Контрольні питання

1. Визначте основні задачі і цілі технологічної політики.

2. Які типи технологічної політики вам відомі?

3. В чому полягає сутність політики поліцентризму?

4. В чому переваги інтегрованої системи технологічного розвитку?

5. Охарактеризуйте роль кожної з груп учасників ринку технологій.

6. Вкажіть визначальну особливість венчурного інвестування.

7. Визначте роль посередників та виставково-ярмаркової діяльності в процесах передачі технологій.

8. Складові стратегії міжнародного науково-технічного співробітництва.

9. Яка з форм науково-технічного співробітництва є найбільш розповсюдженою в сучасному міжнародному бізнесі?

10. Охарактеризуйте відомі вам методи фінансування міжнародних проектів.

11. Хто зі співробітників корпорації найкраще підходить для керівництва штабним підрозділом НДДКР?

12. Які переваги централізованого управління процесами НДДКР?

Тема 16. Етика міжнародного бізнесу

1. Принципи всесвітньої етики, етичні норми в міжнародному бізнесі.

2. Концепція соціальної відповідальності бізнесу, ділова репутація.

3. Види і витрати соціальної відповідальності.

1. Принципи всесвітньої етики

Етика – це сукупність норм поведінки, правила мо­ральності певної групи людей. Етичні норми розвиваються, базуючись на цінностях і віру­ваннях, відіграють головну роль у суспільстві, визнача­ючи поведінку груп та індивідів.

Діяльність міжнародних корпорацій має ґрунтуватися на дотриманні принципів всесвітньої ділової та громадянської етики, серед яких:

- дотримання законодавства;

- соціальна відповідальність;

- охорона навколишнього середовища;

- поважне ставлення до житла тощо.

Етична поведінка в бізнесі – прихильність корпорації до коректної конкуренції, заснованої на відмові від монополь­ного положення, використання адміністративного ресурсу; уникнення участі в конфліктах, пов'язаних з позаеко­номічним переділом власності; відсутність агресивності при здійсненні стратегічного курсу; прозорість. Етику бізнесу поділяють на дві сфери:

- макроетика – розглядає специфі­ку моральних відносин між макросуб'єктами соціальної та еко­номічної структури суспільства: корпораціями, державою і суспільством у цілому, так і його частинами;

- мікроетика – досліджує специф­іку моральних відносин у самій корпорації, між міжнародною корпорацією як суб'єктом моралі і її працівниками та власни­ками акцій.

На макрорівні виділяють два рівні: горизонтальний і верти­кальний.

На горизонтальному розглядаються моральні відносини між суб'єктами, які мають однакові характеристики, а також між різними корпораціями. На вертикальному – моральні відносини між суб'єктами, які мають різні характеристики і властивості. До цього рівня відносять зв'язки, що виникають між міжнародними корпораціями і державою, між корпораціями і суспільством у цілому, між кор­пораціями і навколишнім середовищем.

Етичні проблеми в бізнесі виникають у зв'язку з розбіжні­стю стандартів моралі і переконань в різних країнах світу при спільних вищих моральних цінностях. Через те, що основні моральні норми різняться між собою через відмінності у віруваннях і судженнях, виникають протилежні погляди.

Основними постулатами високої ділової етики є:

- дотримання норм всесвітньої етики у виробничій і соціальній сферах діяльності;

- суворе дотримання законодавства країн базування;

- сприяння гармонійному розвитку особистості і суспіль­ства в цілому;

- виконання зобов'язань перед споживачами продукції;

- заперечення дискримінації в будь-яких її проявах;

- інформування власників, колективу, місцевого співтова­риства про результати функціонування корпорації;

- захист інтересів всіх осіб, пов'язаних з корпорацією;

- попередження нечесної конкуренції, корупції і хабарництва;

- сприяння інноваціям у виробничій і соціальній сферах;

- спрямування частини доходу від господарської діяльності на вирішення соціально важливих завдань;

- вирішення ділових проблем шляхом досягнення конст­руктивного консенсусу, підпорядкованого інтересам сус­пільства.

У кін. XX ст. поширення набули три головні напря­ми в етиці бізнесу:

1) етика філантропії;

2) етика справедливості;

3) етика особистої відповідальності.

Згідно з етикою філантропії, благодійна діяльність у бізнесі обов'язкова, тому що будь-яке добро покращує результати. Етика справедливості – відносини між працівни­ками і державою, що приймає закордонну корпорацію на своїй території, мають бути засновані на принципах справедливості і рівності. Відповідно до основних положень етики особистої відпові­дальності, необхідно дотримуватися прав осіб, прямо або побічно пов'язаних з бізнесом.

Найбільш розповсюдженими порушеннями етичних норм бізнесу, які складно припинити в рамках діючого законодавства, є наступні.

Промислове шпигунство стає одним із найбільш розповсюд­жених способів одержання інформації про конкурентів, що багато в чому пов'язано з прискореним НДДКР, розвитком спеціальних технічних засобів. Найчастіше використовується прослуховування телефон­них розмов. Рідше практикуєть­ся впровадження в штат конкуруючої фірми своїх співробітників або підкуп фахівців з метою одержання необхідної інформації.

Маніпулювання інформацією – здійснення спеціальної дезінформації, спрямованої на дестабілізацію ситуації з продажами товарів конкурентів, падіння курсу акцій, зрив певних фінансових або комерційно-ви­робничих угод, а також підрив репутації і престижу.

Переманювання кадрів. Здійснюється психо­логічна обробка претендентів, яким пропонують значні моральні і матеріальні стимули у разі переходу на нове місце роботи.

Випуск продукції низької якості або товарів, що вимагають постійного обслуговування. Споживача вводять в оману щодо якості продукції. Досить часто подібна ситуація виникає на фар­мацевтичному ринку.

Недостовірна реклама. У рекламі використо­вується інформація, яка або не відповідає дійсності, або її при­крашують. Споживача вводять в оману щодо властивостей товару або інших характеристик, які впливають на вибір. Законодавство багатьох країн передбачає відповідальність на недостовірну рекламу й інформацію. Під недостовірною мається на увазі реклама, з використанням термінів у найвищому ступені, у тому числі шляхом вживання слів «тільки», «кращий», «абсолютний», «єдиний» і т.п., якщо їх неможливо підтвердити документально. Нині одним із найбільш розпов­сюджених напрямів низькоетичної поведінки товаровироб­ника на ринку є завищені обсяги реклами, що викликають роздратування споживачів.

Приховування фактів і недостовірна інформація у звітності та при проведенні перевірок. Скандали зі звітністю змушу­ють державні органи посилювати вимоги до облікової інфор­мації і збільшувати кількість перевірок.

Картельні змови на ринках – одне із найбільш розповсюд­жених видів порушень правил ведення бізнесу. За порушення правил конкуренції європейське законодавство передбачає штрафи, максимальний розмір яких може сягати 10 % річного обороту компанії.

Ухиляння від сплати податків у повному обсязі. Полягає у ви­користанні найрізноманітніших способів скорочення оподатко­вуваної бази, а також використання пільг по сплаті податків. Для заниження податкової бази найбільші МНК використовують перенесення підрозділів в офшорні зони.

Штучні обмеження ділової практики включають угоди і до­мовленості, що встановлюють певний рівень цін; угоди стосов­но поділу ринків або споживачів; введення обмежень щодо місця, часу, обсягів продажу товарів; колективні дії, пов'язані з виконанням домовленостей, які призводять до обмеження діяльності інших економічних агентів.