2 Методичні вказівки

Рекомендується вивчити основні форми шліфувальних кругів; звернути увагу на ГОСТ 2424-87, яким передбачено 22 профілі шліфувальних кругів діаметром 3…1100 мм, застосування плоских кругів прямого профілю, а також алмазних кругів та їх конструкцію.

Знання конструкцій і технології застосування абразивних інструментів має велике значення при їх практичному використанні.

3 Питання для самоконтролю

1 Укажіть застосування циліндричних кругів-чашок ЧЦ.

2 Укажіть застосування плоских кругів прямого профілю ПП.

3 Наведіть класи абразивних інструментів, що виготовляються.

4 Поясніть, для чого застосовують алмазні круги.

5 Укажіть застосування плоских кругів з виточкою ПВ та двобоковою виточкою ПВД.

До змісту

Основи обробки матеріалів та інструмент

До змісту

Тема 9 Спеціальні види різального інструменту. Методи підвищення зносостійкості інструментів

Анотація: описано особливості конструювання комбінованих інструментів, за допомогою яких, залежно від конкретних умов процесу, можна якісно обробляти поверхню матеріалів. Наведено методи підвищення зносостійкості цих інструментів.

Питання до теми

1. Особливості конструювання комбінованих інструментів.

2. Методи підвищення зносостійкості інструментів.

Література: [ 1, с. 393…398; с. 404…407 ]

1. Основні категорії та поняття

Особливості конструювання комбінованих інструментів.

Комбінованим називають інструмент, який призначено для оброблення кількох поверхонь; у ньому поєднуються два або декілька інструментів одного або різних видів. Застосування комбінованого інструменту дозволяє сполучати декілька переходів і навіть операцій в одну.

Перевага комбінованих інструментів полягає у збільшенні продуктивності (за рахунок зменшення основного технологічного та допоміжного часу на оброблення заготовки), здешевленні операцій (за рахунок застосування більш простих верстатів), можливості вилучення значних припусків (за рахунок об’єднання роботи декількох різальних крайок). Однак комбіновані інструменти більше коштують [ 1, с. 395, рис. 370].

Усі комбіновані інструменти поділяють на дві групи: 1) які складаються з інструментів одного й того ж виду; 2) які складаються з інструментів різних видів.

При конструюванні комбінованих інструментів слід вибирати кінематичну схему різання, схему розподілу навантаження, матеріал, кути різальної частини, схему заточування, спосіб відведення стружки й теплоти від різальних крайок та ін., а також враховувати, що різальні крайки мають перекривати відповідні оброблювані ділянки, і схема розподілу навантаження має бути побудована з урахуванням цієї обставини.

Основи обробки матеріалів та інструмент

Відведення стружки від різальних кромок інструментів має важливе значення, особливо при конструюванні комбінованих інструментів для оброблення внутрішніх поверхонь. У цьому випадку слід ураховувати не тільки достатній об’єм канавок або каналів для виходу стружки, але й надавати певний напрямок сходу стружки, уникати появи зустрічних, зіштовхуючих стружок. При конструюванні комбінованих інструментів часто виникає необхідність виконувати інструменти рознімними, з окремих частин.

Якщо в звичайних різальних інструментах збірної конструкції настанова на розмір і регулювання має велике значення , то в комбінованих значення регулювання різко зростає. Можна вважати не здатною для практичного використання таку конструкцію комбінованого інструменту, яка потребує багато часу на установку та регулювання розмірів.

Методи підвищення зносостійкості інструментів

Існує ряд методів, які дозволяють підвищити стійкість різальної частини інструменту шляхом виконання додаткових операцій. До таких методів відносять:

а) насичення поверхневого шару інструменту (ціанування, хромування, сульфідування);

б) підвищення стійкості шляхом поліпшення структури при термічному обробленні ( холодом і паром);

в) підвищення якості поверхні інструменту доводкою й притиркою.

Ціанування – хіміко-термічний процес, який полягає в насиченні поверхневого шару сталі вуглецем й азотом шляхом дифузії при певній температурі. Залежно від методу насичення поділяють ціанування в рідких середовищах, газове й сухе ціанування. Залежно від температури ціанування поділяють на високотемпературне (800...850°С) та низькотемпературне (550...560°С).

Ціанований інструмент має підвищену стійкість, що є результатом як підвищеної твердості поверхневого шару, так і зниженого коефіцієнта тертя при різанні, що зменшує знос і збільшує червоностійкість інструментів.

Сульфідування – процес насичення поверхневих шарів металу сіркою. Сформовані на поверхні інструментів сіркові сполуки знижують коєфіцієнт тертя й підвищують зносостійкість інструментів. Стійкість сульфідного інструменту в 1,5...2 рази вище.

Хромуванню піддають готові інструменти з різноманітних сталей – швидкорізальної, легованої або вуглецевої. Застосовують хромування довбачів, протяжок і деяких інших інструментів. При виготовленні інструментів застосовують головним чином електролитичне хромування в гальванічних ванах з товщиною шару до 0,025 мм.

До змісту