- •Сфера застосування
- •Нормативні посилання
- •Терміни та визначення понять (позначення та скорочення)
- •Загальні положення
- •1 Основні вимоги
- •Проектний термін служби
- •Граничні стани
- •Розрахункові моделі
- •Архітектурні вимоги
- •Планувальні рішення
- •Основні вимоги до конструкцій
- •Габарити
- •Розрахунок мостів і труб на дію водного потоку
- •Розрахунки споруд на силові впливи
- •Деформації, переміщення, поздовжній профіль
- •Верхня будова колії на залізничних мостах
- •Мостове полотно автодорожніх і міських мостів
- •Особливості проектування пішохідних мостів
- •Відвід води
- •З’єднання мостів з підходами
- •Особливості проектування реконструкції та ремонту автодорожніх та міських мостів
- •Оцінка впливів на навколишнє природне середовище
- •Утримання мостів. Експлуатаційні обладнання
- •Особливості проектування на підроблюваних територіях
- •2 Навантаження і впливи Сполучення навантажень
- •Постійні навантаження і впливи
- •Тимчасові навантаження від рухомого складу і пішоходів
- •Інші тимчасові навантаження і впливи
- •3 Бетонні і залізобетонні конструкції Основні розрахункові вимоги
- •Матеріали для бетонних і залізобетонних конструкцій Бетон Загальні характеристики
- •Розрахункові опори
- •Характеристики деформативних властивостей
- •Арматура
- •Сталеві вироби
- •Розрахункові характеристики арматури
- •Коефіцієнти умов роботи арматури
- •Розрахункові характеристики для сталевих виробів
- •Характеристики деформаційних властивостей арматури і відношення модулів пружності
- •Розрахунок за граничними станами першої групи Розрахунок міцності і стійкості Загальні настанови
- •Розрахунок міцності перерізів, нормальних до поздовжньої осі елемента
- •Розрахунок залізобетонних згинаних елементів
- •Розрахунок позацентрово стиснутих бетонних елементів
- •Розрахунок позацентрово стиснутих залізобетонних елементів
- •Розрахунок центрально-розтягнутих елементів
- •Розрахунок позацентрово розтягнутих елементів
- •Розрахунок міцності перерізів, нахилених до поздовжньої осі елемента
- •Розрахунок перерізів, нахилених до поздовжньої осі елемента, на дію поперечної сили
- •Розрахунок перерізів, нахилених до поздовжньої осі елемента, на дію згинальних моментів
- •Розрахунок стиків на зсув
- •Розрахунок на місцевий стиск (зминання)
- •Розрахунок на витривалість
- •Розрахунок за граничними станами другої групи Розрахунок тріщиностійкості Загальні положення
- •Розрахунок за утворенням тріщин
- •Розрахунок розкриття тріщин
- •Визначення прогинів і кутів повороту
- •Конструктивні вимоги
- •Мінімальні розміри перерізу елементів
- •Найменші діаметри ненапружуваної арматури
- •Захисний шар бетону
- •Мінімальні відстані між арматурними елементами
- •Анкерування ненапружуваної арматури
- •Анкерування напружуваної арматури
- •Поздовжнє армування елементів
- •Поперечне армування елементів
- •Зварні з'єднання арматури
- •Стики ненапружуваної арматури внапуск (без зварювання)
- •Стики елементів збірних конструкцій
- •Додаткові настанови з конструювання попередньо-напружених залізобетонних елементів
- •Закладні вироби
- •Конструювання опор і фундаментів
- •Гідроізоляція конструкцій
- •4 Сталеві конструкції Загальні положення
- •Матеріали і напівфабрикати
- •Розрахунки Загальні положення
- •Розрахунки міцності Центрально-розтягнуті і центрально-стиснуті елементи
- •Згинані елементи
- •Елементи, піддані дії осьової сили зі згином
- •Розрахунок міцності і повзучості сталевих канатів
- •Розрахунок стійкості полиць і стінок елементів, не підкріплених ребрами жорсткості
- •Розрахунок стійкості полиць і стінок елементів, підкріплених ребрами жорсткості
- •Розрахункові довжини
- •Гранична гнучкість стержневих елементів
- •Розрахунок на витривалість елементів сталевих конструкцій і їхніх з'єднань
- •Особливості розрахунку несучих елементів і з'єднань Елементи головних ферм
- •Елементи проїзної частини
- •Елементи в’язей
- •Розрахунок з'єднань
- •Розрахунок з’єднувальних планок і перфорованих листів
- •Розрахунок опорних частин
- •Конструювання Загальні положення
- •Перерізи елементів
- •Ребра жорсткості суцільних згинаних балок
- •Попередньо напружені прогонові будови
- •Зварні, фрикційні і болтові з'єднання
- •Деталі конструкції
- •Конструкція планок і перфорованих листів
- •Особливості конструкції болтозварних прогонових будов
- •Конструкція ортотропної плити проїзної частини
- •Конструкція опорних частин
- •5 Сталезалізобетонні конструкції Загальні положення
- •Розрахунки Основні положення
- •Розрахунок конструкцій Розрахунок міцності
- •Розрахунок витривалості
- •Розрахунок тріщіностійкості
- •Розрахунок об'єднання залізобетонної плити зі сталевою конструкцією
- •Перевірка жорсткості, визначення будівельного підйому і розрахунок горизонтальних навантажень
- •Конструювання
- •6 Дерев'яні конструкції Загальні настанови
- •Матеріали
- •Розрахункові характеристики матеріалів і з'єднань
- •Розрахунки Визначення зусиль і моментів
- •Розрахункова довжина стиснутих елементів і гнучкість елементів
- •Розрахунок елементів конструкцій
- •Розрахунок з'єднань
- •Конструювання Основні вимоги
- •Найменші розміри елементів і їхні допустимі гнучкості
- •Стики і з'єднання
- •Елементи прогонових будов і опор
- •7 Основи і фундаменти Загальні положення
- •Розрахунки
- •Конструювання
Попередньо напружені прогонові будови
4.135 У нерозрізних балках сталої висоти затяжки слід розміщати в зонах максимальних додатних і від’ємних моментів.
