2. Концепція соціальної відповідальності бізнесу, ділова репутація

Міжнародні корпорації здійснюють істотний на території і суспільства, у рам­ках яких вони реалізують економічну стратегію. Менеджери повинні розуміти соціальне значення своєї діяльності. Корпорації мають керуватися не тільки відповідно до набору прагматичних пра­вил, але й у рамках філософських понять, що визначають роль організації в суспільстві.

Під корпоративною соціальною відповідальністю розумі­ють добровільне прийняття обов'язків з дозволу соціальних про­блем економічним агентом. Ці обов'язки організація не зобов'я­зана виконувати відповідно до законодавства місця базування або відповідно до міжнародних договорів чи угод. Соціальна відповідальність знаходить свій прояв у:

- здійсненні благодійних акцій;

- розвитку соціальних програм різної спрямованості, призначених для задоволення потреб працівників і місцево­го співтовариства;

- додатковому інформуванні споживачів про якісні харак­теристики продукції, постачальників – про особливості технологічних процесів.

Вищою формою прояву соціальної відповідальності бізнесу с реалізація на практиці концепції управління, що передбачає:

- задоволення споживачів;

- задоволення потреб та інтересів працівників корпорації;

- охорону навколишнього середовища і відновлення ресурсів;

- посильну участь у вирішенні проблем безробіття і бідності;

- сприяння розвитку особистості.

Поняття «соціальна відповідальність бізнесу» виникло у XX ст. як результат складного і драматичного розвитку взаємовідносин між суспільством і бізнесом. Розвиток галузей масового виробництва і збуту, широке впровадження в процеси управління ідей Тейлора та Форда, пов'язаних з ефективною організацією великого бізнесу, і посилення поділу суспільства на найманих робітників і влас­ників, зростання класових протиріч призвело до виникнення і поширення в ділових колах концепції «служіння». В її основі стояв постулат про необхідність розширення цілей промислових структур і формуванні напрямів діяльності, не пов'язаних прямо і безпосередньо з одержанням прибутку. Дана кон­цепція заклала основи і стала основою парадигми соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством і наступними поколіннями.

Перші теоретичні положення теорії соціальної відповідаль­ності бізнесу розроблені в 30-40-х рр., а після Другої світової війни основні постулати її стали активно застосовуватися багатьма західними компаніями.

Можливість прояву етичної поведінки з боку багатьох міжна­родних корпорацій у другій пол. XX ст. викликана стабіль­ністю розвитку світової економіки, використанням досягнень науково-технічного прогресу, значним освітнім рівнем населен­ня, внеском релігії в досягнення суспільного консенсусу. Істотний вплив на формування соціальної відповідальності бізнесу має ООН. У структурі цієї організації департамент соціаль­ного розвитку і комісія соціального розвитку координують спец­іальні заходи, спрямовані на розвиток людських ресурсів. Вир­ішенням соціальних проблем і захистом прав працюючих займається Міжнародна організація праці.

Оцінка ділової репутації компанії

Особливим інструментом суспільної оцінки і впливу на міжнародні корпорації є рейтингова оцінка репутації. Для корпорації висока оцінка ділової ре­путації має істотне значення, тому що вона формує суспільну думку і думки експертів, інвестиції в цей актив дають віддачу. Оцінити репутацію корпорації досить складно і численні фактори свідчать про наявність істотних проблем у методиках оцінок. Основними складовими ділової репутації є:

- етика у відносинах із зовнішніми партнерами;

- етика відносин з внутрішніми партнерами (відпові­дальність менеджерів перед акціонерами, мажоритарних ак­ціонерів перед міноритарними);

- репутація топ-менеджерів;

- ефективність менеджменту;

- якість продукції;

- ставлення до персоналу, розвиток соціальної інфраструктури.

У 80-х рр. ХХ ст. більшість шкіл бізнесу в США ввели дисцип­ліну «Етика бізнесу» до навчальних програм з метою форму­вання професійної етики і підвищення відповідальності бізне­су перед суспільством. Ключовою проблемою етики є завдання підвищення соціаль­ної відповідальності бізнесу. За останні три сторіччя відбулися значні зміни щодо розв'язання даної проблеми як з боку вироб­ників, так і працівників та споживачів продукції. Ставлення власників і управлінського персоналу МНК до етичних норм змінилося – від неприйняття інтересів приймаючої сторони до виконання широкомасштабних програм, спрямованих на надання допомоги.