Перевірка жорсткості, визначення будівельного підйому і розрахунок горизонтальних навантажень

5.36 Вертикальні прогини від чинних навантажень, а також переміщення при визначенні періодів коливань слід обчислювати в припущенні пружної роботи бетону незалежно від знака напружень, що в ньому виникають.

При визначенні періодів вільних горизонтальних коливань прогин залізобетонної плити в горизонтальній площині припускається визначати з введенням до складу перерізу захисного шару, підготовки під гідроізоляцію, бортів баластового корита і залізобетонних тротуарів.

При розрахунку будівельного підйому прогонових будов зі збірною плитою усадку бетону враховувати не слід.

5.37 В одноколійних залізничних прогонових будовах залізобетонна плита повинна бути перевірена за міцністю в горизонтальній площині як стиснуто-згинаний (чи розтягнуто-згинаний) залізобетонний елемент, що знаходиться під дією осьового зусилля від спільної роботи зі сталевою конструкцією і згинального моменту від горизонтальних навантажень. Температурні впливи й усадку бетону при цьому допускається не враховувати.

Якщо бетон плити від дії вертикальних навантажень і зусиль попереднього напруження працює в пластичному стані і не сприймає горизонтальний згинальний момент, останній повинний бути сприйнятий сталевою частиною конструкції. При цьому повні відносні деформації в бетоні з врахуванням горизонтального згинального моменту не повинні перевищувати 0,0016.

Конструювання

5.38 Залізобетонну плиту треба з’єднувати зі сталевими головними балками і фермами на всій їхній довжині. Необхідний ступінь тріщиностійкості повинен бути забезпечений поздовжнім армуванням або попереднім напруженням.

5.39 Товщина залізобетонної плити проїзної частини повинна бути не менше зазначеної в розділі 3. Товщина залізобетонної плити тротуарної консолі, що враховується в складі робочого перерізу, повинна бути не менше 8 см.

5.40 Об'єднання збірної залізобетонної плити зі сталевою конструкцією слід здійснювати, як правило, із застосуванням фрикційних, болтоклейових або зварних з'єднань.

Допускається об'єднання упорами й анкерами, замонолічуваними у вікнах і швах збірної залізобетонної плити. Зазори між упором і конструкцією блоку плити повинні бути не менше 5 і 3 см відповідно уздовж і поперек прогонової будови.

Влаштування упорів і анкерів у порожнинах і пазах, закритих зверху, а також важкозамонолічуваних, не припускається.

При влаштуванні переривчастих об'єднувальних швів має бути забезпечена міцність залізобетонної плити при роботі на місцевий згин між ділянками обпирання, при цьому висота зазору між плитою і поясом повинна бути достатньої для фарбування пояса.

5.41Розміщення конструкцій об'єднання повинне задовольняти такі вимоги:

відстань у просвіт між жорсткими упорами й анкерами не повинна перевищувати восьмиразової середньої товщини плити, що визначається діленням площі плити, включеної в роботу, на її розрахункову ширину, при цьому площу плити слід приймати з урахуванням площі ребра або вута;

відстань у просвіт між жорсткими упорами має бути не менше 3,5-разової висоти розрахункової площі зім’яття бетону упором; відстань у просвіті між анкерами має бути не менше , де  – діаметр стержня анкера.

Мінімальні відстані для розміщення високоміцних болтів, що обтискують залізобетонну плиту, слід приймати відповідно до табл. 5.7.

Таблиця 5.7

Нормувальний розмір	Мінімальна допустима відстань, мм, при діаметрі болтів, мм
	22	24
Від центра отвору до краю залізобетонного елемента	100	120
Між центрами отворів по всіх напрямках	140	160

5.42 Конструкція жорстких упорів повинна забезпечувати рівномірні деформації бетону по площі зім’яття і не призводити до розколювання бетону, наприклад, через наявність кутів.

При опуклій формі поверхні, що передає тиск з упора на бетон (циліндричних упорах і ін.), зону місцевого стиску бетону упором необхідно армувати.

5.43 Анкери слід влаштовувати, як правило, у вигляді петель, розташованих під кутом 45° до напрямку зсувних зусиль.

Припускається застосування поодиноких арматурних анкерів.

У закладних деталях петльові арматурні анкери необхідно, як правило, застосовувати у поєднанні з жорсткими упорами.

5.44 При застосуванні високоміцних болтів для об'єднання збірної залізобетонної плити зі сталевими поясами необхідно:

• отвори під високоміцні болти призначати збільшених діаметрів, що забезпечують постановку болтів з урахуванням допусків, установлених нормами виготовлення і монтажу;

• забезпечити можливість усунення нещільностей за рахунок деформування сталевих листів при стягуванні, застосування піддатливих прокладок або інших заходів.

5.45 Залізобетонна плита повинна бути заанкерованою проти відриву її від сталевої частини. При жорстких упорах, що не забезпечують заанкерювання залізобетонної плити, слід застосовувати додаткові заходи проти її відриву.

Якщо в об'єднанні з нахиленими анкерами зсувна сила може змінювати напрямок дії, необхідна постановка нахилених анкерів зустрічних напрямків або сполучення нахилених анкерів з вертикальними.

5.46 Поперечні стики блоків збірної залізобетонної плити рекомендується влаштовувати із застосуванням:

• склеювання торцевих поверхонь з обтисненням стиків зусиллям, що створює тиск на торець не менше 0,5 МПа (5 кгс/см²);

• зварювання арматурних випусків і наступного замонолічування шва бетоном.

5.47 При збірній залізобетонній плиті, об'єднаній по всій довжині блоку, між сталевим верхнім поясом і залізобетонним блоком повинний бути передбачений шар бетону або розчину, що запобігає корозії верхнього поясу. При товщині шару або розчину бетону 5 см і більше його слід армувати.