишку трудових ресурсів.

Доїння в стійлах у молокопровід забезпечує поліпшення якості молока і підвищення продуктивності праці за рахунок відсутності ручних операцій на транспортування молока. Проте значна довжина молокопроводів потребує додаткових матеріальних витрат і ускладнення технічного обслуговування. Такий варіант застосовують на механізованих фермах, забудованих типовими приміщеннями з молочними відділеннями й обладнаних опаленням, вентиляцією та каналізацією.

Доїння на доїльних майданчиках і в залах найчастіше застосовують у безприв'язному способі утримання. Ця технологія придатна також у випадку використання автоматичних прив'язей-відв'язей. Особливістю даної технології доїння є обмежене переміщення оператора машинного доїння і рух тварин на доїння безперервним потоком або групами у рухомі чи стаціонарні групові або індивідуальні доїльні станки.

Доїння на доїльних майданчиках і в залах можна рекомендувати для великих молочнотоварних комплексів із потоковою технологією виробництва молока.

За такої технології відсутні операції з перенесення доїльних апаратів і транспортування молока. Раціональна організація праці і вузька спеціалізація, а застосування маніпуляторів – автоматизація процесу дозволяють досягти найвищої продуктивності праці оператора. У свою чергу, зростають витрати на формування однорідних технологічних груп корів і ускладнюється індивідуальний контроль за тваринами.

Використання доїльних установок із стаціонарними індивідуальними, послідовно розміщеними станками типу “Тандем” з боковим входом забезпечує організацію індивідуального доїння, що знижує вимоги до формування однорідних груп тварин.

Доїльні установки із станками типу “Ялинка” відрізняються від попередніх тим, що мають групові станки, розміщені по обидва боки траншеї. Станки обладнані вхідними і вихідними дверми, через які впускають і випускають тварин групами по 8 корів. Ця особливість висуває додаткові вимоги щодо формування однотипних груп тварин, але сприяє підвищенню продуктивності праці операторів доїння.

Під час доїння корів у доїльних залах і на майданчиках тварини знаходяться в доїльних станках (стаціонарних чи пересувних). Станки обладнані доїльними апаратами та іншими засобами для контролю і керування процесом доїння та обслуговування тварин. Така технологія забезпечує скорочення тривалості операцій завдяки їх механізації та автоматизації і підвищення якості виконання та спеціалізації праці операторів.

Сучасне доїльне обладнання складається з уніфікованих базових агрегатів (вакуумна установка, доїльна апаратура, очисники та охолодники молока, пристрій для циркуляційного промивання тощо). Рівень уніфікації установок для доїння корів у стійлах у загальний молокопровід з установками доїльних залів досягає 70….80 %. Відрізняються вони переважно за кількісним складом базових елементів, організацією процесу доїння, а, отже, й техніко-економічними показниками.

Уніфікація конструкторських рішень доїльного обладнання значно полегшує вирішення питань механізації доїння і підготовки персоналу, спрощує експлуатацію доїльного обладнання.

Ефективність використання доїльних установок значною мірою зумовлюється кратністю доїння корів та організацією праці доярок. Залежно від технології утримання корів доять двічі або тричі на добу. Досвід свідчить, що за умов дворазового доїння створюються кращі умови організації праці операторів. У цьому затрати праці на цей процес скорочуються майже на 30 % порівняно із триразовим доїнням.

На раціональний вибір варіанта доїння значний вплив має продуктивність корів та їх концентрація на фермі. Затрати (матеріальні, трудові, економічні), пов'язані з процесом доїння, формуються з двох складових. У першу чергу, це витрати на саме доїння корів і, крім того, на технічне обслуговування доїльної апаратури та молочного обладнання. Друга частина витрат суттєво зростає в міру технічного ускладнення доїльної установки. Тому технічно складне доїльне обладнання доцільно застосовувати в умовах високопродуктивного стада корів і при достатній їх кількості на кожну доїльну установку. На малопродуктивних фермах слід віддавати перевагу доїнню корів у стійлах у переносні відра. Для ефективного застосування доїльних установок з молокопроводом річна продуктивність корів повинна бути не менше 2800....3000 кг на одну голову, а для варіантів з автоматизованими конвеєрними доїльними лініями – 4500....6000 кг.

Технічна характеристика доїльних установок представлена в додатку.

Таким чином, на підставі варіанта завдання студент вибирає найбільш прийняту (оптимальну) для даного проекту технологічну схему машинного доїння корів.