Проектний термін служби

1.5 Проектний термін служби – це період, протягом якого споруда при належному утриманні може виконувати передбачені проектом функції, а рівень безпеки при цьому не знижується нижче показників, встановлених правилами експлуатації.

Для визначальних елементів споруди, а тому й для споруди в цілому проектний термін служби становить 100 (для труб – 50) років.

1.6 Функціонування споруди протягом проектного терміну служби забезпечується в проекті виконанням всіх вимог даних норм, а саме:

• застосуванням матеріалів, які за своїми фізико-механічними характеристиками задовольняють вимоги цих норм і за умов належної експлуатації не деградують нижче безпечного рівня протягом проектного терміну служби ;

• виконанням всіх розрахункових вимог за двома групами граничних станів;

• конструюванням надійного відводу поверхневих вод, дренажу, гідроізоляції;

• передбаченням протикорозійного захисту елементів та їх вузлів; система захисту має розроблятися з урахуванням типу елемента, його матеріалу, гідрогеологічних і кліматичних умов, показників агресивності навколишнього середовища;

• проектуванням споруди, всі елементи якої доступні для огляду і ремонтних робіт. У випадках, коли необхідно – проектуванням спеціальних пристроїв;

• проектуванням невизначальних елементів споруди коротшого терміну служби з їхньою заміною один або декілька разів протягом повного проектного терміну служби.

1.7 Розрахункові терміни довговічності невизначальних елементів, заміну яких передбачено протягом терміну служби моста, наведено в табл. 1.2. При цьому прийнято, що експлуатаційні заходи та ремонти забезпечують належний технічний стан елементів протягом розрахункового терміну служби. Заміна невизначальних елементів не потребує демонтажу (розбирання) елементів, проектний термін служби яких перевищує термін елементу що замінюється

Таблиця 1.2

Елементи моста

Розрахунковий термін служби, роки

Покриття проїзної частини автодорожніх мостів Покриття проїзної частини міських автодорожніх мостів Гідроізоляція проїзної частини автодорожніх мостів Деформаційні шви З’єднання моста з насипом Система відводу води Огорожі безпеки автодорожніх мостів та поручні Дерев’яні елементи мостового полотна (з необлагородженої деревини) автодорожніх мостів Опорні частини з використанням полімерів Експлуатаційне облаштування

7 7 15 20 20 20 20 5 30 50

Граничні стани

1.8.П Елементи споруд розраховуються за методом граничних станів. Розглядаються дві групи граничних станів, за межами яких споруда або її елемент не задовольняє вимоги експлуатації:

І група – за повною неможливістю експлуатації конструкцій, основ або втратою несучої спроможності споруди в цілому;

ІІ група – за перешкодами до нормальної експлуатації, зменшенню проектної довговічності споруди.

1.9.П Граничні стани І групи, або аварійне руйнування конструкції:

• втрата несучої спроможності грунтів основи (зсуви, розмиви і т.п.);

• втрата стійкості положення;

• втрата міцності;

• втрата стійкості форми;

• втрата витривалості.

1.10.П Граничні стани ІІ групи, або ускладнення чи зупинення нормальної експлуатації:

• надмірні деформації конструкції під статичними тимчасовими навантаженнями;

• небезпечні для конструкції або для людей коливання (небезпечні для конструкції: галопування, флатер та інше, небезпечні для людей: збільшення прискорення та частоти коливань до величин, які заборонені санітарними нормами);

• виникнення тріщин або досягнення тріщинами граничного розкриття або довжини;

• інші ознаки, які не мають кількісної оцінки і є загрозливими в утриманні та експлуатації споруди.

Наприклад, поява нижче вказаних дефектів потребує експлуатаційної оцінки стану конструкції та виконання необхідних заходів з їх усунення:

• втрата стійкості другорядних елементів конструкції;

• надмірні пластичні деформації другорядних елементів конструкції;

• поява тріщини втомленості;

• надмірне тремтіння гнучких елементів;

• поява надмірної тріщини в залізобетонній конструкції;

• руйнування захисного шару залізобетонних конструкцій;

• руйнування покриття, елементів огорожі, гідроізоляції, руйнування елементів деформаційних швів, тощо.