1. Основні категорії та поняття

Способи оброблення поверхонь при зустрічному та попутному фрезеруванні. Процес утворення стружки при фрезеруванні супроводжується тими ж явищами, що й процес стружкоутворення при точінні ( деформування, тепловиділення, наростоутворення, зношення інструмента й ін.), з аналогічними причинами їх виникнення. Однак процес фрезерування має й деякі особливості: при точінні різець, врізаючись в оброблюваний метал, знаходиться під постійною дією стружки приблизно однакового перерізу вздовж всієї довжини оброблення. При фрезеруванні зуб за один оберт фрези залишається під дією стружки відносно малий час. Більшу частину оберту він не бере участі в різанні, при цьому зуб охолоджується, що позитивно впливає на його стійкість. Однак при кожному оберті зуб знову врізається в матеріал деталі, що супроводжується ударом його різальної кромки. Ударне навантаження призводить до зниження стійкості зуба фрези, а в окремих випадках - до його руйнування. Процес фрезерування відбувається спокійно (більш рівномірно), якщо при обробленні одночасно використовуються два або три зуби фрези. В цьому випадку не відбувається різких змін площини поперечного перетину зрізу. Рівномірне фрезерування можна виконувати при певних умовах роботи фрези з гвинтовими зубами, у яких різальна кромка кожного з них поступово входить у заготовку, а потім таким же чином виходить з неї.

Фрезерування може бути здійснено при протилежних напрямках рухів заготовки та фрези, а також збіжному.

Перший метод фрезерування називається фрезеруванням проти подачі, або зустрічним фрезеруванням, другий – фрезеруванням за подачею або попутним фрезеруванням.

Основи обробки матеріалів та інструмент

Зустрічне фрезерування характеризується тим, що навантаження на зуб зростає послідовно, тому що товщина зрізу змінюється від нуля при вході зуба до максимуму при його виході з оброблюваного металу. Зуб фрези працює з-під кірки, „ виламуючі ” її знизу; фреза „ відриває ” заготовку від столу, піднимаючі також і стіл верстата, збільшуючи тим самим зазори між столом і напрямною станини, що при великих перерізах зрізу призводить до дрижання та погіршення чистоти обробленої поверхні.

При попутному фрезеруванні заготовка притискується до столу, а стіл – до напрямних станини. Зуб фрези починає працювати з першого моменту різання з найбільшою товщиною зрізу й відразу зазнає максимального тиску. За наявності кірки у заготовці зуб ударяється об неї.

У цьому випадку висока твердість і забруднення кірки призводять до різкого зниження стійкості фрези. Тому, коли заготовка має тверду кірку, застосовують зустрічне фрезерування, при якому шкідливий вплив кірки є меньшим. [ 1,255, рис. 242; 261, рис. 248].

Фактори, які впливають на швидкість різання при фрезеруванні.

Швидкість різання, яка допускається різальними властивостями фрези при фрезеруванні, м/хв, визначається за формулою

Швидкість різання при фрезеруванні підвищується зі збільшенням діаметра фрези та кута нахилу гвинтової канавки ω і зменшується зі збільшенням стійкості фрези Т, подачі S, глибини різання t, ширини фрезерування В і числа зубів фрези z.