Гранична гнучкість стержневих елементів

4.54 Гнучкість стержневих елементів не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 4.28

Таблиця 4.28

Елементи конструкції	Гранична гнучкість стержневих елементів мостів
	залізничних та пішохідних	автодорожніх та міських
Стиснуті та стиснуто-розтягнуті елементи головних ферм, стійки опор, розтягнуті елементи поясів головних ферм	100	120
Розтягнуті елементи головних ферм, крім поясів; елементи яких служать для зменшення розрахункової довжини lef	150	150
Стиснуті елементи поздовжніх в’язей головних ферм та поздовжніх балок, а також гальмівних в’язей те ж, розтягнуті	130 130	150 180
Елементи поперечних в’язей - на опорі - в прогоні	130 150	150 150
Пояси ферм поперечних в’язей, в рівні яких відсутні поздовжні в’язі або плита, об'єднана з поясами головних балок для спільної роботи	100	100
Вітки складеного стиснутого або стиснено-розтягнутого елемента, те ж розтягнутого	40 50	40 50

Розрахунок на витривалість елементів сталевих конструкцій і їхніх з'єднань

4.55 Розрахунок на витривалість елементів сталевих конструкцій і їхніх з'єднань (крім канатів) треба виконувати за формулами:

(4.48)

(4.49)

де – абсолютне найбільше нормальне напруження (розтягувальне –додатне) ;

– абсолютне найбільше сколювальне напруження при розрахунку кутових швів на зріз (його напрямок приймається за додатний);

_w – коефіцієнт;

m – коефіцієнт умов роботи, прийнятий відповідно до табл. 4.12.

Напруження і слід визначати згідно з формулами табл. 4.29 і формулами (4.69) – (4.78) від навантажень, зазначених в 2.1-2.3.

Таблиця 4.29

Напружений стан	Формули для визначення max, ef
Розтяг або стиснення
Згин в одній з головних площин
Розтяг або стиснення зі згином в одній з головних площин
Згин в двох головних площинах
Розтяг або стиснення зі згином в двох головних площинах

У табл. 4.29 позначено:

M, M_x, M_y – приведені згинальні моменти в розглянутому перерізі, обумовлені згідно 4.26;

– коефіцієнт, прийнятий рівним 1,05.

Примітка. При розрахунку елементів із фрикційними з'єднаннями на високоміцних болтах у формули табл. 4.29 підставляються характеристики перерізу брутто.

Коефіцієнт _w треба визначати за формулою

, (4.50)

де  – коефіцієнт, що дорівнює 1,0 для залізничних і пішохідних і 0,7 – для автодорожніх і міських мостів;

 – коефіцієнт, що залежить від довжини завантаження  лінії впливу при визначенні _тах;

  – коефіцієнти, що враховують марку сталі і нестаціонарність режиму навантаження;

 – ефективний коефіцієнт концентрації напружень, прийнятий відповідно до табл. 1 обов'язкового додатка Я;

 – коефіцієнт асиметрії циклу перемінних напружень.

Коефіцієнт  має визначатися за формулами:

(4.51)

(4.52)

де _max, _min – найменші і найбільші за абсолютною величині значення напружень зі своїми знаками, визначені в тому ж перерізі за тими же формулами, що і _max,ef, _max,ef; при цьому слід приймати – 1,0.

У формулі (4.50) верхні знаки в дужках треба приймати при розрахунку згідно з формулою (4.48), якщо _тах > 0, і завжди при розрахунку згідно з формулою (4.49).

Коефіцієнти  і  треба приймати згідно до табл. 4.30.

Таблиця 4.30

Сталь з нормативним опором, визначеним за границею текучості, МПа	Значення коефіцієнта
		
до 250 251 – 350 351 і більше	0,64 0,72 0,81	0,20 0,24 0,20

При обчисленні коефіцієнтів _w для зварних швів приймаються ті ж значення коефіцієнтів  і , що і для металу елемента.

Коефіцієнт  слід приймати такими ,що дорівнює:

при ≥22м =1;

при l<22м = (4.53)

де значення v і  мають прийматися згідно до табл. 4.31.

Таблиця 4.31

Ефективний коефіцієнт концентрації напружень 	Величини коефіцієнтів  та  для сталей з нормативним опором, визначеним за границею текучості, МПа
	до 250		251 та більше
				
1,0	1,45	0,0205	1,65	0,0295
1,1	1,48	0,0218	1,69	0,0315
1,2	1,51	0,0232	1,74	0,0335
1,3	1,54	0,0245	1,79	0,0355
1,4	1,57	0,0258	1,83	0,0375
1,5	1,60	0,0271	1,87	0,0390
1,6	1,63	0,0285	1,91	0,0415
1,7	1,66	0,0298	1,96	0,0436
1,8	1,69	0,0311	2,0	0,0455
1,9	1,71	0,0325	2,04	0,0475
2,0	1,74	0,0338	2,09	0,0495
2,2	1,80	0,0364	2,18	0,0536
2,3	1,83	0,0377	2,23	0,0556
2,4	1,86	0,0390	2,27	0,0576
2,5	1,89	0,0404	2,31	0,0596
2,6	1,92	0,0417	2,36	0,0616
2,7	1,95	0,0430	2,40	0,0636
3,1	2,07	0,0483	2,57	0,0716
3,2	2,10	0,0496	2,62	0,0737
3,4	2,15	0,0523	2,71	0,0777
3,5	-	-	2,75	0,0797
3,7	-	-	2,84	0,0837
4,4	-	-	3,15	0,0977

4.56 Розрахунок канатів на витривалість треба виконувати згідно з формулою

_max m₁_wsR_dhm , (4.54)

де т₁ – коефіцієнт умов роботи каната при розрахунку на витривалість, що дорівнює: для гнучких несучих елементів вантових і висячих мостів без індивідуального регулювання зусиль у канатах – 0,83;

для напружуваних елементів попередньо напружених конструкцій і гнучких несучих елементів вантових і висячих мостів при індивідуальному регулюванні зусиль у канатах, у тому числі за величиною стріли прогину при монтажі канатів, – 1,0;

R_dh – розрахунковий опір канатів, що визначається згідно з 4.31;

_ws – коефіцієнт, що враховує змінність напружень і визначуваний згідно з формулою

, (4.55)

де  – коефіцієнти, прийняті згідно з 4.55;

_s – ефективний коефіцієнт концентрації напружень, значення якого приймаються відповідно до табл. 2 обов'язкового додатка Я;

т – коефіцієнт умов роботи, прийнятий відповідно до табл. 4.12.