Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства

Стаття ПКУ	Зміст правопорушення	Санкції (штрафи)
117	Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби	1) самозайняті особи – 170 грн., 340 грн.; 2) юридичні особи – 510 грн., 1020 грн.
119	Порушення платником податків порядку надання інформації про фізичних осіб – платників податків	85 грн., 170 грн., 510 грн., 1020 грн.
120	Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності	1) 170 грн., 1020 грн. за кожне правопорушення; 2) 5%, 25% від суми недоплати
121	Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи	510 грн., 1020 грн.
123	Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання	25%, 50%, 75% від суми порушення
126	Порушення правил сплати (перерахування) податків	10%, 20% від суми порушення
127	Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати	25%, 50%, 75% від суми правопорушення
128	Неподання або подання з порушенням строку банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації органам державної податкової служби	170 грн., 340 грн.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

1. Фінансова (табл. 6.2);

2. Адміністративна (табл. 6.3);

3. Кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Таблиця 6.3

Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства

Стаття КУпАП	Зміст правопорушення	Санкції (штрафи)
163-1	Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків	1) уперше – 5-10 НМДГ; 2) повторно протягом року – 10-15 НМДГ
163-2	Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)
163-3	Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби
163-4	Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи	1) уперше – 2-3 НМДГ; 2) повторно протягом року – 3-5 НМДГ
164-1	Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат	1) уперше – 3-8 НМДГ; 2) повторно протягом року – 5-85 НМДГ

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 212 ККУ, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, ‑ карається штрафом 300-500 НМДГ або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 (трьох) років.

Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, ‑ караються штрафом 500-2000 НМДГ або виправними роботами на строк до 2 (двох) років, або обмеженням волі на строк до 5 (п’яти) років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 (трьох) років.

Вищенаведені діяння (ч. 1 та ч. 2 ст. 212 ККУ), вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, ‑ караються позбавленням волі на строк 5-10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 (трьох) років з конфіскацією майна.

Особа, яка вперше вчинила діяння (ч. 1 та ч. 2 ст. 212 ККУ), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Значний розмір коштів ‑ суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 1000 (тисячу) і більше разів перевищують установлений законодавством НМДГ. Великий розмір коштів ‑ суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 3000 (три тисячі) і більше разів перевищують установлений законодавством НМДГ. Особливо великий розмір коштів ‑ суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 5000 (п’ять тисяч) і більше разів перевищують установлений законодавством НМДГ.

6.5 Інформаційні та рейтингові агентства на фондовому ринку

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформаційні агентства», інформаційні агентства ‑ зареєстровані як юридичні особи суб’єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Діяльність інформаційних агентств ‑ це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Суб’єктами діяльності інформаційних агентств є:

1. засновник (співзасновники) інформаційного агентства;

2. його керівник (директор, генеральний директор, президент та ін.);

3. трудовий колектив;

4. творчий колектив;

5. журналіст інформаційного агентства;

6. спеціаліст у галузі засобів комунікації;

7. автор або власник інформації;

8. видавець (виробник) продукції інформаційного агентства;

9. розповсюджувач продукції інформаційного агентства;

10. споживач продукції інформаційного агентства.

Інформаційне агентство може виступати як засновник (співзасновник) інших засобів масової інформації, бути автором або власником інформації, видавцем (виробником) інформаційної продукції, розповсюджувачем і споживачем інформаційної продукції.

Інформаційне агентство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Інформаційне агентство діє на підставі свого статуту (положення), яким визначаються його мета та завдання, функції та порядок діяльності. Статут (положення) інформаційного агентства затверджується засновником (співзасновниками) відповідно до чинного законодавства України.

Основними видами інформаційних агентств є:

1. державні інформаційні агентства;

2. недержавні інформаційні агентства;

3. іноземні інформаційні агентства, які діють в Україні через свої представництва.

Забороняється створення і діяльність інформаційних агентств, у статутному фонді яких сукупна частка, що належить іноземцям та/або іноземним юридичним особам, становить більш як 35 (тридцять п’ять) відсотків.

