3. Процес реалізації стратегії, контролю та оцінки результатів діяльності

На завершальному етапі стратегічного планування здійснюється контроль та оцінка результатів. Ефективна система оцінки стратегії потребує наявності таких основних елементів:

- інформація для оцінки – для її отримання необхідна ефектив­на система збирання та обробки управлінської інформації;

- критерії та показники оцінки (кількісні або якісні);

- рішення за результатами оцінки – на основі оц­інки розробляються системи корегуючих дій, спрямовані на досягнення поставлених цілей.

Важливою частиною процесу оцінки є вибір відповідних критеріїв, які визначають, наскільки вдало було обрано страте­гію з точки зору стратегічного аналізу. Такими мо­жуть виступати:

- узгодженість стратегій на всіх рівнях;

- придатність – стратегія має відповідати зовнішнім обставинам та їх змінам;

- ефективність організаційної структури – для виконання стратегії мають бути створені відповідні умови для пер­соналу;

- прийнятність, тобто визначення того, якою мірою резуль­тати використання конкретної стратегічної альтернативи спрямовані на виконання місії МНК і досягнення організаційних цілей;

- забезпечення переваг – стратегія має забезпечувати ство­рення або підтримання конкурентних переваг в обраних напрямах діяльності.

Стратегічне планування є складовою частиною міжнародного менеджменту, однією з його найважливіших функцій, ефек­тивність якого залежить від уміння визначати цілі МНК, прогнозувати результати її діяльності, оцінити потенціал, необхідні для досягнення визначених цілей. У зв'язку з необхідністю враховувати нові потреби зовнішнього середовища та інтереси найважливіших зацікав­лених груп процес страте­гічного планування має безперервний характер: постійно переглядається і уточнюється місія, ставляться нові цілі, роз­робляються нові плани.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттям «стратегічний менеджмент» та «стратегічне планування». В чому полягає відмінність між цими поняттями?

2. З яких етапів складається процес стратегічного менеджменту?

3. Охарактеризуйте етап стратегічного аналізу середовища.

4. Що розуміють під управлінським обстеженням? За якими напрямами воно проводиться?

5. Назвіть джерела інформації, необхідної для стратегічного планування.

6. Дайте визначення місії міжнародної корпорації.

7. В чому полягає призначення місії?

8. Визначення стратегічної цілі. Характеристики цілей.

9. Охарактеризуйте етап формування стратегії міжнародної корпорації.

10. Дайте визначення стратегії.

11. Які завдання вирішуються на етапі реалізації стратегії?

Тема 7. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

1. Джерела інформації для прийняття рішень.

2. Чинники, що впливають на процес прийняття рішень.

3. Рівні прийняття рішень в МНК.

4. Прийняття рішень на рівні корпорацій та на рівні структурних підрозділів.

1. Джерела інформації для прийняття рішень

Основою для прийняття управлінського рішення є інформація, що для управлінця є сукупністю відомостей про зміни, що відбуваються в системі та зовнішньому середовищі, яка зменшує міру невизначеності його знань про конкретний об’єкт. Управлінська інформація має бути:

- повною, корисною та якісною;

- точною та достовірною;

- своєчасною та доступною.

Інформація стосується зовнішнього і внутрішнього середовища МНК.

Зовнішня інформація. Якісна інформація стосовно зовнішнього середовища МНК допомагає розширити або звузити кількість альтернативних варіантів, зменшити невизначеність під час прийняття рішень. Збирання зовнішньої інформації власними силами здійснюється у таких випадках:

- витрати на дослідження будуть покриті обсягами продажів;

- компанія діє у специфічній галузі, що потребує проведення складних досліджень;

- дослідження власними силами обійдуться дешевше, ніж за допомогою інших компаній;

- компанія не хоче, щоб отримана інформація була доступна конкурентам.

У той же час послуги сторонніх організацій із збирання інформації можуть бути більш професійними, ніж власні. Існує багато видів організацій, що займаються збиранням та наданням інформації. Серед них виділяють:

- державні установи (звіти державних статистичних служб);

- міжнародні організації та агенції (ООН, МВФ, ЄС та ін.);

- торгівельні організації;

- приватні спеціалізовані фірми, що займаються збиранням інформації для її подальшого продажу зацікавленим компаніям.

Крім зовнішньої інформації міжнародній корпорації потрібна оперативна внутрішня інформація. Значну частину управлінської інформації можна отримати неформальним шляхом, а результаті щоденного спілкування з колегами, керівництвом, підлеглими, клієнтами. Однак інформація, отримана таким шляхом, не завжди є достовірною, об’єктивною і часто змінюється. Все більш цінною є інформація, зібрана і оброблена за допомогою засобів комп’ютерної техніки.