Переріз попередньо напружених балок із суцільною стінкою треба проектувати несиметричним з більш розвиненим стиснутим поясом.
4.136 При проектуванні попередньо напружених балок необхідно передбачати приєднання затяжки до пояса по довжині балки не менш ніж у чотирьох точках в такий спосіб, щоб при роботі під навантаженням забезпечувалося спільне їхнє переміщення в бічному напрямку і незалежне в поздовжньому напрямку.
4.137 Прикріплення ребер жорсткості або кронштейнів, що підтримують затяжки, повинне бути запроектоване з урахуванням сил тертя, що виникають при натягу затяжок.
4.138 Кінці затяжок повинні закріплюватися на спеціальних виносних жорстких елементах – упорах. Елементи балок у місцях прикріплення упорів треба підсилювати для сприйняття зосереджених навантажень.
4.139 Для забезпечення стійкості обтискуваних елементів ферм затяжки з'єднуються зі стержнями за допомогою діафрагм. Відстані між точками закріплення слід приймати з умови стійкості стержня з вільною довжиною, що відповідає довжині цих ділянок.
Зварні, фрикційні і болтові з'єднання
4.140 У випадках, коли прикріплення з ексцентриситетом неминуче, у суцільнозварній конструкції при одностінчастих перерізах елементів прикріплення їх слід здійснювати по всьому контуру з'єднання.
4.141 На кресленнях КМ зварних конструкцій треба вказувати:
типи, розміри усіх швів і позначення монтажних і заводських швів;
спосіб виконання всіх зварних швів (автоматичне, напівавтоматичне зварювання під флюсом, ручне зварювання та ін.) і тип підкладки для стикових швів, а при необхідності – також послідовність накладення швів;
ділянки зварних швів з повним проплавлением товщини деталі;
усі місця конструкції, що підлягають обробці відповідно до „Інструкції з механічної обробки зварних з'єднань у сталевих конструкціях мостів" (Минтрансстрой, МШС, 1978), з посиланням на відповідний пункт.
Для вузлів і конструкцій, застосовуваних уперше, на кресленнях КМ слід указувати форми деталей з розмірами, що стосуються механічної обробки зварних швів і зон концентрації напружень, і рекомендації зі способів її виконання.
4.142 При застосуванні складних прокатних профілів (швелерів, таврів і двотаврів, у тому числі з паралельними гранями полиць) влаштування за допомогою зварювання поперечних стиків і прикріплень до вузлів не припускається.
У конструкціях автодорожніх, міських і пішохідних мостів дозволяється застосування зварювання поздовжніми безперервними швами суцільних (без стиків по довжині) таврів і двотаврів (у тому числі різних номерів) між собою і з листом, що прикріплюється по всій довжині встик або в тавр до стінки профілю або двома кутовими швами до крайок полиці профілю.
У конструкціях зазначених мостів припускається застосування приварювання вузлових фасонок і фасонок в’язей до стінки профілів зі здійсненням заходів до зниження концентрації напружень біля кінців фасонок відповідно до 4.163 і 4.164, а також приварювання ребер жорсткості тільки до стінки двотаврів і таврів.
4.143 Застосування электрозаклепок у залізничних мостах не припускається, а в автодорожніх, міських і пішохідних мостах припускається тільки для неробочих з'єднань.
4.144 Кутові шви необхідно застосовувати, як правило, зі вгнутим окреслення їхньої поверхні і плавним переходом до основного металу.
Лобові шви, як правило, слід проектувати нерівнобічними з великим катетом, спрямованим уздовж зусилля, при цьому рекомендується відношення більшого катета до меншого приймати таким, що дорівнює 2.
4.145 Розміри кутових зварних швів необхідно призначати якомога меншими з розрахунку міцності і витривалості з урахуванням при цьому зазначених нижче технологічних вимог.
