Додаткові настанови з конструювання попередньо-напружених залізобетонних елементів
3.169 Напружувану арматуру у конструкціях з натягом на бетон треба, як правило, розташовувати в закритих каналах, утворених переважно каналоутворювачами з полімерних матеріалів, що витягуються.
При влаштуванні каналів із невитягуваними каналоутворювачами рекомендується застосовувати неоцинковані гнучкі сталеві рукави і гофровані труби. При цьому матеріал заповнення каналів повинен виключати збільшення його обсягу при заморожуванні, а величина захисного шару бетону має бути на 1 см більше від зазначеної у табл. 3.26.
Невитягувані каналоутворювачі із суцільнотягнених сталевих або полімерних труб припускається застосовувати тільки на коротких ділянках у стиках між збірними блоками складених по довжині конструкцій і в місцях перегинів і анкерування напружуваної арматури.
3.170 Для забезпечення зчеплення бетону у відкритих каналах з бетоном попередньо напруженого елемента рекомендується передбачати:
випуски з тіла бетону попередньо напружених елементів арматурних стержнів або кінців хомутів із кроком не більше 10 см;
покриття очищеної поверхні бетону, що примикає до бетона замонолічування, і напружуваної арматури цементним колоїдним або полімерцементним клеєм;
застосування для замоноличування бетону, що має водоцементне відношення не більше 0,4;
покриття зовнішньої поверхні бетону замонолічування протиусадочною пароізоляційною речовиною.
Закладні вироби
3.171 Закладні деталі з окремих листів або фасонних профілів з привареними до них в тавр або внапуск анкерними стержнями із арматурних сталей класів А-ІІ, Ас-ІІ або А-ІІІ діаметром не більше за 25 мм. Зварні з’єднання мають виконуватися згідно з вимогами ГОСТ 14098 та ГОСТ 10922.
3.172 Закладні вироби не повинні розрізати бетон. Довжину розтягнутих стержнів, що анкеруються в бетоні, слід приймати в залежності від напруженого стану бетону в напрямку, перпендикулярному до стержнів, що анкеруються.
Якщо від постійно діючих навантажень
(при коефіцієнті за навантаженням, який
дорівнює одиниці) в зоні анкерних
стержнів мають місце стискальні
напруження
,
найбільше значення яких відповідає
умові
,
то довжина закладення стержнів має бути не меншою:
при стержнях з арматурою періодичного профілю –
,
де
–
діаметр стержня;при стержнях з гладкої арматури – , але не менше за 25 см.
Якщо напруження в бетоні в зоні замурування не відповідає наведеній вище умові або характер напружень не встановлено, то довжина анкерування розтягнутих арматурних стержнів повинна прийматися не менше:
при класі арматурної сталі А-ІІ та Ас-ІІ – ;
при класі арматурної сталі А-ІІІ –
.
Довжина закладення розтягнутих анкерних стержнів може бути зменшена приварюванням на кінцях стержнів голівок, висаджених гарячим способом. При цьому діаметр голівок має бути не менше:
при арматурі класів сталі А-ІІ та Ас-ІІ –
;при арматурі класів сталі А-ІІІ –
.
В цих випадках довжина закладення
визначається розрахунком на виколювання
та зім’яття бетону та приймається не
менше, ніж
.
3.173. Відношення товщини
плоского сталевого елементу закладної
деталі до діаметру
анкерного стержня цієї деталі (
)
слід приймати рівним
а) при автоматичному зварюванні втавр під флюсом не менше за:
0,55-0,65 – для арматури класу А-ІІ;
0,65-0,75 – для арматури класу – А-ІІІ
б) при ручному зварюванні втавр під флюсом – не менше за 0,75 для усіх класів арматури;
в) при ручному зварюванні в роззенкований отвір не менше за 0,65 – для арматури класу А-ІІ; 0,75 – для арматури класу А-ІІІ;
г) при дуговому зварюванні вперепуск фланговими швами – не менше за 0,3 для арматури усіх класів.