Інформаційні агентства в Україні можуть мати будь-які організаційно-правові форми.

Реєструючий орган відмовляє у державній реєстрації інформаційного агентства у випадках, коли:

1) назва інформаційного агентства, його програмна мета, основні цілі та напрями діяльності суперечать законодавству України;

2) реєструючим органом уже зареєстровано інше інформаційне агентство з тією ж назвою;

3) заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням суду про припинення діяльності цього інформаційного агентства.

Реєструючий орган надсилає письмове повідомлення про відмову в державній реєстрації протягом 7 (семи) днів з дня одержання заяви про державну реєстрацію інформаційного агентства від засновника (співзасновників), в якому зазначаються передбачені законодавством підстави відмови.

Порушення порядку державної реєстрації (перереєстрації), встановленого законодавством, або відмова в державній реєстрації (перереєстрації) оскаржується в суді.

Продукція інформаційного агентства ‑ це матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави.

Продукція інформаційного агентства є його власністю, якщо інше не передбачено законодавством. Право власності на неї охороняється чинним законодавством України.

Основними видами продукції інформаційних агентств є: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Інформаційні агентства мають право на випуск продукції, яка передбачена їх статутними документами, та іншої інформаційної продукції, не забороненої чинним законодавством України.

Інформаційне агентство, суб’єкти діяльності інформаційних агентств не несуть відповідальності за розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, принижує честь і гідність громадян та організацій, порушує їх права і законні інтереси або являє собою зловживання свободою діяльності інформаційних агентств і правами журналіста, якщо ця інформація:

1) одержана від інших інформаційних агентств або засобів масової інформації і є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих цими агентствами чи засобами масової інформації, та якщо вони були спростовані відповідно до ст. 33 ЗУ «Про інформацію»;

2) міститься в офіційній відповіді на інформаційний запит, наданий відповідно до ЗУ «Про інформацію»;

3) є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і об’єднань громадян;

4) є результатом внесення змін, скорочень чи редагування продукції інформаційних агентств, здійснених без їх відома розповсюджувачем чи споживачем інформації.

На сьогодні у світі діє понад 50 (п’ятдесят) телекомунікаційних служб фінансової інформації, що забезпечують доступ у режимі реального часу до даних різноманітних фінансових інструментів (котирування, ставки, ф’ючерсні контракти, опціони тощо). Одним з них є міжнародне інформаційне агентство Bloomberg (http://www.bloomberg.com), яке висвітлює всі ключові аспекти світового фінансового й фондового ринку. Агентство Bloomberg надає різноманітну статистику щодо ринків акцій, валюти, індексів, ринків муніципальних, корпоративних, урядових облігацій, єврооблігацій, облігацій зовнішнього державного бору, сировини, продукції тощо. При цьому його звіти більш детальні, ніж в інших агентствах, що визначає основне коло користувачів агентства, серед яких: корпорації-емітенти, посередницькі фінансові установи й інституційні інвестори в особі менеджерів з інвестицій та управління активами. Агентство Bloomberg пропонує доступ до відкритих баз даних, що містять великий обсяг інформації, включаючи дані по кожному емітенту, поточний фінансовий стан і його історію.

Основним програмним продуктом агентства Bloomberg є працююча під Windows комп’ютерна система Open Bloomberg (OB) – надзвичайно потужний і елегантний пакет, що має, щоправда, дуже високу вартість. Робочий простір ОВ містить 2 (два) спеціальних монітори й оригінальну клавіатуру з динаміком. ОВ має функціональний інтерфейс, який виводить на екран кілька тисяч інформаційних вікон і спеціальні розділи Bloomberg News, включаючи телевізійні програми. До складу ОВ входять засоби технічного аналізу, графічного подання даних, оцінки альтернативних варіантів інвестицій, моделювання оптимальної структури інвестиційного портфеля, прогнозування й мінімізації ризиків. Особливо слід відзначити, ОВ містить засоби прямого доступу до баз даних провідних світових бірж².