Поздовжні сполучні кутові шви коробчатих, таврових і Н-подібних елементів для сталей і товщин прокату, зазначених у табл. 4.1, повинні мати розрахункову висоту перерізу не менше 4 мм, а шви, що прикріплюють ребра жорсткості до стінки балки, а також поздовжні ребра ортотропної плити до покривного листа, – не менше 3 мм.
Довжина кутового, лобового або флангового шва повинна бути не меншою від 60 мм і не менше шестиразового розміру катета шва.
4.146 Конструкція стикових швів повинна забезпечувати можливість одержання повного проплавления розрахункової товщини з’єднуваних деталей і плавних переходів до основного металу.
4.147 При розташуванні стику поперек зусилля в елементі товщина стикового шва має бути не менше від товщини листів, що зварюються.
4.148 У зварних балках і складених елементах, перерізи яких утворюються за допомогою з’єднувальних швів, повне проплавлення таврових і кутових з'єднань не потрібне, якщо деталі, що зварюються, обриваються в одному перерізі. При наявності обриву не в одному перерізі на довжині 100 мм від обриву необхідно передбачати повне проплавлення таврового або кутового з'єднання зварюваних деталей.
У з'єднаннях, що працюють на відрив, забезпечення повного проплавления обов'язкове. Застосування вузлів з роботою на відрив детелей пакету, створеного за допомогою кутових зварних швів внапуск, не припускається.
У кутових з'єднаннях складених замкнутих герметичних елементів, утворених однобічними кутовими швами, глибина провару повинна бути не меншою від 4 мм при товщині більш товстого листа до 16 мм і не меншою від 5 мм при товщині більш тонкого листа понад 16 мм. Для з’єднання окремих деталей і прикріплення елементів констнрукцій застосування переривчастих швів не припускається.
4.149 У конструкціях із фрикційними з'єднаннями повинна бути забезпечена можливість вільної постановки високоміцних болтів, щільного стягування пакета болтами і закручування гайок із застосуванням динамометричних ключів і гайковертів.
4.150 У з'єднаннях прокатних профілів з непаралельними поверхнями полиць належить застосовувати клиноподібні шайби.
4.151 Номінальні діаметри отворів під високоміцні болти у фрикційних з'єднаннях наведено в табл. 4.40.
Таблиця 4.40
Група з'єднань |
Номінальний діаметр отворів, мм, у фрикційних з'єднаннях при номінальному діаметрі болтів, мм |
|||
|
18 |
22 |
24 |
27 |
Стики і прикріплення основних несучих елементів та в’язей, що визначають проектне положення конструкцій
|
21
|
25
|
28
|
30
|
Прикріплення: в’язей, що не визначають проектне положення конструкцій; стикових накладок (рибок), поясів поздовжніх балок; гальмових в’язей і горизонтальних діафрагм проїзної частини |
23
|
28
|
30
|
33
|
4.152 З'єднання треба проектувати з якомога більш компактним розташуванням високоміцних і звичайних болтів за нормами згідно з табл. 4.41.
Таблиця 4.41
Характеристика відстаней |
Норма |
а) мінімальна у будь-якому напрямку б) максимальна у будь-якому напрямку в крайніх рядах при розтягуванні та стисканні: в листах в кутниках**) в) максимальна в середніх рядах: поперек зусилля при розтягуванні або стисканні вздовж зусилля при розтягуванні або стисканні
а) мінімальна вздовж зусилля і по діагоналі б) те ж саме поперек зусилля: при крайках після механічної обробки при крайках прокатних або після газової різки за методом “змив-процес” та з кисневою завісою в) максимальна |
2,5d *)
7d або 16t 160 мм
24t 24t
16t
1,5d 1,5d 1,3d 8t або 120 мм |
В таблиці 4.41 позначено:
d – номінальний діаметр болта;
t – товщина найбільш тонкої деталі, що розташована зовні пакету.
*) – Для звичайних болтів слід призначати 3,0 d
**) – При двохрядному розташування норма відноситься до ряду біля пера
4.153 Число високоміцних болтів має бути не менш двох:
у прикріпленнях в’язей головних ферм і проїзної частини;
у кожному поздовжньому ряду прикріплення або стиковій накладці (рахуючи від осі стику).
У прикріпленні стержня на звичайних болтах число болтів у поздовжньому ряду повинне бути не менше: при одному ряді – 3; при двох рядах і більше – 2; у виступальній полиці кутникового оцупка – 5.
4.154 Діаметр болтів, поставлених у кутниках основних елементів, не повинен, як правило, бути більшим від ¼ полиці кутника.
4.155 Повну довжину високоміцних болтів треба призначати з умови, щоб верх гайки після затягування знаходився нижче границі фаски болта.
4.156 Стики вертикальної стінки балки при болтових з'єднаннях повинні бути перекриті накладками по усій висоті.
Стикові накладки поясних кутників припускається застосовувати у виді плоских листів.
4.157 Безпосередньо прикріплена площа елементів наскрізних головних ферм у вузлах і стиках має становити не менше 50 % усієї робочої площі елемента. При непрямому перекритті площі перерізу належить зменшувати ексцентриситет у прикріпленні накладок і збільшувати їхню довжину.