Стратегії pr у міжнародних відносинах мають на меті:

• домовитись про пріоритети, проаналізувати майбутню аудиторію, визначити джерела інформації, яким довіряє міжнародне співтовариство, виявити засоби переконання і працювати у певному напрямку не перетинаючи напрямків діяльності конкурентів або союзників,

• визначити посередників і підготувати моніторингові тести, врахувати міжнародні процеси, суспільні явища, та інші зовнішні обставини, які безпосередньо не пов'язані з напрямком стратегії, але можуть вплинути на ефективність кампанії.

3. Чинники формування іміджу країни, та його роль у міжнародних зв'язках з громадськістю.

Public relations в міжнародних відносинах – це діяльність, що проводиться країною для створення позитивного образу в міжнародному співтоваристві. В міжнародних відносинах особлива роль належить створенню іміджу держави та іміджу її політичного лідера.

Імідж визначається як створення образу з певною метою, для відповідного реагування на нього. Імідж держави на міжнародній арені створюється за допомогою інформації про неї, яка надходить через офіційні і неофіційні канали. У стратегіях PR використовують для створення іміджу три основні засоби: пропаганду (пропаганда зовнішньої політики), паблісіті і рекламу.

Створенням іміджу займаються також засоби масової комунікації, які здатні впливати на міжнародне співтовариство і формувати потрібний образ і потрібне його сприйняття.

У pr технологіях визначено кілька типів іміджів, які можуть бути створені за допомогою pr-кампанії:

1) ідеологічний імідж – робиться ставка на ідею, а не на особистість, і саме ця ідея спрацьовує у ході PR-кампанії;

2) опозиційний імідж;

3) популістський імідж – будується на обіцянках, «заграваннях» з народними масами і на ідеях, які є привабливими але нездійсненними;

4) харизматичний імідж – спрямований на повернення до консервативних традицій, до прагнення зняти з себе відповідальність за певні процеси і уникнути вибору;

5) комерційний імідж, або «імідж на продаж» – професійне створення іміджу з урахування масової психології і використанням ЗМІ.

У 1936 році американська фірма «Уорнер і Суізі» розпочала рекламну кампанію, мета якої полягала в тому, щоб підкреслити могутність Америки та наголосити на значенні американського підприємництва для майбутнього держави, тим самим започаткувавши унікальний тип реклами - рекламу іміджу, а не продукції. Згодом даний напрямок набув різних назв - інституційна реклама, реклама іміджу, але найбільш часто його вживають як PR- реклама іміджу. Така реклама іміджу використовується у наступних випадках:

1. Злиття або роз’єднання. PR - реклама надає можливості поширення основних відомостей про новий бізнес або нову структуру, що утворилась в результаті злиття чи роз’єднання міжнародних компаній.

2. Кадрових змін.

3. Повідомлення про ресурси країни (організації).

4. Інформація про виробничі потужності та послуги тощо.

При цьому pr-реклама іміджу має відповідати декільком загальним вимогам: вона має бути зрозумілою, переконувати, бути чесною.

4. Міжнародні комунікації та міжнародна інформація в pr.

М

2

2

1

1

3

1

2

4

3

отиви міжнародного спілкування суб'єктів можуть не співпадати на початкових стадіях обміну думками. Так само можуть не співпадати і цілі спілкування кожної із сторін ділових переговорів (рис. 10.2)

3

10.2.а. Програми спілкування до обміну думками (1,2,3)

10.2.б. Під час спілкування програми (1,2,3) взаємодіють

10.3.в. В кінці обміну думками: 4 – спільна програма спілкування

Зближення мотивів і цілей поведінки партнерів - генеральний напрям оптимізації всього процесу спілкування, головна умова і база досягнення у результаті взаєморозуміння і вироблення конструктивних взаємоприйнятних результатів. У зближенні позицій співбесідників глибоке внутрішнє значення має спілкування. Ділове спілкування, зближуючи позиції співбесідників, будує тим самим доброзичливі і чесні відносини партнерів один з одним і з суспільством в цілому.

Потреба в здійсненні міжнародних комунікацій виникає в проблемній ситуації, опиняючись в якій, країна (людина) відчуває недолік власних знань (досвіду, уміння, навиків), щоб вирішити суперечність. Встановлення комунікацій відбувається з метою засвоєння міжнародного досвіду, користування ним, розробки заходів подолання загальних перешкод.

Програма здійснення міжнародних комунікацій наперед виробляється кожним учасником переговорів, ділової наради тощо (рис. 10.2.а). Проте в ході спілкування програми всіх учасників змінюються (рис. 10.2.б).

Спільна програма міжнародних комунікацій виникає як результат різностороннього обговорення точок зору, думок, оцінок тощо (рис. 10.2.в). Загальна програма, включаючи узгоджені думки сторін, служить в подальшому основою співпраці, базою вироблення взаємовигідних відносин.

Діалог - універсальна форма комунікації, модель всього процесу спілкування. Він зв'язує всі вислови в єдиний, створює емоційне і інтелектуальне поле спілкування. Зворотний зв'язок, тобто оперативний облік реакції сторін і корегування у зв'язку з цим власних дій, оптимізує, постійно удосконалює весь хід комунікативного процесу.

Функції міжнародних комунікативних зв’язків різноманітні і залежать від широкого кола практичних задач, вирішуваних в ході ділових переговорів, бесід, діалогу і т.д. Узагальнене угрупування функцій допускає виділення трьох їх різновидів:

1. Комунікативна функція реалізується як передача і прийом повідомлень, знань (від людини - до людини, від покоління - до покоління, від культури - до культури і т. д.).

2. Регулятивна функція "управляє" процесом спілкування людей, в ході якого уточнюються цілі, мотиви, орієнтири майбутньої спільної або індивідуальної діяльності. Ця функція постійно підтримує зворотний зв'язок.

3. Емоційно-психічна функція виявляється як створення комплексу відчуттів і психічних станів кожного співбесідника в ході встановлення чи налагодження комунікації.

Результати здійснення комунікативного зв’язку не належать тільки одному із співбесідників - в них концентруються взаємообумовлені спонуки учасників діалогу, які дозволяють:

- сформувати загальну свідомість, включити її в індивідуальну свідомість кожного з партнерів бесіди;

- змінити поведінку відповідно до свідомості, що змінилася;

- навчитися по-новому реагувати на нові обставини;

- засвоїти нову інформацію, нові знання і на цій основі виробити відповідні якості характеру, нові прийоми спілкування, міжособових відносин.

Різнорідність міжнародної аудиторії (її гетерогенність), тобто її міжгрупова природа, впливає на всі існуючі в суспільстві бар'єри і межі (етнічні, соціально-політичні, релігійні, освітні і ін.), що в сучасному світі не допустимо. Тому значенню інформаційних потоків і міжнародним PR необхідно постійно динамічно розвиватись.