Розрахунки Визначення зусиль і моментів

6.20 При розрахунку конструкцій мостів допускається:

• зусилля в елементах і з'єднаннях визначати, припускаючи пружну роботу матеріалу;

• просторову конструкцію розчленовувати на окремі плоскі системи і розраховувати їх на міцність без врахування піддатливості елементів;

• вузлові з'єднання елементів наскрізних конструкцій приймати при розрахунках як шарнірні;

• вважати, що укосини, діагональні в'язі і розкоси не беруть участі у сприйнятті вертикальних зусиль, переданих насадками на стойки однорядних і баштових опор.

Не враховувати напруження та деформації від зміни температури, а також ті, які виникають при усушці та розрубуванні деревини.

Дію сил тертя враховувати тільки у випадку, якщо тертя погіршує умови роботи конструкції або з’єднання (коефіцієнт тертя дереву по дереву у цих випадках допускається приймати 0,6).

6.21 Прогони балкових мостів, елементи нижнього настилу (дошки, накатник і т.п.), поперечки, поздовжні і поперечні балки проїзної частини автодорожніх і міських мостів слід розраховувати як розрізні.

Деревоплиту, що обпирається на поперечні прогони, допускається розраховувати як балку на двох опорах шириною , рівною:

а) для клеєної деревоплити

, (6.5)

б) для цвяхової деревоплити

при відстані між цвяхами 25 см і менше

; (6.6)

при відстані між цвяхами 25 см і більше

, (6.7)

У формулах (6.5) – (6.7):

 – розмір скату колеса або гусениці в напрямку поперек дошок;

 – товщина покриття;

 – товщина однієї дошки;

 – розрахунковий прогін плити.

При визначенні тиску на прогін слід враховувати пружний розподіл навантаження поперечками за умови їхньої фактичної нерозрізності. При визначенні тиску на поперечки допускається враховувати розподіл навантаження, якщо стики настилу розташовано врозбіг (в одному перерізі не більше 30% усіх стиків).

6.22 При наявності підбалок зусилля в прогонах допускається визначати при зменшеному прольоті, але не більше ніж на 10 %.

6.23 При визначенні зусиль у тяжах власну вагу ферми допускається приймати розподіленою нарівно на верхні і нижні вузли.

6.24 Вітрові в’язі прогонових будов, розташовані в рівні проїзної частини, слід розраховувати на вітрове навантаження, що припадає на пояс ферми, проїзну частину і перила, і на горизонтальні поперечні впливи від тимчасового навантаження.

Розрахункова довжина стиснутих елементів і гнучкість елементів

6.25 При розрахунку стійкості прямолінійних елементів, завантажених поздовжніми силами, розрахункову довжину слід приймати в залежності від виду закріплення кінців відповідно до настанов СНиП «Деревянные конструкции».

6.26 Розрахункову довжину елементів прогонових будов і опор при розрахунку стійкості необхідно приймати:

а) для стиснутих поясів ферм: у площині ферми – відстані між вузлами; із площини ферми – відстані між вузлами горизонтальних в’язей;

б) для розкосів у фермах Гау-Журавського: у площині ферми – половині повної довжини розкосу;

з площини ферми – повній довжині розкосу;

в) для стиснутих дощок у дощатих фермах із суцільною стінкою – шестиразовій ширині дощок;

г) для стійок баштових опор – відстані між вузлами в’язей;

д) для паль за відсутності додаткових поперечних в’язей:

при закріпленні пальових насадок (ростверків) від зсувів у горизонтальній площині за допомогою забивання нахилених паль і при повному закладенні паль у ґрунт – ;

при закріпленні пальових насадок (ростверків) від зсувів у горизонтальній площині і неповному (шарнірному) закладенню паль у ґрунт (наявність зрощення паль) – ;

при відсутності закріплення насадок (ростверків) від зсувів у горизонтальній площині і забезпеченні повного закладення паль у ґрунт – , де  – теоретична довжина паль, прийнята такою, що дорівнює відстані від голови палі (низу або ростверку насадки) до перерізу її закладення (або шарніру) у ґрунт з урахуванням розмиву.

6.27 Розрахункову гнучкість слід приймати такою, що дорівнює:

а) для елементів суцільного перерізу (в обох площинах) і складених стержнів (у площині, нормальній до площини з’єднувальних в’язей між вітками) – відношенню розрахункової довжини до відповідного радіуса інерції поперечного переріза брутто елемента;

б) для складених елементів (у площині з’єднувальних в’язей між вітками) – приведеній гнучкості :

, (6.8)

де  – гнучкість відповідно всього елемента і окремої його вітки;

 – коефіцієнт приведеної гнучкості, вираховуваний за формулою

, (6.9)

тут  – розрахункова довжина елемента, м;

 – розмір поперечного перерізу елемента в площині згину, см;

 – число швів між вітками елемента;

 – число зрізів в’язей в одному шві на 1 м елемента;

 – коефіцієнт піддатливості з'єднань, визначуваний за табл. 6.7;

 – повна ширина перерізу елемента, см

Примітка 1. Гнучкості і визначаються за розрахунковою довжиною елемента і відстанню між в’язями, як для суцільних елементів.

Примітка 2. При розрахунковій довжині вітки ,що не перевищує семиразової її товщини, припускається приймати .

Таблиця 6.7

Види в’язей	Величина коефіцієнта піддатливості з’єднань при стисканні
	центральному	зі згином
Сталеві нагелі
Цвяхи та дюбелі

У табл. 6.7 позначено:

 – товщина найбільш тонкого із з’єднуваних елементів, см;

 – діаметр цвяха або нагеля, см.

6.28 При визначенні коефіцієнтів приведеної гнучкості складених елементів необхідно дотримуватися умови:

а) цвяхи та дюбелі з затисненням кінця менше не повинні враховуватися;

б) при з'єднанні віток за допомогою шпонок або колодок слід приймати ;

в) якщо у швах застосовуються нагелі двох діаметрів і , то розрахункове число зрізів в’язей у шві визначається за формулою

, (6.10)

де  – число зрізів і коефіцієнт піддатливості, що відповідають нагелям діаметром ;

 – число зрізів і коефіцієнт піддатливості, що відповідають нагелям діаметром .

6.29 Коефіцієнт зниження несучої здатності центрально-стиснутих елементів слід визначати в залежності від їхньої розрахункової гнучкості за формулами:

, при , (6.11)

, при (6.12)