Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте фактори, що сприяють корпоративній інтеграції в міжнародному бізнесі.

2. Які форми міжнародної кооперації вам відомі?

3. Які відмінності в організації американських та японських ПФГ?

4. Охарактеризуйте вплив дії антимонопольного законодавства на формування МНК та міжнародних альянсів.

5. В чому полягає економічна роль холдингової компанії?

6. Чим відрізняється міжнародний стратегічний альянс від звичайного міжфірмового співробітництва?

7. Переваги створення стратегічних альянсів.

8. Наведіть відомі вам класифікації міжнародних стратегічних альянсів.

9. Охарактеризуйте механізм організації міжнародних стратегічних альянсів.

Тема 13. Контроль і звітність міжнародних організацій

1. Особливості контролю в міжнародному середовищі.

2. Основні типи та особливості контролю в міжнародних корпораціях.

3. Системи обліку країн світу.

4. Міжнародні стандарти фінансової звітності.

5. Фінансова звітність міжнародних корпорацій.

1. Особливості контролю в міжнародному середовищі

Контроль – вид діяльності на підприємстві, зосереджений на спостереженні за процесом управління та на його оцінці. Три складові контролю:

- встановлення стандартів;

- оцінка виконання;

- коригування.

Фактичне виконання робіт піддається оцінці й порівнюється зі стандартами. Якщо виникають відхилення реального виконання від стандартів, то треба виявити причини цих відхилень, розробити і реалізувати програму відповідних коригувальних дій. Після коригування процес має повернутися до стандарту, за яким настає наступний цикл. Контроль дає можливість виявити та поширювати позитивні починання, підтримувати найбільш ефективні напрями діяльності на підприємстві.

Мета контролю: сприяти зближенню фактичних і необхідних результатів виконуваних робіт, тобто забезпечити виконання завдань, що стоять перед підприємством.

Контроль як управлінська діяльність має відповідати таким вимогам:

- бути всеосяжним та об’єктивним;

- орієнтуватися на кінцеві результати;

- повинен мати безперервний та регулярний, незворотній характер;

- бути гнучким, тобто не заважати виконанню основної роботи;

- відповідати змісту робіт, перевіряти не тільки кількість і термін, а й якість роботи;

- бути зрозумілим для тих, кого контролюють та перевіряють;

- бути своєчасним;

- бути економічним, відповідати вимозі: затрати на його проведення не можуть бути більшими, ніж ті результати, яких досягають у процесі контролю.

Найбільш об’єктивним та ефективним контроль буде тоді, коли вироблено систему стандартів виконуваних робіт і кінцевих результатів. Часто стандартами є відповідні стратегічні цілі та планові параметри стратегій. У цих випадках установлюються інтервальні значення (мінімум та максимум).

Системи контролю

Контроль і перевірка виконання стратегічних програм потребують вироблення пов’язаних систем, що охоплюють підсистеми контролю за:

- технологічними процесами;

- якістю продукції та праці;

- додержанням чинного законодавства;

- виконанням окремих завдань, етапів, напрямів та стратегічних програм і планів у цілому;

- додержанням установлених фінансово-економічних параметрів функціонування підприємства тощо.

Класифікацію систем контролю представлено в табл. 13.1.

Чим глобальніший бізнес, тим складніше здійснювати функцію контролю. Фактор, що ускладнює ситуацію з контролем, пов’язаний з можливими комунікаційними проблемами, що виникають між центральною штаб-квартирою корпорації і її філіями. Подібні проблеми можуть виникати із-за географічної віддаленості, мовних і культурних бар’єрів. Наприклад, детальне інформування, яке є елементом деяких систем жорсткого контролю, неприйнятне з точки зору ряду національних культур.

Аналізуючи результативність діяльності зарубіжних філій фірми, потрібно обов’язково пам’ятати, що покладати на менеджера філії відповідальність можна лише за те, що знаходиться під його контролем.

До нефінансових характеристик, які підлягають контролю, належать частка продукції фірми на ринку, продуктивність праці, образ фірми у країні і у суспільстві, моральний рівень співробітників, взаємовідносини з профспілками і відносини з урядом приймаючої країни.

Таблиця 13.1

Класифікація систем контролю

Ознаки класифікації	Види систем контролю, що застосовуються
Цілі та завдання системи контролю	Поточний контроль виконання рішень	Контроль за діяльністю окремих підсистем	Стратегічний контроль
Час здійснення контролю	Попередній контроль	Поточний контроль	Підсумковий контроль
Об’єкт контролю	Строки виконання наказів, розпоряджень, окремих завдань	Якість роботи (окремих виконавців, груп, підрозділів тощо)	Додержання встановлених параметрів –технічних, економічних, організаційних
Глибина керівного впливу	Система спостереження та одержання інформації за ходом виконуваних робіт (моніторинг)	Оперативне втручання в процеси виробництва та управління	Контроль за результатами виробничої та управлінської діяльності (контроль із впливом на майбутні рішення)
Обладнання, що використовується для контролю	Журнали, картотеки, табло, графіки, персональні книжки виконавців (ручні системи)	Автоматизований контроль виконання (ЕОМ, датчики, прилади тощо)	Комбіновані системи контролю (машинно-ручні)

Проблеми контролю в міжнародних корпораціях:

- цілі зовнішньоекономічних операцій конфліктують із загальнокорпоративними цілями;

- цілі партнерів іноді суперечать корпоративному менеджменту;

- досвід і компетенція в плануванні дуже різняться у різних зарубіжних відділеннях;

-  природа конфліктів відносно цілей і політики пов’язана з культурними відмінностями між менеджерами країни походження і країни-господаря.