3.5. Механізація видалення гною

Для вибору обладнання для видалення і утилізації гною необхідно визначити його добовий і річний вихід.

Підраховують добовий вихід гною G_доб (кг) на фермі по формулі

G_доб = m (q_k + q_с + q_п), (15)

де q_k - середньодобове виділення твердих екскрементів одною твариною, кг;

q_с - середньодобове виділення рідких екскрементів одною твариною, кг;

m - кількість тварин в статево-віковій групі (табл.3.1.1).

У літній період добовий вихід гною G'_доб на фермі менше і визначається за формулою (16):

G'_доб = К · G_доб. (16)

де К – коефіцієнт (К=0,4….0,5)

Річний вихід гною G_річ (т) визначають за формулою (17):

G_річ (G_доб + G'_доб ), (17)

де - тривалість зимового періоду (200 діб);

- тривалість літнього періоду (165 діб).

Згідно обраної технології утримання тварин обираємо тип і марку обладнання для видалення гною і транспортування його до гноєсховища.

Таблиця 3.5.1 - Середньодобове виділення екскрементів тваринами і необхідна кількість підстилки

Вид тварин	Тверді екскременти, кг	Рідкі екскременти, кг	Маса підстилки
			поддрібнена солома, кг	торф, кг	тирса, кг
Бики	30	10	5….6	7….8	4….5
Корови	35	20	4….5	6….8	3….4
Молодняк на відгодівлі віком, міс.:
До 4	5	2,5	5….6	7….8	5….6
4….6	10	4	5….6	7….8	5….6
6….12	14	12	3….5	4….6	5….6
Старше 12	20	7	3….5	4….6	4….5

Тривалість компостування гною складає від 1 до 6 місяців залежно від способу зберігання.

Знаючи добовий вихід гною на фермі від усього поголів'я і тривалість його зберігання, визначають площу гноєсховища (м ) за формулою (18):

(18)

де F_с - площа гноєсховища, м ;

h - висота укладання гною, h = 1,5….2,5 м;

G_доб - добовий вихід гною на фермі від усього поголів'я, кг;

Д _зб - тривалість зберігання гною у гноєсховищі, діб;

- густина гною, кг/м . Для підстилкового стійлового гною  = 400…800 кг/м³, для безпідстилкового = 900….1000 кг/м³

4. План ферми (загальні дані)

Ділянка для розміщення молочнотоварної ферми повинна бути розміщена нижче населеного пункту, водозабірних споруджень і вище ветеринарних приміщень і гноєсховища. Необхідно враховувати напрямок пануючих вітрів (від житлових будівель до комплексу), а також передбачати санітарно-захисну зону в розмірі не менше 300 м.

Крім того, вибираючи ділянку для ферми (комплексу) необхідно враховувати наступне:

• площу земельної ділянки для ферми (комплексу) розраховувати виходячи з норми площі – на одну корову 200 м²;

• виробничі і допоміжні приміщення повинні бути розміщені відповідно до прийнятої технології утримання, годівлі і доїння тварин;

• забезпечувати потоковість виробничого процесу з мінімальним переміщенням потоків корму, продукції і т.п.;

• об'єднання приміщень основного і допоміжного призначення повинні бути раціональними.

Наприклад, за умови безприв’язного утримання доїльний зал доцільно розташовувати в блоці з приміщеннями для утримання тварин чи між ними. Вигульно-кормові двори з твердим покриттям розміщати біля однієї із стін будинку для утримання худоби розміром з розрахунку 8 м² на одну корову.

Родильне відділення розміщується, як правило, в одному будинку з телятником.

За умови прив'язного утримання тварин розміщення будинків таке ж, але доїльний зал заміняється молочним відділенням. Біля корівників розміщують вигульні майданчики для тварин.

Блок побутових приміщень рекомендується розміщати разом з доїльним або молочним відділенням;

• протипожежні і санітарні розриви між будинками повинні відповідати нормативам;

• для великої рогатої худоби норма площі на одну тварину з прив'язним утриманням складає 8....10 м², з безприв’язним 5....6 м²; фронт годівлі залежить від віку тварин і складає 0,5....1 м.